Відкриття ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції

27 жовтня 2026 року відбулося урочисте відкриття ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритетні напрями філологічних, лінгводидактичних і соціальнокомунікаційних досліджень», організованої за участю Херсонського державного університету та закладів вищої освіти й наукових установ України та зарубіжжя.
Конференція об’єднала науковців, викладачів, дослідників і представників академічної спільноти для обговорення актуальних проблем сучасного мовознавства, літературознавства, методики викладання філологічних дисциплін і соціальних комунікацій. Захід проходить 27–28 жовтня в онлайн-форматі, що дає змогу долучитися до наукового діалогу учасникам із різних куточків України і зарубіжних країн.
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Херсонського державного університету, доктор педагогічних наук, професор Олександр Співаковський. До привітань долучилися Володимир Олексенко, доктор філологічних наук, професор кафедри української і слов’янської філології та журналістики ХДУ; Алла Цапів, проректорка з міжнародної та науково-педагогічної роботи ХДУ, докторка філологічних наук, професорка; Юлія Юріна, деканеса факультету філології, журналістики та мистецтв ХДУ, кандидатка філологічних наук, доцентка.
Вітальні звернення засвідчили важливість наукової комунікації, академічного партнерства та обміну дослідницьким досвідом у сучасних умовах. Проведення міжнародної конференції є можливістю для фахового діалогу, презентації наукових напрацювань і налагодження співпраці між представниками різних наукових шкіл.
Після урочистого відкриття розпочалося пленарне засідання, у межах якого науковці представили доповіді з актуальних питань мовної політики, мовної безпеки, медіакомунікацій і сучасного перекладознавства. Серед доповідачів були Павел Левчук, ад’юнкт відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук; Орися Демська, докторка філологічних наук, професорка Національної академії Служби безпеки України; Марина Навальна, докторка філологічних наук, професорка Національного університету біоресурсів і природокористування України; Наталя Кутуза, докторка філологічних наук, професорка Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Дінеш Кумар, доцент кафедри англійської мови коледжу Дьял Сінгх у Карналі (Індія). Їхні теми відобразили широкий спектр викликів, що постають перед мовознавством і комунікацією в умовах суспільних змін та інформаційного протистояння.
Павел Левчук у доповіді «Українська та польська мова як іноземні. Статус – сертифікація – перспективи» зосередив увагу на питаннях функціонування української та польської мов у контексті іншомовної освіти, їхньому статусі та перспективах сертифікації. Тема порушує важливі питання розвитку мовного навчання й підтвердження мовної компетентності. Орися Демська представила доповідь «Мова і безпека: нетривіальна економіка», у якій поєднано проблематику мовної політики та безпеки. Такий ракурс актуалізує значення мови як ресурсу суспільної стійкості й важливого чинника в умовах сучасних загроз.
Марина Навальна присвятила виступ темі «Актуалізація мілітарної лексики в мові сучасних українських масмедіа». У центрі уваги цієї проблематики — використання військової лексики в медіатекстах і роль мовних засобів у висвітленні війни та пов’язаних із нею подій.
Наталя Кутуза розглянула «Стратегії ІПСО: лінгвістичні маркери негативації». Тема спрямована на осмислення мовних засобів, за допомогою яких у межах інформаційно-психологічних операцій можуть формуватися негативні оцінки, емоційні реакції та потрібне адресатові сприйняття повідомлень. Її актуальність особливо помітна в умовах інформаційної війни, коли критичне прочитання медіатекстів стає важливою складовою медіаграмотності.
Дінеш Кумар у доповіді «Нові тенденції у філології та перекладознавстві: критичний огляд» звернувся до широкого кола сучасних змін у філологічних і перекладознавчих студіях. Критичний огляд таких тенденцій дає змогу осмислити актуальні напрями розвитку галузі, її дослідницькі пріоритети та виклики, пов’язані з міжмовною й міжкультурною комунікацією.
У програмі пленарного засідання також були заявлені доповіді про новітні фемінативи в публічній комунікації, семантичну інтерпретацію мовних одиниць, словотвірні моделі нових лексем у сучасному українському медіадискурсі та дидактичні засади інтеграції технологій штучного інтелекту в навчання інтегрованого мовно-літературного курсу. У сукупності ці теми засвідчують, що сучасні філологічні дослідження охоплюють не лише структуру й розвиток мови, а й її роль у публічному просторі, освіті, формуванні суспільних оцінок та забезпеченні інформаційної стійкості.
Програма конференції охоплює чотири секційні напрями: сучасні лінгвістичні та перекладознавчі дослідження; методичні аспекти викладання філологічних дисциплін у закладах освіти; різноаспектне дослідження художнього й нехудожнього дискурсу; сучасний медіапростір, його історію, проблеми та перспективи.
Другий день конференції, 28 жовтня, буде присвячений роботі секцій, обговоренню представлених досліджень і підбиттю підсумків.
ІІІ Міжнародна науково-практична конференція продовжує традицію академічного діалогу та сприяє розвитку міжінституційної співпраці, поширенню наукових ідей і пошуку відповідей на актуальні виклики сучасної філології, освіти та медіакомунікацій.