Які наслідки для екології та сільського господарства від теракту на Каховській ГЕС: коментар професора ХДУ
Про величезні збитки та жахливі наслідки для довкілля після підриву Каховської ГЕС розповів журналістам телерадіокомпанії «Херсон плюс» декан факультету біології, географії та екології, доктор географічних наук, професор Ігор Пилипенко.
6 червня 2023 року – трагічна дата для України. Вночі окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС, спричинивши найбільшу техногенну катастрофу в Україні з часів вибуху на Чорнобильській АЕС та в Європі за останні десятиліття.
Аби зрозуміти масштаби катастрофи, нагадаємо, що Каховський гідровузол замикав систему Дніпровського каскаду гідроелектростанцій та мав водосховище, друге за площею і перше за об’ємом води. Загалом тут утримувалося 18 мільйонів тон води, з яких майже 15 зійшло на територію Херсонщини. Було затоплено 600 квадратних кілометрів регіону по обидва береги Дніпра. Велика вода не щадила нікого й нічого на своєму шляху та зносила усе в акваторію Чорного моря. Під кілька метровим шаром води опинилися будинки, автозаправні станції, поля, лісові масиви тощо. Водночас, донна зона водосховища вперше за 70 років опинилася просто неба.
Сума збитків завданих довкіллю, за попередніми підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, становить понад 146 мільярдів гривень. Повноцінне фіксування та оцінка наслідків катастрофи наразі не можлива, адже частина затоплених територій є окупованою.
Чи очікувати повернення на Херсонщину великих весняних паводків і де осяде «гримуча суміш» забруднюючих речовин, яка потрапила у воду?
Коментар професора Ігоря Пилипенка.
Повернення великих весняних паводків
«Перше, що ми повинні розуміти! Ми втратили величезну водойму і це призвело до кардинальної зміни ландшафту в зоні Каховського водосховища. Умовно кажучи, два протилежні за своєю формою ландшафти помінялися місцями: аквальний (ред. водний) на суходільний. Що ж стосується територій нижче за течією – там відбувається протилежна ситуація. Території, які багато десятиліть не затоплювалися – зараз тимчасово затоплені. В більшості ділянок вода з часом повністю зійде, але можливо на окремих ділянках утворяться замкнені котловини. Вони будуть наповнені цією водою і певний час існуватимуть у вигляді озер. Тобто знову таки йдеться про зміну в характеристиці ландшафту регіону», – розпочинає нашу розмову доктор географічних наук, професор і декан факультету біології, географії та екології ХДУ Ігор Пилипенко.
Він наголошує, все це суттєво вплине на екосистеми нашого регіону. Адже відтепер територія нижнього Дніпра буде існувати в режимі високих весняних паводків й заплавні території обох берегів будуть затоплюватися щороку. І хоча жителі прибережних населених пунктів Херсонщини раніше спостерігали це явище – нині йдеться про зовсім нові масштаби підтоплення.
«Каховське водосховище виконувало функцію гідроакумуляції у весняний період, а Каховська ГЕС дозволяла контролювати обсяги сходу зайвої води в нижнє Дніпро. Звичайно, я гадаю, що фахівці будуть намагатися впливати на характер паводків. Проте Дніпро доволі диференційований за обсягом щорічного річкового стоку. Все залежить від опадів, які формуються зимою та весною в басейні Дніпра, який частково знаходиться на територіях декількох країн. Чим більше водний рік, тим більше водосховища вище Каховського будуть скидати об’єм води. А це, нагадую, п’ять водосховищ: Київське, Канівське, Кременчуцьке, Середньодніпровське та Дніпровське. І жодне з них не може стримувати воду у своїх «резервуарах» до нескінченності», – пояснює пан Ігор.
Впливатиме на рівень води у низині Дніпра ще один чинник – відсоток водоспоживання в Україні, який поступово знижується з початком повномасштабного вторгнення через виїзд громадян за кордон. Фактично ми повернемося до природнього режиму, який існував до побудови Каховської ГЕС.
«Останній великий весняний паводок був у 1970 року, після створення Каховської ГЕС. Тому ми забули як далеко може заходити дніпровська вода і забудували заплавні території берегів. Наприклад, мікрорайон Корабел у Херсоні будувався з розрахунку існування даного гідровузла, за його відсутності – ця територія опиняється в зоні ризику підтоплення у період весняних паводків. Це ж стосується і вулиць в районі Річкового вокзалу та Молодіжного пляжу. Підтоплення відбуватиметься не кожен рік, а раз на 3-4 роки і рівень води буде не такий, як ми спостерігали після катастрофи… Та все одно, чи буде комфортним там життя за таких умов? Тим паче, що заливатися ці зони будуть не передбачено. Бо за кількістю опадів фахівці не можуть надавати довгострокові прогнози, лише короткотривалі», – ділиться Ігор Пилипенко.
Та весняні паводки нашкодять не лише звичному життю людей, а й екосистемі Херсонщини. Адже за рахунок збільшення обсягу води у нижньому Дніпрі – шлейф прісної води буде проявлятися більше звичних меж.
«Якщо раніше в нас опріснювався лише лиман в районі Коблево, Миколаївської області, то нині це відбуватиметься на більшій території та значно потужніше. А переважання прісної води це розвиток зовсім інших мікроорганізмів: водоростей чи дрібних біоресурсів. Цей процес буде не постійним та в середині літа повертатиметься в норму, але фактично море відтягнеться за Дніпровсько-Бузький лиман», – зазначає професор.
За матеріалами телерадіокомпанії «Херсон плюс»
