Середня освіта (Біологія та здоров'я людини)

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

Альгологія (від лат. alga — водорість і грец. logos — вчення) — спеціалізована біологічна наука ботанічного блоку, що вивчає різноманітність, будову, функціонування, екологію, поширення та еволюцію водоростей, а також розробляє наукові основи їх практичного використання. На опанування студентами засад даної науки спрямоване вивчення вибіркової дисципліни «Альгологія» здобувачами спеціальності А4 Середня освіта Спеціалізації А4.05 Біологія та здоров’я людини.

Метою альгології як навчальної дисципліни є формування професійних компетенцій майбутніх вчителів біології на основі набутих методологічних і методичних, ботанічних і екологічних знань про систематику і таксономію, морфологію і цитологію, фізіологію та біохімію, екологію та використання водоростей.

Після засвоєння навчального курсу студенти повинні:

• Вміти охарактеризувати різноманітність прокаріотичних і евкаріотичних організмів, знати особливості їх розмноження;
• Знати особливості водоростей, шляхи їх еволюції та місце окремих їх груп у філогенетичній системі органічного світу, вміти розпізнавати представників різних відділів
• Сформувати поняття про напрямки еволюції водоростей та групи спорових рослин, що від них походять, вміти охарактеризувати роль окремих груп сучасних водоростей у біосфері та житті людини,
• Вміти застосовувати свої знання при викладанні біології, грамотно застосовувати терміни і поняття систематики рослин в науковій і педагогічній професійній діяльності.

Для майбутніх вчителів біології альгологія – важливий інструментарій для майбутньої педагогічної діяльності: водорості включені в шкільну програму з біології, ці рослини здатні впливати на здоров’я людини, вони є об’єктом для виконання лабораторних робіт або дослідницьких проєктів

Дисципліна «Альгологія» викладається на 2му курсі, в 3му семестрі. Передбачається опанування теоретичних знань на лекціях, виконання практичних робіт, індивідуальні завдання.

Підсумковий контроль проводиться в формі контрольної роботи

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Гасюк Олена Миколаївна

Чому учні по-різному сприймають інформацію? Як стрес, емоції та перевтома впливають на навчання і поведінку? Чому сон, фізична активність та режим дня мають важливе значення для роботи мозку? Дисципліна «Психофізіологія» допомагає знайти відповіді на ці питання та зрозуміти взаємозв’язок між психічними процесами й фізіологічними механізмами діяльності організму.

Курс є актуальним для студентів спеціальності «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини», оскільки сучасний учитель повинен не лише володіти знаннями про будову та функції організму людини, а й розуміти особливості роботи нервової системи, механізми поведінки, навчання, адаптації та психоемоційного стану дітей і підлітків. У світі високих інформаційних навантажень, хронічного стресу та зростання уваги до психічного здоров’я знання з психофізіології стають важливою складовою професійної компетентності педагога.

У межах дисципліни студенти ознайомляться з основами функціонування головного мозку та нервової системи, механізмами пам’яті, уваги, мислення, емоцій, мотивації та поведінки людини. Розглядатимуться психофізіологічні основи навчання, стресу, адаптації, сну, втоми, біоритмів та індивідуальних особливостей людини. Значна увага приділяється віковим особливостям нервової діяльності, впливу способу життя на психофізіологічний стан, а також питанням психогігієни та здоров’язбереження в освітньому середовищі.

Практична складова курсу спрямована на формування навичок аналізу психофізіологічних реакцій, оцінювання функціонального стану організму, роботи з простими психофізіологічними методиками та інтерпретації отриманих результатів. Студенти навчаться оцінювати вплив емоційних і навчальних навантажень на організм, аналізувати фактори, що впливають на працездатність і концентрацію уваги, а також використовувати психофізіологічні знання для створення комфортного та ефективного освітнього середовища.

Опанування дисципліни сприятиме формуванню сучасного наукового світогляду, розвитку педагогічної компетентності та розумінню взаємозв’язку між фізичним, психічним і соціальним здоров’ям людини, що є важливим для майбутньої професійної діяльності вчителя біології та здоров’я людини.

Буде цікаво!

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Курс «Паразитологія з основами біоценології» спрямований на вивчення морфологічних, фізіологічних, екологічних та еволюційних особливостей паразитичних організмів, їхніх адаптацій до існування у системі «паразит–хазяїн». Розглядаються закономірності поширення паразитів, їх роль у функціонуванні біоценозів, а також значення паразитарних систем у природних і антропогенних екосистемах.

Особлива увага приділяється типовим видам паразитів, поширених на території України, впливу паразитизму на здоров’я людини, тварин і стан екосистем. У курсі розкриваються сучасні підходи до діагностики, профілактики та контролю паразитарних захворювань, а також розглядається епідеміологічне значення основних груп паразитів.

Опанування дисципліни забезпечує формування системного уявлення про паразитизм як біологічне явище, його екологічні та практичні наслідки, а також сприяє розвитку умінь аналізувати паразитарні системи, оцінювати їхній вплив на біосферу та розробляти заходи профілактики паразитарних інвазій. Курс розрахований для синхронного та асинхронного опанування.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

На сучасному етапі розвитку біологічна наука об’єднує значну кількість галузей та суміжних дисциплін: ботаніку, зоологію, мікробіологію, біохімію, генетику, екологію тощо. Накопичення всього цього масиву знань відбувалось протягом тривалого часу, і розуміння вчителем біології окремих етапів такого історичного процесу важливо для формування цілісної картини світу.

Навчальний курс «Історія біології» - вибіркова компонента циклу професійної підготовки здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «А4 Середня освіта Спеціалізація А4.05 Біологія та здоров’я людини». В межах курсу розглядається розвиток біологічних знань, концепцій і ідей від найдавніших часів до сучасності. Предметом історії біології є виявлення, узагальнення і аналіз основних подій і тенденцій у розвитку біологічного знання.

Зміст курсу охоплює основні етапи становлення біології як науки, розглядає ключові відкриття в різних галузях біологічних наук, теорії , знайомить з основними факторами, які забезпечують прогрес як окремих галузей, так і біології в цілому. Здобувачі дізнаються про зміни уявлень про живі організми, їх будову, функції, походження та взаємозв’язки з навколишнім середовищем. В процесі опанування освітнього курсу здобувачі ознайомлюються з історією виникнення перших біологічних уявлень у давніх цивілізаціях, становлення класифікації живих організмів з розвитками еволюційних теорій, з відкриттям клітинної будови, зі становленням генетики, мікробіології, ботаніки і фізіології рослин, анатомії і фізіології людини і тварин.

Опанування дисципліни розширює сітогляд, сприяє розвитку професійних компетенцій майбутніх вчителів, які необхідні для професійної педагогічної діяльності.

Вибіркова дисципліна «Історія біології» викладається на третьому курсі, в осінньому семестрі. Передбачається опанування теоретичних знань на лекціях, виконання практичних і індивідуальних завдань, складання поточного тестового контролю

Підсумковий контроль проводиться в формі підсумкової співбесіди

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Мойсієнко Іван Іванович

Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» присвячена актуальному, в умовах дуже потужної антропогенного тиску на природні екосистеми Півдня України, питанню збереження біологічного різноманіття. Втрата біологічного різноманіття визнана однією з глобальних екологічних проблем людства (Ріо-де-Жанейро, 1992). Втрата природного біорізноманіття робить нашу цивілізацію більш вразливою до негативних факторів та збіднює нашу цивілізацію. Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» направлена на вивчення основних напрямків збереження біорізноманіття, шляхом створення Червоних та Зелених книг, розбудови мережі природоохоронних територій, застосування екосистемного підходу тощо.

Метою навчальної дисципліни «Охорона природного біорізноманіття» є формування у студентів наукових знань та практичних вмінь з основних підходів до охорони біологічного різноманіття.

Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» пропонується для вивчення студентам першого бакалаврського рівня вищої освіти. Обсяг дисципліни – 4 кредити.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Дармостук Валерій Вікторович

Навчальна дисципліна «Ліхенологія» є важливою варіативною (вибірковою) складовою циклу професійної та практичної підготовки студентів-біологів, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Цей курс спрямований на глибоке вивчення однієї з найбільш специфічних груп організмів - лишайників (ліхенізованих грибів). Ліхенологія постає як комплексна біологічна наука, що досліджує біологічне різноманіття, морфолого-анатомічну організацію, специфіку метаболізму та фізіологічні адаптації лишайників. Особлива увага приділяється природі ліхенізації - унікальній асоціації гетеротрофного компонента (мікобіонта) та фотосинтезуючих партнерів (фотобіонтів), якими можуть бути еукаріотичні зелені водорості або прокаріотичні ціанобактерії. Метою вивчення дисципліни є: Визначення місця ліхенізованих грибів у сучасній системі органічного світу та аналіз їхніх еволюційних стратегій; Вивчення типів таломів (накипних, листуватих, кущистих) та їхніх структурних особливостей, таких як ризоморфи, ізидії та соредії; Дослідження лишайників як організмів-піонерів, що здатні до колонізації екстремальних субстратів (від антарктичних скель до аридних пустель); Оволодіння методами ліхеноіндикації для оцінки якості атмосферного повітря та стану екосистем, а також вивчення потенціалу лишайників у фармакології та промисловості (виготовлення барвників, парфумерії). Студенти в ході курсу набувають навичок ідентифікації видів за допомогою макро- та мікроморфологічного аналізу, використання хемотаксономічних методів (кольорові реакції на лишайникові кислоти) та інтерпретації філогенетичних зв'язків. Дисципліна формує критичне розуміння стійкості біоценозів та антропогенного впливу на біоту.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Курс «Гідробіологія» спрямований на формування системного уявлення про закономірності функціонування водних екосистем, їх абіотичні та біотичні компоненти, структуру угруповань гідробіонтів і процеси біологічної продукції.

У межах курсу розглядаються особливості водного середовища як середовища життя, адаптації гідробіонтів, трофічні зв’язки, сапробіологічна оцінка якості води та сучасні підходи до біомоніторингу.

Особлива увага приділяється практичному застосуванню знань. На практичних зяняттях вирішуються реальні екологічні ситуації та використовуються сучасні інтерактивні моделі, що дозволяють досліджувати вплив забруднення, зміни клімату, дефіциту кисню та забрудення на водні екосистеми. У ході курсу розглядаються механізми газообміну у водоймах, трофічні ланцюги, процеси самоочищення води, біоіндикація та біотестування.

Матеріал курсу частково корелює зі змістом шкільних курсів біології та екології (теми «Екосистеми», «Водні екосистеми», «Біоіндикація»), що робить його актуальним для майбутніх учителів і фахівців природничого профілю.

Курс орієнтований на формування екологічного мислення та навичок аналізу природних процесів. Значна увага приділяється розвитку вміння працювати з науковою інформацією, інтерпретувати результати спостережень, проводити елементарні екологічні розрахунки та оцінювати вплив антропогенних факторів на водні екосистеми.

Розрахований для опанування як в синхронному, так і в асинхронному форматі.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Гасюк Олена Миколаївна

Сучасний учитель біології та основ здоров’я має не лише володіти теоретичними знаннями, а й розуміти, як формуються наукові факти, якими методами проводяться біологічні дослідження та як організувати навчальний експеримент у закладі освіти. Дисципліна «Експериментальні методи дослідження в біології» допоможе студентам зрозуміти логіку сучасної біологічної науки та навчитися використовувати елементи дослідницької діяльності у професійній педагогічній практиці.

У процесі вивчення курсу студенти ознайомляться з основами організації біологічного експерименту, правилами роботи в лабораторії, методами мікробіологічних, біохімічних та молекулярно-біологічних досліджень. Значна увага приділяється сучасним методам культивування мікроорганізмів і клітин, роботі з ферментами, спектрофотометрії, полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР), електрофорезу, а також використанню клітинних технологій та in vitro моделей у біології й медицині. Окремо розглядаються питання достовірності результатів, контролю похибок і контамінації під час проведення експериментів.

Практична користь дисципліни полягає у формуванні в майбутніх учителів навичок наукового мислення, аналізу експериментальних даних та організації дослідницької діяльності учнів. Отримані знання допоможуть цікаво та сучасно викладати біологію й основи здоров’я, пояснювати учням механізми біологічних процесів на прикладах реальних наукових досліджень, організовувати лабораторні та практичні роботи, учнівські наукові проєкти й дослідницькі гуртки.

Курс буде особливо корисним студентам, які прагнуть поєднувати педагогічну діяльність із науковими підходами, розвивати критичне мислення учнів та формувати їхню зацікавленість сучасною біологією, медициною і здоров’язбережувальними технологіями.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Спринь Олександр Борисович

Поведінка людини, мислення, пам’ять, емоції, увага та навчання є результатом складної діяльності нервової системи. Розуміння фізіологічних механізмів роботи головного мозку є важливою складовою професійної підготовки майбутнього вчителя біології та здоров’я людини. Дисципліна «Фізіологія вищої нервової діяльності» спрямована на формування у студентів сучасних уявлень про нейрофізіологічні основи психічної діяльності та поведінки людини.

У межах курсу розглядаються закономірності функціонування центральної нервової системи, механізми утворення умовних рефлексів, процеси збудження та гальмування, фізіологічні основи пам’яті, мислення, мовлення, емоцій, мотивації та сну. Значна увага приділяється ролі кори великих півкуль, аналізаторів, типологічним особливостям нервової системи, нейрофізіологічним механізмам навчання та адаптації організму до умов середовища. Також вивчаються фізіологічні аспекти стресу, психоемоційного навантаження та здоров’язбереження.

Практична цінність дисципліни полягає у формуванні в майбутніх педагогів розуміння фізіологічних механізмів поведінки та пізнавальної діяльності учнів, що є важливим для організації ефективного освітнього процесу. Отримані знання допоможуть майбутнім учителям враховувати вікові та індивідуальні особливості нервової системи школярів, створювати сприятливі умови для навчання, розвитку уваги, пам’яті та мотивації до навчання, а також застосовувати здоров’язбережувальні підходи у професійній діяльності.

Курс сприяє розвитку наукового мислення, формуванню сучасного уявлення про взаємозв’язок фізіологічних і психічних процесів та підготовці майбутніх учителів до викладання біології й основ здоров’я на сучасному науковому рівні.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Шкуропат Анастасія Вікторівна

Сучасна школа потребує вчителя, який уміє не лише передавати знання, а й організовувати активну пізнавальну діяльність учнів, розвивати їх критичне мислення, дослідницькі навички та інтерес до природничих наук. Дисципліна «Інтерактивні технології навчання біології і природознавства» спрямована на підготовку майбутніх учителів до використання сучасних педагогічних технологій, що забезпечують активну взаємодію всіх учасників освітнього процесу.

У межах курсу студенти ознайомляться з теоретичними основами інтерактивного навчання, сучасними методами та формами організації уроків біології і природознавства відповідно до концепції Нової української школи. Розглядатимуться технології кооперативного навчання, проблемного та проєктного навчання, кейс-метод, навчальні дискусії, рольові та ділові ігри, методи розвитку критичного мислення, STEM- та STEAM-підходи, цифрові ресурси та онлайн-інструменти для викладання природничих дисциплін. Особлива увага приділяється організації інтерактивних лабораторних і практичних робіт, дослідницької діяльності учнів та створенню мотиваційного освітнього середовища.

Практична цінність дисципліни полягає у формуванні в майбутніх учителів умінь проєктувати сучасний урок біології та природознавства, використовувати інтерактивні методи для активізації навчальної діяльності учнів, організовувати командну роботу, навчальні дослідження та творчі проєкти. Отримані знання та навички допоможуть майбутнім педагогам зробити навчання більш цікавим, практикоорієнтованим і наближеним до реальних життєвих ситуацій.

Курс сприяє розвитку педагогічної майстерності, креативності, комунікативних умінь та готовності до впровадження інноваційних освітніх технологій у професійній діяльності вчителя біології та здоров’я людини.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

В сучасному світі другою за кількістю та значимістю групою вищих рослин є мохоподібні – вищі безсудинні спорові рослини, що мають специфічну власну філогенетичну історію і займають важливе місце в біосфері, хоча помітити їх в природі не так легко. Мохи присутні у всіх природних системах будь-якого регіону, легко заселяють місцезростання, екотопи, створені людиною, і є невід?ємною складовою урбанофлори міст та селищ.

Кваліфікований вчитель біології, крім вміння навчати дітей, повинен володіти знаннями про різноманітність живих організмів нашої планети. Саме потреба формування у фахівця-вчителя здатності розвивати в учнів розуміння взаємозалежності між різними живими організмами, зумовила доцільність вивчення бріології майбутніми вчителями біології

Предметом бріології, як науки, є визначення специфіки мохоподібних на різних рівнях організації, їх систематики, філогенії та географічного поширення.

Відповідно, метою вибіркової дисципліни «Бріологія» є озброєння майбутнього вчителя біології комплексом фахових компетенцій, необхідних для формування в учнів поняття про мохоподібні як специфічну групу вищих рослин, їх місце в фіторізноманітті та значення для екосистем планети Земля

Під час вивчення дисципліни «Бріологія» здобувач:

• Ознайомиться з комплексом специфічних ознак будови тіла мохоподібних, етапами їх життєвих циклів та особливостями життєдіяльності;
• Сформує поняття про значення бріобіонтів в фітоценозах та екосистемах;
• Сформує поняття про теорії походження мохоподібних та їх сучасну класифікацію
• набуде знань про основні діагностичні ознаки бріобіонтів, що представляють відділи Антоцеротові, Марчантієві та Брієві;
• навчиться розпізнавати представників окремих класів та родин мохоподібних, ідентифікувати найбільш поширені види мохоподібних нашого регіону;
• Набуде знань про роль мохоподібних в біосистемах різних рангів, про використання мохоподібних для оцінки стану навколишнього середовища, зокрема, для оцінки рівня антропогенного впливу на довкілля

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Спринь Олександр Борисович

Навчальна дисципліна «Фізіологічні основи здорового способу життя» спрямована на формування у здобувачів вищої освіти спеціальності «Середня освіта (біологія та здоров’я людини)» системних знань про закономірності функціонування організму людини та фізіологічні механізми підтримання здоров’я в умовах сучасного способу життя.

У курсі розглядаються основні фізіологічні системи організму (нервова, ендокринна, серцево-судинна, дихальна, травна, опорно-рухова), їх взаємодія та адаптаційні можливості. Особлива увага приділяється механізмам гомеостазу, стрес-реакціям, адаптації до фізичних і психоемоційних навантажень, а також впливу харчування, рухової активності, сну, шкідливих звичок і екологічних чинників на стан здоров’я людини.

Зміст дисципліни інтегрує сучасні уявлення про профілактику неінфекційних захворювань, формування здоров’язбережувальної поведінки та розвиток навичок критичного аналізу факторів ризику. Окремо акцентується роль педагога у формуванні культури здоров’я учнівської молоді.

Метою курсу є підготовка майбутніх учителів біології та основ здоров’я до ефективного впровадження здоров’язбережувальних технологій у освітній процес, а також формування власної професійної та особистісної моделі здорового способу життя.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Профілактика інфекційних захворювань» є сучасним і практично важливим курсом для студентів спеціальності «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини». В умовах глобалізації, активної міграції населення, появи нових інфекційних загроз та поширення антибіотикорезистентності питання профілактики інфекцій набувають особливої актуальності. Майбутній учитель біології та здоров’я людини повинен володіти сучасними знаннями про механізми поширення інфекційних хвороб, принципи їх попередження та формування здоров’язбережувальної поведінки.

Курс ознайомлює студентів із основними групами інфекційних захворювань, шляхами передачі збудників, механізмами розвитку інфекційного процесу та особливостями взаємодії мікроорганізмів із організмом людини. Розглядаються сучасні підходи до профілактики бактеріальних, вірусних, грибкових і паразитарних захворювань, принципи вакцинації, санітарно-гігієнічні заходи, основи епідеміологічного нагляду та біобезпеки. Значна увага приділяється профілактиці інфекцій у закладах освіти, популяризації доказової медицини та боротьбі з медичними міфами й дезінформацією.

Практична складова дисципліни спрямована на формування навичок оцінювання ризиків інфікування, аналізу епідемічних ситуацій, розроблення профілактичних рекомендацій та проведення просвітницької роботи. Студенти навчаться аналізувати шляхи передачі інфекцій у різних умовах, інтерпретувати базові епідеміологічні дані, створювати інформаційні матеріали щодо профілактики захворювань і застосовувати сучасні підходи до здоров’язбереження у професійній діяльності.

Вивчення дисципліни сприятиме формуванню відповідального ставлення до громадського здоров’я, розвитку критичного мислення та професійної компетентності майбутніх педагогів у сфері профілактики інфекційних захворювань і збереження здоров’я учнівської молоді.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Імунологія» є актуальним і практично орієнтованим курсом для студентів спеціальності «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини». У сучасному світі знання про роботу імунної системи набувають особливого значення у зв’язку зі зростанням поширеності інфекційних, аутоімунних, алергічних та онкологічних захворювань, а також активним розвитком вакцинології, біотехнологій і персоналізованої медицини.

Курс знайомить студентів із фундаментальними механізмами функціонування імунної системи людини, особливостями вродженого та набутого імунітету, клітинними й гуморальними механізмами захисту організму. Розглядаються питання імунної відповіді на інфекції, ролі мікробіому, імунопрофілактики, вакцинації, алергічних реакцій, аутоімунних процесів, імунодефіцитних станів та сучасних досягнень медичної імунології. Особлива увага приділяється взаємозв’язку імунітету зі способом життя, харчуванням, стресом, фізичною активністю та станом довкілля.

Навчальна дисципліна має виражену практичну спрямованість. Студенти отримають навички аналізу показників імунної системи, інтерпретації базових лабораторних даних, оцінювання впливу факторів середовища на імунітет, роботи з сучасними науковими джерелами та критичного аналізу інформації щодо вакцинації й імунного здоров’я. Під час практичних занять здобувачі освіти навчаться пояснювати механізми імунних реакцій, аналізувати клінічні та життєві ситуації, пов’язані з порушеннями імунітету, а також формувати науково обґрунтовані рекомендації щодо підтримки здоров’я.

Опанування дисципліни сприятиме формуванню сучасного біологічного мислення, розвитку професійної компетентності майбутнього вчителя біології та здоров’я людини, а також підготовці до роботи в умовах швидкого розвитку медико-біологічних наук і суспільного запиту на достовірні знання про здоров’я людини.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Мельник Руслана Петрівна

Екологія рослин – це міждисциплінарний інтегративний курс, який вивчає різноманітність рослин; взаємозв'язки рослинних організмів між собою та з навколишнім середовищем; умови їхнього функціонування в просторі і в часі у природних умовах. Рушійною силою саморозвитку, збалансованості й адаптивної саморегуляції кругообігу речовини і потоку енергії у біосфері є зелена рослина, первинний виробник органічної речовини та зв’язаної в ній сонячної енергії. Поява рослинного царства як в океані, так і на суші створила неосяжний зелений екран планети, який є біотрансформатором потоків енергії, речовини й інформації в біосфері. Тому розвиток цивілізації залежить від фітосфери. Отже, вивчення екології рослин як самостійної дисципліни, зі своєю методологією, предметом і завданням досліджень для біолога, є цілком закономірним.

Метою викладання курсу є:- формування уявлення у студентів про екологію рослин як науку, її місце в системі біологічних дисциплін, ознайомлення з методами її досліджень;- отримання ґрунтовних знань про середовище існування, роль екологічних факторів у житті рослин, їх класифікацію та закони впливу; про екологічні групи рослин за відношенням до різних екологічних факторів, механізми адаптації рослин до різноманітних впливів навколишнього середовища.

Основними завданнями вивчення курсу є:- формування у студентів знання про фітоекологію як теоретичну основу раціонального природокористування, навчити студентів вирішувати теоретичні і практичні екологічні проблеми;

• дати основні поняття про екологічні фактори, їх класифікацію, специфіку дії на рослини, про адаптивні реакції рослин, про різноманіття антропогенних факторів, їх вплив на рослини і рослинні угруповання;- виробити у студентів навички визначення екологічних груп рослинних організмів в польових та лабораторних умовах, визначення екологічних характеристик середовища за рослинами і рослинністю.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Карташова Ірина Іванівна

Навчальна дисципліна «Методика розв’язування біологічних задач» спрямована на формування у здобувачів вищої освіти професійних компетентностей, пов’язаних із використанням задачного підходу у навчанні біології. У процесі вивчення дисципліни здобувачі ознайомлюються з теоретичними основами класифікації та методики розв’язування біологічних задач різних типів, опановують алгоритми аналізу, добору та конструювання задач для уроків біології.

Дисципліна формує знання про класифікацію і типи задач з біології, сприяє формуванню вмінь розв'язувати задачі розрахункові, пізнавальні і творчі. Особлива увага приділяється методиці розв’язування задач із генетики, молекулярної біології, екології, анатомії та фізіології людини, еволюційного вчення. Дисципліна передбачає розвиток логічного, критичного та творчого мислення, умінь аналізувати біологічні процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та застосовувати теоретичні знання у практичних ситуаціях.

У межах курсу здобувачі набувають навичок використання біологічних задач як засобу формування предметної компетентності учнів, розвитку пізнавального інтересу та організації компетентнісно орієнтованого навчання. Дисципліна також сприяє підготовці майбутніх учителів до роботи з обдарованими учнями, підготовки школярів до олімпіад, конкурсів і зовнішнього незалежного оцінювання.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Біофізика» є сучасним міждисциплінарним курсом для студентів спеціальності «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини», який поєднує знання з біології, фізики, хімії та фізіології людини. Курс дозволяє зрозуміти фізичні основи життєвих процесів і пояснює, як закони фізики проявляються у функціонуванні живих систем — від молекул і клітин до організму людини. Актуальність дисципліни зумовлена стрімким розвитком медичних технологій, біомедичних досліджень, методів функціональної діагностики та необхідністю формування сучасного природничо-наукового світогляду майбутнього вчителя.

У межах курсу студенти ознайомляться з фізичними механізмами роботи клітин і тканин, процесами транспорту речовин через мембрани, біоелектричними явищами, основами молекулярної та квантової біофізики, енергетикою живих систем і механізмами регуляції фізіологічних процесів. Розглядаються біофізичні аспекти функціонування нервової, м’язової, сенсорних та серцево-судинної систем, принципи дії ультразвукових, електрофізіологічних і оптичних методів дослідження організму. Значна увага приділяється впливу фізичних факторів середовища на організм людини, питанням радіобіології, фотобіології та біофізичним основам здорового способу життя.

Практична складова дисципліни спрямована на формування навичок аналізу біофізичних процесів, роботи з фізіологічними та експериментальними даними, інтерпретації результатів функціональних досліджень і застосування фізичних методів у біології та медицині. Студенти навчаться пояснювати біологічні явища з позицій фізики, аналізувати вплив фізичних чинників на організм, працювати з сучасними приладами та використовувати міждисциплінарний підхід у професійній діяльності.

Опанування дисципліни сприятиме розвитку системного та критичного мислення, формуванню цілісного розуміння природи життєвих процесів і підготовці майбутніх учителів до викладання сучасних біологічних і здоров’язбережувальних дисциплін на науковій основі.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Біоетика» є сучасним гуманітарно-природничим курсом для студентів спеціальності «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини», який розглядає моральні, соціальні та правові аспекти розвитку біології, медицини та біотехнологій. Стрімкий розвиток генетики, репродуктивних технологій, трансплантології, штучного інтелекту в медицині та біомедичних досліджень зумовлює необхідність формування у майбутніх педагогів відповідального ставлення до проблем життя, здоров’я, безпеки людини та взаємодії суспільства з природою.

Курс знайомить студентів із основними принципами та концепціями біоетики, історією її становлення, міжнародними етичними нормами та сучасними викликами у сфері наук про життя. Розглядаються питання медичної етики, етичних аспектів генетичних досліджень, трансплантації органів, евтаназії, репродуктивних технологій, біобезпеки, використання тварин у наукових дослідженнях, екологічної етики та проблем взаємодії людини з довкіллям. Значна увага приділяється аналізу реальних біоетичних ситуацій, впливу наукових відкриттів на суспільство та формуванню культури відповідального прийняття рішень.

Практична складова дисципліни спрямована на розвиток навичок критичного мислення, аргументованого обговорення складних етичних питань, аналізу біоетичних кейсів та роботи з міжнародними документами й рекомендаціями у сфері біоетики. Студенти навчаться оцінювати етичні ризики сучасних біотехнологій, формулювати обґрунтовану позицію щодо суперечливих наукових і медичних проблем, а також застосовувати принципи академічної доброчесності та професійної етики у майбутній педагогічній діяльності.

Опанування дисципліни сприятиме формуванню гуманістичного світогляду, відповідального ставлення до життя і здоров’я людини, розвитку етичної культури майбутнього вчителя та здатності орієнтуватися у складних моральних викликах сучасної науки й суспільства.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Дармостук Валерій Вікторович

«Мікологія з основами протистології» - це важлива дисципліна, що входить до циклу професійної та практичної підготовки фахівців-біологів ступеня вищої освіти бакалавр. Курс присвячений вивченню однієї з найскладніших та найрізноманітніших груп гетеротрофних еукаріотичних організмів, які відіграють критичну роль у функціонуванні біосфери як редуценти, симбіонти та патогени. Мікологія досліджує походження, філогенію, ультраструктуру, цитологію та життєві цикли справжніх грибів (Fungi) та грибоподібних організмів, що традиційно вивчаються в межах цієї науки. Особлива увага приділяється морфологічній пластичності - від одноклітинних дріжджів до складних багаторічних макроміцетів із розвиненим міцелієм. Розділ «Основи протистології» інтегрований у курс для висвітлення біології грибоподібних протистів (наприклад, міксоміцетів та ооміцетів), що дозволяє студентам сформувати цілісну картину еволюції еукаріотів. Метою вивчення дисципліни є формування системних знань про положення грибів у глобальній системі органічного світу (згідно з сучасними молекулярно-генетичними даними), їхню фізіолого-біохімічну унікальність (осмотрофний тип живлення, наявність хітину в клітинній стінці) та роль у промисловій біотехнології та медицині. Отримані знання є необхідними для подальшої роботи в галузях фітопатології, лісового господарства, харчової промисловості, фармакології (пошук нових антибіотиків та метаболітів) та екологічного моніторингу територій.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Дисципліна «Екологія тварин» спрямована на формування системних знань про закономірності взаємодії тваринних організмів із навколишнім середовищем. У межах курсу розглядаються основні напрями сучасної екології тварин, методи екологічних досліджень, принципи екологічної класифікації та вплив абіотичних і біотичних факторів на організми. Значна увага приділяється морфологічним, фізіологічним і поведінковим адаптаціям тварин до умов існування, особливостям терморегуляції пойкілотермних і гомойотермних організмів, а також адаптаціям до водного, ґрунтового, наземно-повітряного та гостального середовищ. У курсі висвітлюються питання структури та динаміки популяцій, механізмів підтримання їх гомеостазу, типів міжвидових взаємодій, функціонування екосистем і біоценозів. Практична складова дисципліни передбачає опанування методів екологічного аналізу, оцінювання структури популяцій та вивчення сінекологічних закономірностей.

Розрахований для опанування як в синхронному, так і в асинхронному форматі.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Шкуропат Анастасія Вікторівна

Харчування є однією з найважливіших умов підтримання здоров’я, нормального функціонування організму та профілактики багатьох захворювань. Сучасна біологія, медицина й науки про здоров’я приділяють значну увагу фізіологічним механізмам травлення, обміну речовин і регуляції харчової поведінки. Дисципліна «Фізіологічні основи раціонального харчування» дозволяє студентам-біологам сформувати цілісне уявлення про наукові основи здорового харчування та його вплив на організм людини.

У межах курсу розглядаються фізіологічні процеси травлення, засвоєння та обміну білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин. Студенти ознайомляться з механізмами нейрогуморальної регуляції апетиту, роллю гормонів і нервової системи у формуванні харчової поведінки, енергетичним балансом організму, фізіологічними потребами людини в поживних речовинах у різні вікові періоди. Також вивчатимуться принципи раціонального та лікувально-профілактичного харчування, вплив харчових факторів на здоров’я людини та профілактику метаболічних порушень.

Практична цінність дисципліни полягає у формуванні навичок аналізу харчового раціону, оцінки фізіологічного значення продуктів харчування та розуміння взаємозв’язку між способом життя, харчуванням і станом здоров’я. Отримані знання будуть корисними майбутнім біологам у науковій, освітній, медико-біологічній та просвітницькій діяльності, а також у роботі, пов’язаній із формуванням здоров’язбережувальних компетентностей населення.

Курс сприяє розвитку сучасного наукового підходу до питань харчування, критичного мислення щодо популярних дієт і харчових міфів, а також формуванню відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я суспільства.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Гомеостаз і регуляція функцій організму» є сучасним інтегративним курсом для студентів спеціальності «Біологія», який розкриває фундаментальні механізми підтримання стабільності внутрішнього середовища живих організмів. Розуміння принципів гомеостазу є основою сучасної фізіології, медицини, біотехнології, нейробіології та екології людини, а також необхідною складовою підготовки майбутнього біолога. Актуальність курсу зумовлена зростанням інтересу до механізмів адаптації організму до стресу, змін довкілля, фізичних навантажень, порушень харчування та інших факторів сучасного способу життя.

У межах дисципліни студенти ознайомляться з основними механізмами нервової, гуморальної та ендокринної регуляції функцій організму, принципами саморегуляції біологічних систем, роллю зворотних зв’язків у підтриманні гомеостазу, а також особливостями координації роботи органів і систем. Розглядаються питання регуляції обміну речовин, температури тіла, водно-сольового балансу, енергетичного забезпечення, функцій серцево-судинної, дихальної, травної та нервової систем. Значна увага приділяється адаптаційним реакціям організму, стресу, біоритмам та фізіологічним основам здоров’я людини.

Практична складова курсу спрямована на формування навичок аналізу фізіологічних показників організму, оцінювання адаптаційних можливостей людини, інтерпретації результатів функціональних проб та розуміння механізмів регуляції фізіологічних процесів. Студенти навчаться працювати з фізіологічними даними, аналізувати реакції організму на вплив факторів середовища, фізичне навантаження та стрес, а також застосовувати сучасні наукові підходи до оцінки функціонального стану організму.

Опанування дисципліни сприятиме формуванню системного біологічного мислення, розумінню цілісності організму як саморегульованої системи та розвитку професійних компетентностей, необхідних для подальшої наукової, освітньої або прикладної діяльності у сфері біології та наук про життя.

Це дійсно цікаво!

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Шкуропат Анастасія Вікторівна

Дисципліна «Алгоритм розв’язання типових генетичних задач» є практично орієнтованим курсом для студентів спеціальності «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини», спрямованим на формування системного розуміння закономірностей спадковості та мінливості, а також розвиток навичок розв’язування генетичних задач різного рівня складності. Генетика є однією з найважливіших і найбільш динамічних галузей сучасної біології, а вміння працювати з генетичними моделями та задачами є необхідною складовою професійної підготовки майбутнього вчителя біології.

Курс охоплює основні типи генетичних задач, що стосуються моногібридного та дигібридного схрещування, взаємодії генів, множинного алелізму, зчепленого успадкування, спадковості, зчепленої зі статтю, аналізу родоводів, популяційної та молекулярної генетики. Особлива увага приділяється алгоритмам і покроковим підходам до розв’язання задач, логіці генетичного аналізу та типових помилках під час виконання завдань. Розглядаються також сучасні аспекти медичної генетики, генетики людини та практичне значення генетичних знань у біології й медицині.

Практична складова дисципліни передбачає активну роботу з генетичними задачами різних форматів, аналіз генотипів і фенотипів, побудову схем схрещування, використання генетичної символіки та інтерпретацію результатів спадковості ознак. Студенти навчаться застосовувати алгоритмічний підхід до розв’язання задач, аналізувати генетичні закономірності, працювати з тестовими та олімпіадними завданнями, а також пояснювати генетичні процеси доступною та науково коректною мовою.

Опанування дисципліни сприятиме розвитку логічного та аналітичного мислення, формуванню предметної компетентності у сфері генетики та підготовці майбутніх педагогів до ефективного викладання складних генетичних тем у закладах освіти.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Гасюк Олена Миколаївна

Дисципліна «Інтегрований підхід у НУШ» є сучасним педагогічним курсом для студентів спеціальності «Середня освіта. Біологія та здоров’я людини», спрямованим на формування професійних компетентностей, необхідних для роботи в умовах Нової української школи. Актуальність дисципліни зумовлена сучасними тенденціями реформування освіти, переходом до компетентнісного навчання, необхідністю формування цілісного світогляду учнів та впровадження міжпредметної інтеграції у навчальний процес.

Курс знайомить студентів із теоретичними засадами інтегрованого навчання, принципами організації освітнього процесу в НУШ, сучасними педагогічними технологіями та методиками створення інтегрованих занять. Розглядаються питання міжпредметних зв’язків у викладанні біології та здоров’я людини, проєктного й дослідницького навчання, розвитку критичного мислення, STEM- та STEAM-підходів, формувального оцінювання та створення безпечного й мотивувального освітнього середовища. Значна увага приділяється практичним аспектам інтеграції природничих дисциплін із питаннями здоров’я, екології, психології та повсякденного життя людини.

Практична складова дисципліни спрямована на формування навичок розроблення інтегрованих уроків, навчальних проєктів і міждисциплінарних завдань відповідно до вимог НУШ. Студенти навчаться добирати сучасні методи навчання, поєднувати знання з різних галузей у межах одного освітнього продукту, створювати інтерактивні навчальні матеріали, застосовувати цифрові інструменти та організовувати діяльність учнів на засадах партнерства й компетентнісного підходу.

Опанування дисципліни сприятиме розвитку педагогічної творчості, професійної гнучкості та готовності майбутніх учителів до впровадження інноваційних освітніх практик у сучасній школі, а також формуванню вміння забезпечувати цілісне й практично орієнтоване навчання учнів.