Ольги Юліанівни Кобилянської - 160-ліття від дня народження
27 листопада українці вшановують 160-ліття від дня народження найвідомішої української письменниці, громадської діячки та важливої постаті раннього модернізму в українській літературі – Ольги Юліанівни Кобилянської.
Народилася Ольга Кобилянська в містечку Гура-Гумора на Південній Буковині 27 листопада 1863 року. Можна сказати, що їй пощастило з родиною. Мати – наполовину німкеня, наполовину полька, родичка відомого німецького поета-романтика, вивчила українську мову та прийняла греко-католицьку віру з пошани та любові до чоловіка. Батько – дрібний урядовець, шляхетського роду, з Наддніпрянщини. Ольга була вже четвертою в багатодітній родині. Великих статків не було. Незважаючи на це, мати старалася навчити доньок – хороших манер, умінню підтримати розмову, триматися в товаристві. Батько ж гадав, що його обов’язок – дати добру освіту хлопцям, а дівчата самі заміж повиходять та якось і будуть.
Про себе Ольга Кобилянська говорила, що закінчила в народній школі лише чотири класи, тобто мала основу для «подальшого розумового розвитку», багато займалася самонавчанням. Найбільше любила соціологію, політику, філософію, знайшла себе в музиці, граючи на піаніно, цитрі, барабанах, добре малювала, грала в театрі. Вона навіть хотіла бути професійною актрисою, але віддала перевагу літературі. Авторка «Землі», «Царівни», «Людини» була людиною європейського розуму. Її хвилювало питання емансипації – вона сприймала це як тренд часу, і не тільки проблеми в особистому житті змушували жінку підняти голову і дивитися на світ по-іншому.
Ольга Кобилянська одна з перших в українській літературі звернулася до змалювання жінок-інтелігенток, які намагаються вирватися з буржуазного оточення. І при всьому тому вона залишалася справжньою жінкою. Вона цікавиться новинками моди, має гарний смак і зберігає струнку фігуру до старості.
21 березня 1942-го, у віці 78 років, жінка померла. Її похорони узгоджували з владою, яка все ж не дала дозвіл на публічне прощання та ходу головною вулицею. Однак, незважаючи на залякування, провести письменницю в останню путь не побоялося більше ніж 300 осіб, не рахуючи родичів.
На честь Ольги Кобилянської назвали літературно-мистецьку премію, а за її творами знято фільми. Кращі твори письменниці вийшли у перекладах багатьма мовами, відіграли й відіграють важливу роль у світовій літературі, піднімаючи міжнародний престиж українського художнього слова.
