Рік без Каховського водосховища: професор ХДУ розповів, як виживає український південь
Минув рік з дня катастрофи на Каховській ГЕС. З перших годин трагедії наукова спільнота Херсонського державного університету на запити медіа розповідає про її масштаби та надає експертні поради, що могли б мінімізувати наслідки.
Також в університеті відбуваються наукові конференції та круглі столи, учасники яких намагаються знайти шляхи вирішення та подолання трагедії. Адже підірвавши Каховську ГЕС, росіяни не лише спричинили гуманітарну та екологічну катастрофу, а й завдали величезного удару по сільськогосподарській діяльності усього півдня та життю тисяч людей.
Як живе окупована частина Херсонщини без дніпровської води? Які регіони отримували воду з Каховського водосховища? Чи відчувається брак водних ресурсів на цих територіях? Чи можливе відновлення водопостачання до окупованого Криму з Дніпра під час бойових дій?
Про все це розповів професор, декан факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету Ігор Пилипенко проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Ігор Пилипенко нагадав, що до 2014 року (до російської окупації та анексії Криму) завдяки Каховському водосховищу по Північно-Кримському каналу та через систему водосховищ вода доставлялась до крайніх точок на півострові таких, як Керч, Алушта, Ялта, Феодосія, степовий Крим, частково Сімферополь. Також дніпровською водою забезпечували Бердянськ та Мелітополь у Запорізькій області, а у Дніпропетровській області Кривий Ріг та Нікополь.
Після руйнації греблі Каховської ГЕС та висихання водосховища постали нові виклики.
"Ми вимушені відновлюватися. Наприклад, водопостачання Кривого Рогу ведеться за рахунок модернізації та запуску каналу, який існував, це Дніпро-Інгулець. Ми перекидали воду з Кременчуцького водосховища і кидали в долину річки Інгулець, яка далі йшла, використовуючи природне річище Інгульця.
Ведуться роботи з постачання питної води для Нікопольського промислового вузла і населення. Це велика проблема. Ми знову-таки використовуємо воду Дніпра, але просто беремо її з інших джерел, з інших водосховищ. Тобто, все одно експлуатуємо ресурси Дніпра", – назначив професор.
За його словами, воду для зневоднених населених пунктів підконтрольної владі України території доводиться перекидати з інших водосховищ, і це доволі фінансово затратно.
"Це і спонсорські гроші, і державний бюджет, і місцеві бюджети. Вони знаходять можливості, скажімо так, розробляти системи підземного водопостачання. І тут є така проблема, що рівень води постійно зменшується, і ті колодязі, ті свердловини, які функціонували, наприклад, в період функціонування Каховського водосховища, вони вже не працюють", – розповідає Ігор Пилипенко.
Він наголошує, що для того, щоб дізнатися про запаси води під землею і наскільки років їх вистачить, потрібно проводити певне дослідження.
Окупована лівобережна Херсонщина, навіть її відносно благополучні території також страждають через відсутність Каховського водосховища, зауважив професор. За даними професора, на територіях, які розташовані безпосередньо на березі колишнього Каховського водосховища, відбулося двократне падіння рівня підземних вод, придатних для питного водопостачання, що впливає на її вартість.
За матеріалами проєкту «Новини Приазов’я»
