Оновлено: 26.04.2020
15 грудня 1992 року рішенням ученої ради Херсонського державного педагогічного інституту (нині Херсонський державний університет) на базі українського відділення філологічного факультету було створено факультет української філології (2003 року його реорганізовано у факультет філології та журналістики у зв'язку з відкриттям спеціалізації "Редагування освітніх видань (основи журналістики)".
В історичній ретроспективі слід згадати, що на початку осіннього триместру 1920 року в Херсонському інституті народної освіти працювали паралельно кафедри української та єврейської мов. У листопаді відбулися перші вступні лекції з українознавства. Викладання української мови здійснювали професор В.М.Левченко, доцент В.Л.Лесик, доцент І.П.Сенаторський, викладач І.Д.Нечаєв.
21 вересня 1920 року вийшла постанова Раднаркому УРСР "Про введення української мови в школах і радянських закладах". Тоді Херсонський інститут народної освіти став центром українізації на Херсонщині, започаткувавши проведення семінару для підготовки викладачів українознавства й української мови для установ, підприємств та ін. 11 серпня 1930 року постановою Раднаркому УРСР відкрито мовно-літературний відділ. Кафедрою мовознавства у Херсонському інституті народної освіти завідував Г.А.Левченко, який брав участь у підготовці "Українського правопису" (1933 р.) та був автором відомих праць з історії української літературної мови. Кафедрою літератури завідував професор М.Г.Устенко.
У 1938 - 1939 навчальному році відкрито факультет мови і літератури з українським та російським відділенням (декан - В.І.Ушаков). На українське відділення було здійснено перший набір студентів. На засіданні ради інституту від 03.01.1939 року біло відкрито кафедру української мови і літератури. Добру пам'ять залишили по собі викладачі, які працювали з часу створення факультету та в повоєнні роки: І.Д.Нечаєв, Я.Д.Нагін (кафедра української мови), О.С.Насінник (кафедра української літератури). Його наукова праця "Українська література ХХ століття" стала вагомим внеском у вітчизняну науку.
Відомими випускниками факультету цього часу стали С.П.Самійленко, П.Г.Приходько, К.П.Дорошенко, І.Я.Журба. Понад 50 років студенти-філологи України навчаються за підручниками, співавтором якимх є наш випускник, доктор філологічних наук, професор Самійленко С.П. Довгий час директором Державного музею Т.Г.Шевченка була наша випускниця Катерина Петрівна Дорошенко, кандидат філологічних наук. Авторка книжки "Слово про великого Кобзаря" та кількох статей про Шевченка, опублікованих у наукових збірниках і періодичній літературі.
Творча робота педагогічного колективу була перервана Великою Вітчизняною війною. Діяльність Херсонського державного педагогічного інституту було поновлено після визволення Херсонщини від німецько-фашистських загарбників. Мовно-літературний факультет відновив свою діяльність на денному й заочному відділеннях. У 1945 - 1950 роках очолювали факультет Я.Ф.Ривкіс, В.Г.Краснов. У серпні 1945 р. відбувся перший післявоєнний випуск, 12 філологів, вчителів мови і літератури, одержали дипломи спеціаліста. На перший курс мовно-літературного факультету (українського відділення) в 1945 - 1946 н.р. було зараховано 42 особи. З 1946 р. на факультеті працює дві кафедри: української літератури ( завідувач - В.М.Бродецька), української мови (завідувач - Я.Д.Нагін). Викладачі кафедри української мови з 1948 р. під керівництвом старшого викладача Я.Д.Нагіна розгорнули наукову діяльність у напрямі збирання та опрацювання матеріалів для діалектологічного атласу говорів Херсонщини.
1950 - 1951 навчальний рік. Мовно-літературний факультет продовжує своє функціонування. Деканом факультету був кандидат філологічних наук Д.М.Білецький. У відповідь на постанову Ради Міністрів СРСР від 18 серпня 1956 р. "Про заходи підвищення якості підготовки вчителів для загальноосвітніх шкіл" у Херсонському педагогічному інституті розпочато підготовку вчителів широкого профілю. З цією метою у 1957 році на мовно-літературному факультеті здійснено перший набір студентів для підготовки фахівців з української мови і літератури та музики і співів. Обидва види мистецтва - музика і література - були покликані поліпшити справу естетичного виховання учнівської молоді. Кількість студентів із кожним роком збільшується. Педагогічних кадрів не вистачає. Для підготовки вчителів-філологів, крім своїх кращих випускників, запрошуються висококваліфіковані спеціалісти: І.М.Проценко, П.К.Параскевич, М.І.Пентилюк, В.Д.Горяний. У листопаді 1957 року з нагоди 40-річчя з дня заснування інституту значком "Відмінник народної освіти" були нагороджені К.О.Лаврунов - завідувач кафедри української літератури та С.А.Овчарук - завідувач кафедри української мови.
В Україні відомі випускники нашого факультету. Видатним вченим став випускник філологічного факультету (українського відділення) 1950 року Олександр Михайлович Біляєв - доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України - провідний фахівець із методики української мови; автор близько 150 наукових праць, серед яких 3 монографії, 17 підручників (у співавторстві), 4 методичних посібники, десятки теоретичних статей, шкільних підручників з української мови, посібників для вчителів. У 1965 р. студенти філологічного факультету (українського відділення) виконували доручення Інституту мовознавства АН УРСР, досліджуючи говірки населених пунктів Верхнього Рогачика та сіл Катеринівка Великолепетиського району і Виноградове скадовського району. Очолював їх роботу Я.Д.Нагін.
З 1964 до 1974 рр. кафедрою української мови завідував кандидат філологічних наук, доцент І.І.Приймак, нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти УРСР і ЦК профспілки працівників середньої і вищої школи, медаллю "За доблесну працю". І.І.Приймак - автор 30 наукових праць, численних статей з питань культури мови, історії мови, розвідок із топоніміки. Понад 30 років віддали навчанню та вихованню майбутніх учителів-філологів доценти А.Г.Галетова, Б.Г.Пришва, старші викладачі Д.Р.Дондар, В.Г.Висоцька, О.В.Іващенко, Л.К.Ремішевська, В.І.Сорока. Вони викладали провідні курси мовознавчих та літературознавчих дисциплін. М.М.Федірко завідувала кафедрою української літератури в 1968 - 1973 роках. У 1958 році захистила кандидатську дисертацію з теми "Реалізм творчості Марка Вовчка". І.М. Проценко завідував кафедрою української літератури від 1973 до 1978 рр. У 1959 р. захистив кандидатську дисертацію з теми "Вивчення творчості Марка Вовчка в школі".
Значний вплив на формування майбутніх учителів-словесників мали зустрічі з відомими людьми. Частим гостем у херсонських філологів був видатний український письменник, депутат Ради СРСР від Херсонщини Олесь Гончар, довіреною особою якого була М.М.Федірко, завідувач кафедри української літератури (1968 - 1973 рр.). На Херсонщині та поза її межами добре відоме ім'я поета, письменника й публіциста Леоніда Пилиповича Куліша (1924 - 2002). У 1959 році він закінчив філологічний факультет Херсонського педінституту Л.П.Куліш завідував відділами у редакціях районних газет Миколаївщини та Херсонщини, працював старшим редактором Херсонської студії телебачення, завідував літературною частиною обласного музично-драматичного театру. Працював на кафедрі української мови. Читав курси "Стилістика", "Історія української літературної мови". Л.П.Куліш з 1958 року член Національної спілки письменників України. Дві доньки й онука Л.Куліша теж закінчили філологічний факультет Херсонського державного педагогічного інституту. Гордістю філологічного факультету (українського відділення) є випускники 70-х років, які стали відомими поетами, письменниками Херсонщини. Алла Тютюнник - президент Херсонського обласного фонду милосердя та здоров'я, член Національної спілки письменників України, нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. Валерій Кулик - поет, тележурналіст, старший редактор творчо-виробничого об'єднання Херсонської обласної телерадіокомпанії "Скіфія", член Національної спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України, лауреат обласної літературної премії ім.М.Куліша, лауреат трьох телевізійних фестивалів, автор більш, ніж 20 поетичних збірок, близько сотні пісень. Василь Мелещенко - редактор творчо-виробничого об'єднання Херсонської обласної телерадіокомпанії "Скіфія", член Національної спілки письменників України, лауреат обласної літературної премії імені Іллі Кулика, автор біля 10 книжок поезій, збірок віршів та оповідань для дітей, багатьох ліричних пісень, заслужений працівник культури України. О.Гунько, В.Загороднюк, Н.Музика, І.Немченко, О.Олексюк, Т.Щерба - випускники факультету різних років, члени Херсонської обласної організації НСПУ. Вони причетні до літературних і державотворчих процесів, утверджують і примножують духовні скарби нашого народу. Традиційним стало запрошення кращих випускників різних років для роботи на кафедрі. Висококваліфікованими спеціалістами стали: О.М.Андрієць, Т.В.Бахтіарова, Л.Г.Бондаренко, М.В.Бухтій, В.Г.Висоцька, Л.В.Власенко, І.В.Гайдаєнко, Г.М.Гайдученко, В.В.Галаган, А.В.Демченко, В.С.Загороднюк, В.В.Засименко, О.П.Карабута, С.М.Климович, С.А.Мартос, І.В.Немченко, Т.Г.Окуневич, В.П.Олексенко та ін.
В основу діяльності факультету покладено завдання підготовки вчителів рідної мови та літератури для сучасної школи а також фахівців для засобів масової комунікації (у 2005 р. відкрито спеціальність "Журналістика") висококваліфікованих спеціалістів, людей духовно багатих, здатних служити ідеї державотворення, поєднувати патріотизм і високий професіоналізм, виявляти уміння формувати нове покоління громадян України. Пишається факультет тим, що його випускники працюють у загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, коледжах та інших закладах освіти, державних установах, редакціях газет і журналів, у музеях, бібліотеках. Більшість з них стали викладачами ВНЗ, захистили докторські та кандидатські дисертації. Факультет філології та журналістики є джерелом, яке народжує, виховує і відправляє у велике життя фахівців для професійних ЗМІ міста, області, держави.