Звідки бралось, з яких криниць, з якихджерел било чарівне гоголівське слово? Слововеликого Гоголя не тільки не померло й ніколи невмре, а дасть ще чудові паростки!
Остап Вишня
1 квітня світова громадськість відзначила 215-річчя від дня народження великого письменника, драматурга, мислителя Миколи Васильовича Гоголя
Нащадок старовинного козацько-старшинського роду Гоголів-Яновських, Микола Гоголь народився в с. Великі Сорочинці на Полтавщині 1 квітня (за старим стилем – 20 березня) 1809 року і став одним із тих, чий творчий спадок і досі сприяє утвердженню української ідентичності.
Письменник легенда – гордість українців і росіян, людина, ім’я якої плекають слов’янські народи, бо душа автора належала їм обом. Мова його творів – то мова України, краю, де він народився і виріс. Твори Гоголя переповнені українськими словами: бандура, баклага, батіг, вояка, винниця, галушки, діжа, добродій, повітка, пошапкуваться, пищик, ясочка, стусан, сукня… Природа України зачарувала Гоголя, і він отримував величезну насолоду і задоволення, просто упивався красою, описуючи Дніпро, ніч, степ…
З кожним роком зростає інтерес до творчості М. В. Гоголя в Україні, адже його бажання увіковічити засобами літературної творчості рідну Україну, її славний народ дає нам право визначити його як одного із яскравих просвітителів української нації. Недарма Михайло Грушевський вважав Гоголя «одним з найгеніальніших людей, яких дала Україна».
М. Гоголь став першим українським письменником, визнаним авторитетом і класиком російської літератури, що подарували світу такі безсмертні твори, як “Вечори на хуторі біля Диканьки”, “Вій”, “Мертві душі”, “Ревізор”, “Ніс”, “Тарас Бульба” та ін., які перевидаються в багатьох країнах світу, за ними знімаються кінофільми і ставляться спектаклі в десятках країн світу і донині, через 170 років після смерті письменника.
Ніхто до і після Миколи Гоголя російською мовою так широко, психологічно переконливо, яскраво і захоплююче не висвітлював українське життя, знайомлячи з ним сотні мільйонів читачів по всьому світу, і змусив його полюбити: народ, мову, звичаї, традиції, українські вольності, самовідданість і безстрашність козаків.
Ніхто раніше так сильно і глибоко не висміював прогнилий російський чиновницько-бюрократичний апарат, як Гоголь, який побачив його зсередини в Петербурзі. Він не був ні революціонером, ні українським націоналістом, але, можливо, зробив не менше, показавши всьому світові Росію, як країну “мертвих душ”, в якій навіть “птахом трійкою”, що “летить вперед”, керує кучер-п’яниця, а в санях сидить пропащий шахрай Павло Іванович Чичиков.
Через два століття ця тема залишилася такою ж актуальною і злободенною, але досі ніхто не перевершив українського письменника по силі, сміливості, яскравості, оригінальності, що вражають точністю її висвітлення.
Цікаво, що “російський письменник Гоголь” писав зовсім не класичною або народною російською мовою, а якоюсь своєю, гоголівською. Про це багато писали його російські сучасники – письменники і критики, та навіть звинувачували Гоголя в перекрученні російської мови, засміченні її провінціалізмами і варваризмами і т. п.
Сам же Гоголь відмовлявся називати себе російським або українським письменником. Він був, як зараз би сказали, людиною світу. Йому неважливо було, якою мовою висловлювати свої думки – було б що висловлювати.
1. Гоголь, М.В. Вечори на хуторі біля Диканьки; Миргогрод [Текст] / М. Гоголь; упоряд. В.Я. Звинецьковський. – К. : Либідь, 2008. - 488 с.
До видання увійшли твори М. В. Гоголя про Україну, її людяність, традиції, народне життя й побут. Твори подаються за прижиттєвими виданнями, де збережено чарівність народної мови. Примітки містять унікальні відомості з творчої історії кожної повісті.
2. Гоголь, М. Всі повісті [Текст] / М. В. Гоголь; упоряд. Звиняцьковський. - К.: Либідь, 2008 – 544с.
Нове видання повістей Гоголя присвячене 200-річчю від дня його народження. Вступна стаття і примітки написані з позицій сучасного гоголезнавства й адресовані неупередженому читачеві 21 ст. Ранні повісті друкуються у перших редакціях, що зберегли аромат новелістичності, анекдотичності, «нечуваності» самих історій.
3. Гоголь, М. В. Зібрання творів [Текст] [У 7 т.]. Т. 1. Вечори на хуторі біля Диканьки / М. В. Гоголь; упоряд. П. В. Михед. - К.: Наук. Думка, 2008. - 253с.
Нове видання творів М. Гоголя у семи томах містить всі художні та переважну більшість літературно-критичних, публіцистичних і духовних творів письменника.
4. Гоголь, Н.В. Выбранные места из переписки с друзьями [Текст] / Н.В. Гоголь. - М.: Сов. Россия, 1990. - 432 с.
В книгу вошли произведения Гоголя, написанные в последнее десятилетие его жизни и ставшие по существу его духовным завещанием.
5. Золотусский, И. П. По следам Гоголя [Текст]: Очерк / И. П. Золотусский. - Изд. 2- е. – М.: Дет. лит., 1988. - 191 с.
Гоголь часто называл себя путником, странником и считал своим домом дорогу. Он действительно много путешествовал, но все-таки есть несколько мест на земле, которые были для него не только временным отдыхом в пути. Гоголя нельзя представить без Васильевки, без Диканьки, Сорочинец, без Петербурга, где он стал писателем, без Рима, Москвы …Мир Гоголя – это не только внутренний мир, но и мир вокруг него, живые черты тех мест, которые помнят его» - так сам автор определяет содержание книги.
6. Последняя книга Гоголя [Текст]: Сборник статей и материалов / И. Р. Монахова, И. П. Золотусский. - М.: Русский путь, 2010. -352 с.; ил.
В этой книге впервые – хотя и неполно представлены отзывы русской критики, религиозных мыслителей, церковных деятелей и представителей литературного мира о книге Н. В. Гоголя «Выбранные места из переписки с друзьями» (1847).
7. Манн, Ю. В. Поэтика Гоголя [Текст] / Ю. В. Манн. – М.: Худож. лит., 1988. – 413 с.
В книге исследуется художественный мир Гоголя, отличающийся небычайной глубиной и сложностью. Автор раскрывает художественное своеобразие «Мертвых душ», «Ревизора» и других гоголевских шедевров.
Проведенный в книге анализ поэтики Гоголя помогает понять, почему сегодня его творчество приобретает все большую популярность.
8. Вересаев, В. В. Гоголь в жизни [Текст]: сист. свод. подлин. свидетельств современников / В. В. Вересаев. – Х.: Прапор, 1990. – 680 с.
Книга «Гоголь в жизни» - по словам автора, «… представляет систематический и возможно полный свод свидетельств самого Гоголя и его современников о Гоголе, каким он был в жизни, об его поступках, настроениях … характере, привычках, наружности, одежде. О человеке каким он был в действительности.»
9. Гоголь в русской критике [Текст]: антология / С. Г. Бочаров. – М.: Фортуна ЭЛ, 2008. – 720 с.
Гоголевская критика за 200 лет огромна. В антологию вошли статьи Пушкина, Белинского и других известных авторов.
10. Попович, М. В. Микола Гоголь [Текст]: роман-есе / М. В. Попович. – К.: Молодь, 1989. – 208 с.: фотоіл.
Книга присвячена видатному письменнику ХІХ ст. М. Гоголю.
11. Любецкая, В. В. Литературно - художественный стиль и словесный лад в творчестве Н. В. Гоголя [Текст]: монография / В. В. Любецкая. – Кривой Рог: Видавничий дім, 2012. – 195 с.
Монография посвящена изучению своеобразия и эволюции художественного стиля Н. В. Гоголя и лада присущего творчеству писателя.
12. Манн, Ю. В. В поисках живой души: «Мертвые души». Писатель – критика – читатель [Текст] / Ю. В. Манн. – М.: Книга, 1984. – 351 с.
Необычайна судьба «Мертвых душ». Письма, воспоминания освещают с новой, порой неожиданной стороны и рождение замысла, и трагедию второго тома. С большой силой в книге воссозданы мучительные творческие поиски Гоголя, его роль для современников, ожидания, споры вокруг «Мертвых душ».
13. Самойленко, Г. В. Николай Гоголь и Нежин [Текст]: монография / Г. В. Самойленко. – Нежин: Видавництво «Аспект- Поліграф», 2008. – 316 с.
В книге на широком и документальном материале раскрывается роль города Нежина и Гимназии высших наук в жизни и творчестве Н. Гоголя и его товарищей.
Список рекомендованої літератури
Можливості: Версія для друку Відправити другу