Дроновий терор Херсона став предметом наукового дослідження професора ХДУ
Доктор історичних наук, професор Херсонського державного університету підготував дослідження на тему «Образ дронів як символу безперервного російського терору Херсона крізь призму усної історії».
У статті, що вийшла в журналі «Південний архів» (історичні науки, випуск LV), Олександр Черемісін пропонує зробити дроновий терор предметом наукового осмислення. Для цього він використав методологію усної історії, бо вона дає змогу проникнути у внутрішній досвід людей, які цей терор безпосередньо переживають.
«Херсон сьогодні переживає, мабуть, найскладніший період за всю свою історію. Після деокупації місто роками живе під безперервним вогневим терором. Досі цей досвід фіксували переважно журналісти: репортажі, документальні фільми. Наукові дослідження безпілотників здебільшого розглядали їх як техніку чи військовий інструмент. Того, як цивільні люди сприймають дроновий терор зсередини свого повсякденного життя, історична наука майже не торкалася», – говорить науковець.
Основою дослідження стали 37 глибинних напівструктурованих інтерв'ю з херсонцями, записані з грудня 2025 до червня 2026 року. Серед респондентів 21 жінка і 16 чоловіків віком від 18 до 74 років з усіх районів міста.
За словами історика, їхні свідчення показують, що образ дрона давно вийшов за межі уявлень про зброю:
«Люди описують дрон як живу істоту, що «бачить», «шукає», «зависає» і «полює». Вони вчаться впізнавати його звук за секунду, будують маршрути від укриття до укриття, ховаються під кронами дерев і в під'їздах. Підвал, який за окупації був символом катівень, тепер став місцем порятунку і культурного життя. На основі цих свідчень я пропоную п'ятирівневу модель образу дрона: мисливець, персоніфікований переслідувач, «повітряний контроль» над містом, акустичний символ війни і, зрештою, цілісний символ безперервного російського терору. Метафора «сафарі на людей» описує лише частину цього досвіду, і усна історія дає змогу побачити його повністю. Записані голоси херсонців лягають в основу архіву, з якого майбутні покоління зрозуміють, якою насправді була ця війна».
Нразі триває робота над узагальненням матеріалів, а сам корпус інтерв'ю, за словами Олександра Черемісіна, буде поповнюватися. Найближчим часом він планую опублікувати серію статей, у яких ці аспекти буде розглянуто докладніше.
Пресцентр ХДУ