“Південь України та повномасштабне вторгнення”: науковці з п’яти країн долучилися до міжнародної конференції у ХДУ

На початку присутні хвилиною мовчання вшанували військових, волонтерів та мирних жителів, які загинули у російсько-українській війні.

Привітав колег-науковців ректор ХДУ, професор Олександр Співаковський. Він розпочав виступ з того, що поділився тим, як для нього, його родини та університету розпочалася повномасштабна війна. Згадав й те, як в перші дні колектив університету одноголосно засудив агресію Росії, продовживши працювати навіть в умовах окупації міста аж до 14 червня, коли будівлі ХДУ захопили російські військові. В цей день також було затримано проректора Максима Вінника, який забезпечував роботу херсонського офісу, адже заклад освіти на той час вже став прихистком для біженців, підтримували співробітників та студентів (на той період десь 70% представників нашої спільноти перебували в окупації). Після декількох днів на підвалі у нелюдських умовах Максима Вінника відпустили. Однак досі в російському полоні перебувають дві наші студентки: Ірина Горобцова та Ганна Єльцова. Обидві дівчини були викрадені з власних осель у 2022 році.

«Весь час окупації ми були свідками шаленого цивільного спротиву наших земляків. Ми самі були учасниками великого освітянського спротиву. Як наукова інституція ми розуміємо свою відповідальність перед суспільством, тому поставили собі на меті всіма можливими способами фіксувати історію спротиву, документувати події, які відбуваються під час повномасштабного вторгнення з нами та з Херсонщиною. Це наша місія, наш внесок у формування справжньої історії, а не міфів, якими з часом обростають події.

У лютому 2023 року ініціював у Херсонському державному університеті дослідницьку тему з вивчення проблем окупації Херсона під назвою «Окупація та визволення Херсона: Антонівський міст, Бузковий парк та героїзм цивільного спротиву», керівником якої став доктор історичних наук, професор кафедри історії, археології та методики викладання Олександр Черемісін.

Вдячний професору Олександру Черемісіну, деканесі факультету психології, історії та соціології Ірині Шапошниковій за те, що до річниці звільнення Херсона 11 листопада 2023 року презентували наукове видання, а згодом видали «Літопис цивільного спротиву Херсона у вимірах повномасштабної агресії росії проти України у 2022 році», – зазначив ректор.

Також Олександр Співаковський наголосив, що за ці два роки ми стали свідками неймовірної підтримки з боку міжнародної спільноти, з боку освітян всього цивілізованого світу:

«Мені дуже приємно, що сьогодні ми проводимо цю конференцію у партнерстві з нашими друзями – Поморським університетом, з яким співпрацюємо багато років, і з Університетом Кент з Великої Британії, з яким стали партнерами саме у 2022 році. Це дуже багато значить для нас, що ви з нами увесь цей час і в момент цих страшних роковин».

Також привітали учасників та висловили підтримку українському народу наші колеги-партнери з Великої Британії й Німеччини: Сюзанна Іванич, докторка, старша викладачка історії раннього модерну, директор Центру середньовічних і ранньомодерних досліджень, співредакторка Кентського щоквартального журналу «European History Quarterly University of Kent», та Моніка Рютерс, докторка, професорка, професорка Інституту історії Східної Європи Гамбурзького університету.

Модерувала конференцію завідувачка кафедри історії, археології та методики викладання ХДУ Наталя Кузовова. Вона зазначила, що порядок конференції включає серію доповідей, після виступу кожних чотирьох спікерів робитимуть паузу, аби мати можливість обговорити та подискутувати.

У конференції взяли участь науковці з різних міст України, а також Польщі, Великої Британії, Німеччини, Болгарії. Ключова тема – повномасштабне вторгнення Росії в Україну, зокрема спротив Херсона, окупація та загалом досвід півдня України під час війни тощо. Мова конференції – англійська, що свідчить про ще один крок до інтеграції в міжнародний науковий простір.

Так, історикиня Наталя Кузовова представила доповідь, розкривши тему цивільного спротиву в Херсоні під час окупації в березні 2022 році. Детально зупинилася на подіях 1 березня 2022 року у Бузковому парку, де загинули тероборонівці, та проукраїнських мітингах у Херсоні. Основним значенням мітингів, за словами викладачки ХДУ, було надихнути людей всієї Херсонщини та України і поставили історичну крапку на Новоросії та «руському мірє».

«Ми можемо зробити висновок, що помилково розглядати Херсон як проросійське місто, оскільки навіть в окупантів не було ілюзій щодо цього. Це підтверджується їхньою жорстокістю та байдужістю по відношенню до цивільного населення Херсона та Херсонщини. В свою чергу цивільний спротив слід розглядати не як акти громадянської непокори, а як частину Українського руху спротиву. Подібно до того як рухи Спротиву нацистському режимові в країнах Європи під час другої світової війни», – підсумувала Наталя Кузовова.

Також свої доповіді представили й інші науковці ХДУ, серед них – Сергій Водотика (Свідчення військових як джерело вивчення оборони Херсона 24.02-01.03.2024 року), Олександр Черемісін (Реконструкція початку повномасштабного вторгнення росії в Україну крізь призму усної історії на прикладі м. Херсон), Галина Михайленко (Досвід виїзду з окупованого Херсона крізь призму усної історії).

У ході конференції виступали й науковці з-за закордону. Зокрема, Роман Дрозд, доктор історичних наук, професор, професор Інституту історії Поморського університету в Слупську, почесний професор ХДУ.

“Під час війни кожна родина, нація та держава мусить визначитися зі ставленням до війни. Просто кажучи, війна показує: хто є хто. Від початку повномасштабного вторгнення держави, які стали поряд з Україною, це переважно найближчі друзі: Латвія, Литва, Естонія та Польща. Тому що ці держави найбільше потерпіли від російського імперіалізму. Але й між друзями з’являються певні конфлікти й непорозуміння”, – розпочав Роман Дрозд.

У доповіді він розкрив поняття польсько-українських відносин, особливо зосередившись на періоді російсько-української війни. Не оминув й проблемну тему: причини протестів, які нині відбуваються на кордоні між двома нашими державами.

Організатором наукового заходу є кафедра історії, археології та методики викладання ХДУ. Обговорення теми війни в Україні об’єднало близько 60 істориків та дослідників з декількох країн світу.

Пресцентр ХДУ