Інформаційне повідомлення: «Коронавірус: психологічні реакції і що робити»⁉️⁉️⁉️

Інформаційне повідомлення: «Коронавірус: психологічні реакції і що робити»⁉️⁉️⁉️

Давайте з Вами розглянемо як реагують люди, усвідомивши себе в реальності, де ВООЗ оголосила пандемію COVIR-19, де все навколо сповнене розмовами і новинами про короновірус і є багато страху, недовіри, невпевненості. Розглянемо можливі наслідки цих, не завжди оптимальних реакцій. І, звичайно, ж як захистити себе і близьких від їх наслідків.

Отже, перше, що відбувається з людиною, почувши про COVIR-19, пандемії, смертельні випадки – шокові реакції. Коли Ви чуєте думки про те, що ніякого коронавірусу немає, що це – економіко-політичні ігрища, або що це все є, але несерйозно, тому що смертність низька або щось схоже, і Вам хочеться в це вірити – це нормальна реакція шоку. Дана стадія називається запереченням.

Існує дві точки зору. Одна Вам подобатися, а інша ні. Звернувшись до власних відчуттів, Ви легко виявите, що повідомлення про відсутність небезпеки викликають радість і надію, а про її наявність – страх. Тому зрозуміло, що Вам більше хочеться вірити першому.

Взагалі впоратися з запереченням дійсно не просто. Але психологи дуже рекомендують вірити не тому, у що хочеться, а тому, хто – експерт з даного питання.

Наступна реакція – агресія. Це те, що ми спостерігаємо, коли сусіди наполягають на переміщення в стаціонар здорових родичів тих, хто захворів чимось. Або бачимо жарти в Інтернеті на тему побиття невчасно і не так тих, хто чхнув. І в інших, багато відомих або особисто Вами спостережуваних реакціях.

Насправді, агресія є теж стадією проживання шокової травми. Це нормально. Але, якщо ми будемо піддаватися їй і наповнювати простір агресією, то, той хто закашлявся, стане, врешті-решт, просто боятися звернутися за допомогою, приховувати симптоми. Від нашої реакції залежить як ми увійдемо в ситуацію, що склалася – зі страхом і агресією чи з взаємопідтримкою і впевненістю в тому, що вся можлива допомога, в тому числі – розуміння роботодавців, співробітників, сусідів, друзів – буде отримана.

Особисто Ви можете – не підтримувати агресію. Люди які захворіли – невинні ні в чому. Не треба виміщувати на них свій страх і лють. Вони просто були поруч з тими, хто, в свою чергу, міг і не підозрювати, що заразився, але вже був в інкубаційному періоді. У такому становищі може опинитися будь-хто з нас. Як вберегтися від того, щоб не заразитися – читайте в рекомендаціях ВООЗ. Цькування тих, хто чхнув – не допомагає. Від усіх нас залежить, якою буде атмосфера в нашому місті та країні. Ваш внесок – теж є дуже важливим!!!

Страх і агресія або взаємопідтримка і віра в допомогу в разі хвороби? Підтримуйте своїми реакціями і своєю поведінкою те, з чим хочете зустрітися в найближчі тижні.

Далі може починатися паніка. Ми чуємо новини і новини ці – просто вражають. Виникає тривога і ця тривога вимагає хоч якихось дій. При цьому коронавірус COVIR-19 – щось нове. З цим світ ще не стикався. Тому, що саме робити, не завжди точно відомо. Це поєднання – «треба щось робити, але невідомо, що саме» цілком здатні викликати паніку.

Пам'ять дістає з історії різні лиха, з прабабусиних оповідань, з колись почутих сімейних історій хоч щось. І, оскільки тривога вимагає дій, це «хоч щось» сприймається на хвилі паніки як щось логічне. Наприклад: скупка туалетного паперу, солі, гречки – це з іншої історії, це – голодомор, війни, дефіцити. Але це для чогось робиться зараз, коли суть ситуації – зовсім інша. Тому що хочеться робити хоч щось.

Прості рекомендації на кшталт «мийте руки» можуть здаватися чимось недостатнім, тому що – занадто буденні. І можуть знецінюватися і не виконуватися, хоча саме це і працює.

Інший тип панічної реакції – ступор – не робити нічого. Коли людина не заперечує небезпеку, але і не захищає себе.

Для того, щоб знизити панічні реакції важливо:

1. Включити раціональність, дати собі правильну установку: «Стрес, паніка – це не наслідок подій, а моя реакція на події, якою я можу керувати, на відміну від поширення коронавірусу».

2. Говоріть про страхи. Якщо вам тривожно, дайте собі виговоритися. Вимовте вголос, чого конкретно ви побоюєтеся. Бігти від почуттів марно, але крім них є ще розум, і його важливо підключати. Можна звернутися за допомогою до спеціалістів соціально-психологічної служби за телефонами, що вказані на офіційній сторінці служби.

3. Важливо підвищити свою грамотність в питанні. Почитайте рекомендації ВООЗ. Виконуйте їх. Це надасть відчуття, що Ви щось робите і це може допомогти. І буде відповідати реальності!

4. Слідкуйте за новинами тільки з достовірних експертних джерел. Не стежте за хайповимі вкидання – це посилить вашу паніку.

5. Не потрібно проводити весь день в Інтернеті в пошуках новин, в тому числі – сумнівної достовірності. Це значно погіршить ваш психологічний стан. Але і не потрібно зовсім відмовлятися від інформації – це теж посилить тривогу. Виберіть кілька гідних довіри джерел (офіційних) і стежте за ними. Для когось може бути досить лише тримати руку на пульсі – вивчати ситуацію на початку та наприкінці тижня. Не слід читати чи дивитися новини перед сном.

6. Перевіряйте рекомендації на безпечність, нешкідливість, логічність.

7. Пам'ятайте важливу річ – це закінчиться. Як вже закінчилися спалахи в Китаї.

8. Важливо практикувати прості радості і задоволення. Займіться улюбленими справами, спілкування з близькими, переглядом фільмів.

9. Не залишайтеся зі страхом один на один. Дуже важливо відчуття, що ти не один. Підтримка один одного, готовність не тільки говорити, а й слухати, допомагає відчувати себе досить сильним навіть в умовах невизначеності.

10. Якщо вам не вдається впоратися з панікою, зверніться до фахівців соціально-психологічної служби, що працюють, проводять консультації в режимі он-лайн.

Важливо прийняти зміни звичного життя і зважитися на нові дії (наприклад, працювати дистанційно, не виходити з дому) або відмовитися від старих – означає остаточно визнати, що все це дійсно відбувається, причому прямо з нами і стосується особисто нас. І я можу або закривати на це очі, проявляти агресію, панікувати, або збирати інформацію з достовірних джерел і робити те, що дійсно може спрацювати. Навіть, якщо мені не подобатися це робити. І ви можете. У вас теж є вибір!