Науковець ХДУ долучився до міжнародної конференції Global Easts: Why It Matters у Варшаві

Захід організував Інститут етнології та культурної антропології Варшавського університету. Конференція об’єднала дослідників із різних країн навколо дискусії про концепцію Глобального Сходу, її значення для сучасної науки, підходів до дослідження регіону та виробництва знань.

Глобальний Схід — концепція, яка виникла, зокрема, як відповідь на усталений поділ світу на Глобальну Північ і Глобальний Південь. Вона привертає увагу до країн і суспільств, які не вписуються однозначно в цю бінарну модель. Йдеться про простори, що займають своєрідне проміжне становище, мають досвід життя в межах різних імперій, власні історичні траєкторії, академічні традиції та моделі модернізації. Саме до такого простору належать, зокрема, Центральна та Східна Європа, Кавказ і Центральна Азія. Організатори конференції запропонували подивитися на Глобальний Схід не просто як на ще одне географічне визначення, а як на можливість переосмислити те, хто і з якої перспективи виробляє знання про регіони та суспільства.

Учасники обговорювали, як визначати Глобальний Схід, не нівелюючи внутрішню різноманітність країн і суспільств; які локальні системи знань та методологічні підходи варто використовувати для його дослідження; як імперська спадщина впливає на сучасні суспільства та академічне середовище; якою є роль мов, релігій, пам'яті та різних наукових традицій. Окремою темою стало питання, як будувати освітні програми та викладати історію й сучасність регіону без спрощеного поділу на «Схід» і «Захід».

Важливою складовою дискусії стало й виробництво знань безпосередньо на Глобальному Сході, а не лише знань про нього. Такий підхід дає можливість науковцям із країн регіону бути не тільки об'єктами досліджень, а й повноцінними учасниками формування теорій, методологій та міжнародного академічного порядку денного. Саме в цьому контексті важливою є участь у конференції представника Херсонського державного університету.

Український досвід, а особливо досвід Херсонщини як регіону, що пережив окупацію, деокупацію, вимушене переміщення населення та продовжує жити в умовах війни, створює важливий матеріал для осмислення сучасних трансформацій Східної Європи.

Микола Гоманюк представив доповідь «Специфіка польовий досліджень у пострадянському просторі». Конференція мала міжнародний та міждисциплінарний характер. До дискусій долучилися науковці, пов'язані з університетами та дослідницькими центрами Польщі, Німеччини, Швеції, Швейцарії, США, Південної Кореї, Киргизстану та інших країн. Серед учасників відкритої дискусії були представники Sogang University, Pennsylvania State University, University of Lausanne та University of Warsaw.

Формат заходу передбачав не стільки традиційні послідовні доповіді, скільки поглиблену професійну дискусію. Після відкритої частини конференції робота продовжилася у форматі закритих сесій, присвячених концептуальним, методологічним і педагогічним викликам дослідження Глобального Сходу.

Участь науковців ХДУ в таких міжнародних дискусіях сприяє представленню українського та регіонального досвіду в глобальному академічному просторі, розширює професійні контакти та створює можливості для включення дослідницької перспективи Херсонщини у формування сучасного знання про Україну та Східну Європу.

Пресцентр ХДУ