Середня освіта (Фізика. Інформатика)

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Івашина Юрій Кирилович

Дисципліна «Теорія механізмів» є однією з фундаментальних інженерних дисциплін, яка формує базові знання та навички, необхідні для розуміння, аналізу, синтезу та проектування механізмів, що складають основу багатьох машин і технічних пристроїв. Вона є обов’язковою для підготовки фахівців у галузях машинобудування, приладобудування, робототехніки, автомобілебудування, мехатроніки та суміжних спеціальностей. Курс охоплює широке коло питань, пов’язаних із принципами побудови механізмів, законами руху, кінематичними та динамічними властивостями, методами аналізу та синтезу, а також з основами комп’ютерного моделювання механічних систем. Метою викладання дисципліни є формування у студентів системи теоретичних знань та практичних навичок, необхідних для: аналізу існуючих механізмів; розуміння кінематичних і динамічних процесів, що відбуваються у механічних системах; самостійного проєктування нових конструкцій механізмів; підготовки до вивчення суміжних дисциплін, таких як «Деталі машин», «Теорія машин і механізмів». Завдання дисципліни. У процесі вивчення дисципліни студенти повинні: засвоїти основні поняття і терміни теорії механізмів; навчитися класифікувати та аналізувати механізми за типами кінематичних пар і структурою; розуміти принципи роботи плоских і просторових механізмів; опанувати методи кінематичного аналізу та синтезу; володіти методами розрахунку швидкостей, прискорень та сил у механічних системах; вміти застосовувати програмне забезпечення для моделювання механізмів.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьменков Сергій Георгійович

Мета дисципліни сформувати у студентів здатність виконувати і конструктивно систематизувати, аналізувати та обґрунтовувати у висновки результати наукових досліджень, оволодіти методами аналітичної роботи, технікою опрацювання літературних джерел. Завдання курсу: розкрити поняття, зміст і функції науки; схарактеризувати наукову картину світу; розглянути сутність науково-технічного прогресу і науково-технічної революції; визначити основні класифікації наук; проаналізувати інформаційне забезпечення науки; виявити рівні методології і основні елементи знань; схарактеризувати методи наукових досліджень; розкрити особливості написання рефератів, курсових, бакалаврських та магістерських робіт; познайомитися з основними видами апробації наукових досліджень. У результаті вивчення теоретичного курсу і виконання досліджень за обраною темою Ви зможете: оволодіти методами наукового пізнання; набути навичок, необхідних для обробки швидко зростаючого потоку інформації; вміти формулювати мету і завдання дослідження; розробляти гіпотези; оцінювати результати спостережень, вимірювань, експериментів; формулювати висновки наукового дослідження і викладати результати дослідження в курсових, дипломних роботах, статтях, доповідях і т. д.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бабічев Сергій Анатолійович

Ознайомити студентів із основами створення графічного інтерфейсу користувача (GUI) у мові програмування Python з використанням стандартного модуля Tkinter. Сформувати уявлення про об’єктно-орієнтоване (ОК) проєктування графічних програм, принципи побудови віконного інтерфейсу та взаємодії користувача з програмою. Завдання: Засвоїти базові поняття графічного інтерфейсу користувача. Вивчити основні графічні компоненти (віджети) модуля Tkinter: кнопки, поля введення, написи, вікна повідомлень, меню тощо. Навчитися створювати прості графічні інтерфейси з використанням об’єктно-орієнтованого підходу. Освоїти методи обробки подій, пов’язаних із діями користувача (натискання кнопок, введення тексту тощо). Реалізувати прикладні програми з інтерфейсом для введення, обробки та відображення інформації. У результаті вивчення теми студенти будуть знати: принципи побудови графічного інтерфейсу користувача в Python; основні класи та методи модуля Tkinter; концепцію обробки подій у графічному середовищі; вміти: створювати графічні додатки на основі Tkinter; компонувати інтерфейс з елементів керування; використовувати об’єктно-орієнтоване програмування для структурування GUI-програм; забезпечити взаємодію між інтерфейсом та логікою програми.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьмич Валерій Іванович

Зміст дисципліни складається з двох розділів: теорія поля та диференціальні рівняння математичної фізики. Вивчення курсу базується на фундаментальних поняттях та фактах математичного аналізу, лінійної алгебри та аналітичної геометрії, які були засвоєні студентами при вивченні відповідних дисциплін. Це такі поняття, як вектор, скалярний та векторний добуток, афінні перетворення, конічні перерізи, багатовимірний евклідів простір, похідна за напрямом, кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли, тензори. Поточний контроль якості засвоєння знань проводиться у вигляді домашніх контрольних робіт. Підсумковий контроль якості засвоєння програми дисципліни проводиться у вигляді диференційованого заліку. Метою вивчення дисципліни є засвоєння здобувачами методів вивчення скалярних та векторних полів засобами диференціального, інтегрального та тензорного аналізу, формування компетентностей з побудови математичних моделей фізичних та технічних явищ і процесів. Під час вивчення курсу здобувачі набувають наступних компетентностей: оволодіння технікою та методикою використання засобів диференціального та інтегрального числення при побудові математичних моделей фізичних та технічних явищ і процесів, оволодіння методами дослідження стаціонарних та векторних полів; ознайомлення з прикладами використання елементів диференціального та інтегрального числення, диференціальних рівнянь в частинних похідних у різноманітних галузях науки, техніки та інженерії; формування компетентностей з побудови математичних моделей, та набуття навичок з використання методів математичного аналізу при вивченні інших дисциплін фізико-математичного циклу. У процесі вивчення дисципліни здобувачі мають оволодіти навичками складання та знаходження розв’язків простіших диференціальних рівнянь в частинних похідних, які описують реальні фізичні процеси.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьменков Сергій Георгійович

Вивчення дисципліни «Методи обробки результатів експерименту» забезпечує здобуття студентами базових знань з методології наукової діяльності в частині планування і проведення експерименту, наступної адекватної і ефективної обробки результатів експерименту, їх коректної статистичної інтерпретації. Дана навчальна дисципліна має на меті ознайомити здобувачів з основними правилами проведення та аналізу результатів вимірювання певних величин у процесі наукових досліджень, сформувати комплекс знань, умінь, необхідних для статистичної обробки інформації в умовах невизначеностей, застосування різноманітних методів дослідження, а саме статистичних, табличних, графічних методів та інших. Надати здобувачам знань і умінь з обчислення числових характеристик випадкових величин, знаходження їх незміщених, спроможних і ефективних оцінок; висунення і перевірку статистичних гіпотез, адекватне користування різноманітними статистичними критеріями; здійснення кореляційного і регресійного аналізу масивів даних; знаходження статистичними методами функціональних залежностей між випадковими величинами.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Англійська

Викладач: Гнєдкова Ольга Олександрівна

Метою даного курсу є досягнення студентами рівня професійної комунікативної достатності у головних напрямах майбутньої фахової англомовної діяльності, а саме сформувати навички використання знань з англійської мови у процесі професійного спілкування з представниками інших країн з різноманітних питань в галузі інформаційних технологій, так і на етапі підготовки до участі у міжнародних конференціях, проектах та дискусіях, а також навчити слухачів проводити усний та письмовий обмін діловою інформацією. А також набуття навичок практичного володіння іноземною мовою у різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої потребами сфер майбутньої діяльності (особистої, публічної, професійної, освітньої) та вдосконалення вмінь через опрацювання новітньої автентичної інформації. Даний курс має практичне спрямування, висуваючи пропозицію щодо набуття студентами професійної та функціональної комунікативної компетентності у користуванні англійською мовою. Це здійснюється шляхом інтеграції мовленнєвих умінь та мовних знань в рамках тематичного і ситуативного контексту відповідно до академічної та професійної сфер студента.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Єрмакова-Черченко Наталія Олександрівна

Дисципліна «Організація позакласної роботи з фізики та астрономії» спрямована на підготовку майбутніх учителів до організації та проведення різноманітних форм позакласної діяльності з фізики й астрономії в закладах загальної середньої освіти. У процесі вивчення курсу студенти ознайомлюються з теоретичними основами, принципами, методами та сучасними підходами до організації позакласної роботи, що сприяє формуванню стійкого інтересу учнів до природничих наук. Особлива увага приділяється розвитку творчих здібностей, дослідницьких умінь, критичного мислення та наукового світогляду школярів.

Курс охоплює питання підготовки та проведення фізичних і астрономічних гуртків, олімпіад, конкурсів, вікторин, тематичних вечорів, STEM-проєктів, науково-практичних конференцій та інших освітніх заходів. Також розглядаються особливості використання цифрових технологій, інтерактивних методів навчання та популяризації науки серед учнівської молоді. Значна увага приділяється формуванню організаторських і комунікативних компетентностей майбутнього педагога.