Олександр Співаковський взяв участь у засіданні Спілки ректорів ЗВО України

Захід відбувся у Київському політехнічному інституті імені Ігоря Сікорського за участю Міністра освіти і науки України Андрія Петровича Бутенка.

Олександр Співаковський висловив свою позицію щодо двох питань, які, на перший погляд, різні, але насправді мають спільний філософський знаменник — суб'єктність університету та відповідальність за його майбутнє.

Перше — доля 35 переміщених університетів України.

"Порушив питання про необхідність системних законодавчих рішень на рівні Міністерства, Уряду та Верховної Ради України, які б урегулювали складні аспекти їхньої діяльності.

Війна змінила географію цих університетів, але не скасувала їхньої місії. Вони втрачали будівлі, лабораторії, гуртожитки, звичне академічне середовище, але зберегли найголовніше — людей, знання, цінності та відповідальність перед суспільством.

Проте не можна нескінченно вимагати від університетів стійкості, не створюючи для цієї стійкості належної нормативної та інституційної основи.

Героїзм академічних спільнот не повинен підміняти собою системну державну політику.

Ідеться не про особливі привілеї. Ідеться про справедливі правила для тих, хто змушений виконувати свою місію в принципово інших умовах", - зазначив Олександр Співаковський.

Друге — експеримент щодо надання наглядовим радам повноважень обирати ректорів.

"Моя позиція полягає в тому, що така модель може бути виправданою в окремих кризових, виняткових ситуаціях, коли університет потребує зовнішнього інституційного втручання.

Але чи повинна вона ставати універсальним правилом?

Переконаний, що ні.

Адже університет за своєю природою — не просто адміністративна структура. Це академічна спільнота, здатна до самоорганізації, професійного судження та відповідального вибору.

Якщо ми довіряємо університетові формувати інтелектуальну еліту нації, виховувати критичне мислення, готувати майбутніх лідерів, то чи можемо водночас відмовляти його академічній спільноті в праві обирати власного керівника?

Звичайно, чинна модель не ідеальна. Але недосконалість демократії не є аргументом на користь відмови від неї.

Наглядова рада, на моє переконання, має бути важливим партнером університету, джерелом стратегічного бачення, суспільної довіри та зовнішньої експертизи. Однак партнерство не повинно перетворюватися на підміну академічного самоврядування.

Справжня автономія — це не свобода від відповідальності. Це свобода, поєднана з відповідальністю за власний вибір.

І тут обидва порушені питання сходяться.

Переміщеним університетам потрібні не лише механізми виживання, а й можливості розвитку. Академічним спільнотам потрібен не лише зовнішній контроль, а й довіра до їхньої інституційної зрілості.

Бо майбутнє української вищої освіти визначатиметься не тільки тим, скільки університетів ми збережемо, а й тим, чи збережемо ми саму природу університету — простору свободи думки, самоврядування та відповідальності.

Саме це, на мою думку, і має бути одним із фундаментальних орієнтирів освітньої політики України.

Дякую колегам зі Спілки ректорів та Міністру за можливість відкритої фахової дискусії", - підсумував Олександр Співаковський.

Пресцентр ХДУ