Які загрози для людей та природи спричинило руйнування Каховського водосховища — коментар науковця ХДУ
Кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та екології Херсонського державного університету Ігор Котовський дав розширене інтрерв'ю для Радіо Свобода щодо наслідків підриву Каховської ГЕС. Він відповів на запитання про те, які шкідливі речовини могли потрапити у Дніпро та Чорне море, як це позначилося на якості питної води і як розлив вплине на склад ґрунтів і ведення сільського господарства, флору і фауну українського Півдня загалом.
За словами науковця, для Херсона поки немає проблем з водопостачанням – водоканал працює. Єдине, що може зупинити постачання води в Херсоні – це відключення електрики, через що помпи не подаватимуть воду.
«На пониззі Дніпра, як-от у селах Львове, Тягинка, Садове, Білозерка, Станіслав, для господарських потреб воду використовували з колодязів, неглибоких свердловин з поверхневих горизонтів, які можуть сполучатися із поверхнею. Через це на них вплинули води підтоплення, які мали значне забруднення, зокрема і хімічними речовинами. Тож цю воду наразі не можна використовувати для будь-яких господарських потреб. Використовувати воду можна буде тільки після безпосередніх аналізів і підтвердження її придатності для вживання», – зазначає Ігор Котовський .
Також він розповідає, що розлив Каховського водосховища вплине на якість і стан ґрунтів, а відтак на ведення сільського господарства. Через те, що рівень Каховського водосховища знизився, рівень ґрунтових вод теж суттєво знизиться. Як наслідок, верхні горизонти ґрунтів не отримуватимуть достатню кількість вологи. На них впливатиме вітрова ерозія, тобто буде здування і перевідкладання верхніх горизонтів ґрунтів в інших місцях. Складуться умови для виникнення суховіїв, пилових бурь.
Води, які затоплювали території Лівобережжя та Правобережжя, контактували з ґрунтами і кількість кальцію, магніту, калію, азоту в них, може значно зменшитися. Це впливатиме на зниження плодючості ґрунтів. Зменшення можливостей для зрошування призведе до того, що Херсонська область, як і колись – до побудови Каховської ГЕС – опиниться в зоні ризикованого землеробства. Тобто, землеробство у регіоні повністю залежатиме від кількості природних опадів, а зрошення, яке давало значні прирости врожаїв, певний час не використовуватиметься.
Небезпечними є розмив кладовищ і скотомогильників. Науковець зазначає, що за даними Херсонської екологічної інспекції руйнувань захоронень тварин не відбулося, всі вони були за межами затоплення. Але міг статися вихід шкідливих речовин із Чорнобаївської птахофабрики, коли вода дуже збільшилась в річці Веревчина. Вода дуже близько приступала до місць захоронення птахів.
Значне руйнування на людських цвинтарях могло бути у населених пунктах Львове і Ваняковки, які затопило. Однак на думку Ігоря Котовського, спричинені цим проблеми є меншими, аніж те, що в воді є трупи загиблих внаслідок повені людей і тварин. Оскільки на кладовищах, здебільшого, минув вже значний час від більшості захоронень для знищення хвороботворних бактерій вірусів. Але він вважає, що треба заборонити використання тамтешньої води не тільки для пиття, а й для всіх господарських потреб до отримання всіх необхідних аналізів.
Щодо того, як руйнування нашкодило Чорному морю та його узбережжю, зазначено, що зменшилась солоність вод Чорного моря поблизу берегів Херсонської області. Це може призвести до того, що збільшуватиметься кількість рослинності на берегах. Через це доступ до берегів на деяких ділянках буде ускладнений.
Це має свої позитивні моменти: якщо збільшуватиметься кількість прибережної рослинності, то це захищатиме береги від руйнування хвилями. Береги Чорного моря будуть більш стабільні.
З негативного: біля берегів Херсонської області значна кількість води потраплятиме до прибережної частини, що призведе до зменшення кількості рибних запасів в самому Дніпрі.
Як ця катастрофа загалом може вплинути на флору та фауну регіону? Ігор Котовський розповідає, що у пониззі Дніпра на лівому березі є значна кількість лісів, які існують вже дуже давно, кілька тисяч років. Протягом декількох тижнів вони існували в умовах збільшеної вологості, тому коренева система та процеси фотосинтезу будуть зруйновані чи порушені. Є загрози, що значна кількість дерев у пониззі Дніпра просто не виживе.
«Остаточно про це казати можна тільки після досліджень. Ботаніки нашого факультету роблять виїзди, але це дуже обмежено. Ми не можемо проводити експедиції через замінованість і небезпеку», – наголошує викладач ХДУ.
На Лівобережжі розташований біосферний заповідник всесвітнього значення – Чорноморський біосферний заповідник, окрасою якого є орнітологічний заказник. Є ризик, що пташенята, які були дуже маленькими і не могли пересуватися, загинули.
Що стосується ссавців, то їхня кількість на території Херсонської області теж може істотно зменшитися.
За матеріами Радіо Свобода
