Херсонський державний університет
Kherson State University · Sapere aude! · засновано 1917
Херсонський державний університет
Kherson State University · Sapere aude! · засновано 1917
Іванченко Раїса Петрівна (30 листопада 1934 року, містечко Гуляйполе) – українська письменниця (прозаїк, поетеса), публіцист та історик. Кандидат історичних наук, професор, відмінник освіти України, Член Національної спілки письменників України. Заслужений діяч мистецтв України та Лауреат Шевченківської премії за тетралогію про Київську Русь.
Народилася Ганна Іванченко 30 листопада 1934 року в родині учителя Петра Силовича Картеля та медсестри Ганни Іванченко. Дитинство і юність Раїси Іванченко минули в Гуляйполі, де вона успішно навчалася. Згодом перед нею постав вибір життєвого шляху, й вона рішила продовжити батькову стезю (який був викладачем української мови та літератури) тільки з корективою – поступивши до історичного факультету Київського університету.
А 1957 року Раїса Іванченко закінчила історичний факультет Київського університету. Спробувала себе на журналістській ниві: у червні - жовтні 1957 року – завідувач відділу інформації редакції газети «Молодь України», у 1957-1965 роках працювала в редакції іномовлення Українського радіо. А вже 1967 року вона закінчила аспірантуру Київського університету. Того ж року захистила кандидатську дисертацію «Місце Михайла Драгоманова у суспільно-політичному русі Росії та України в другій половині 19 століття».
За публікації, присвячені Михайлові Драгоманову, зокрема повість «Передчуття весни» (1970), монографію «Михайло Драгоманов у суспільно-політичному русі Росії та України (друга половина 19 століття)» (1971), роман «Клятва» (1971), зазнала критики партійного та радянського керівництва (адже з 1966 року їй нав`язали членство в КПРС).
Відчувши в собі науково-педагогічні схильності, Раїса Іванченко полишає журналістські спроби й повністю присвячує себе педагогіці (викладання історії) та творчій стезі (літературі). Уже від 1967
року вона викладала в Київському університеті: у 1967-1987 роках – асистент, старший викладач, доцент кафедри історії України, у 1987-1993 роках – доцент кафедри історії народів Росії. І з 1994 року – доцент, потім ще й професор кафедри теорії та історії культури України – Київського інституту культури (нині – Київський національний університет культури і мистецтв). Від 1996 року Раїса Петрівна професор і завідувач кафедри суспільних наук Київського міжнародного університету.
З часів здобуття Незалежності України – Раїса Іванченко полинула у вир громадсько-суспільних процесів. Так з 1994-1996 роках була головою Київської крайової організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Від 1998 року головує в благодійному братстві святої княгині Ольги при Українській православній церкві Київського патріархату.
За свою невтомну та плідну працю на творчій ниві Раїса Іванченко отримувала державні нагороди та відзнаки:
* 1996 – Шевченківська премія за тетралогію про Київську Русь: «Зрада, або Як стати володарем», «Гнів Перуна», «Золоті стремена», «Отрута для княгині».
Впродовж всього свого життя Раїсу Петрівну супроводжувала підтримка однодумців та близьких людей. Найбільший прихисток вона мала в колі своєї сім`ї:
До 90-річчя від дня народження української письменниці, історика, публіциста Наукова бібліотека ХДУ підготувала до Вашої уваги інформацію з відкритих джерел про життя і діяльність цієї видатної людини.