Ректор привітав новоспечених чемпіонок Європи

Юлія Кобець – першокурсниця факультету фізичного виховання та спорту. Але вона вже встигла стати п’ятикратною чемпіонкою Європи та чемпіонкою світу з різних видів спорту.

­– Все, чим ти займаєшся, так чи інакше пов’язано з орієнтуванням. Як ти потрапила до цього спорту?

– Можна вважати це родинною традицією. Я пішла по стопах моїх батьків та брата, також чемпіона світу, який колись навчався в нас на факультеті. Спортивним орієнтуванням я почала займатися з семи років під керівництвом Валерія Плохенко. А мій тато, Сергій Кобець, став моїм тренером по радіоорієнтуванню та рогейну (24-годинному орієнтуванню з проходженням контрольних пунктів, позначених на карті).

– У чому власне полягають змагання з радіоорієнтування?

– Спортсмени отримують карти, де позначені радіозони, в межах яких чути «лисицю» (радіопередавач). Потрапляючи на певну місцевість, ти береш приймач та слухаєш – шукаєш джерело сигналу, щоб дізнатися, в якому напряму рухатися.

– Що ж виявляється найскладнішим?

– Коли ти прибігаєш на місцевість і не чуєш «лисицю», починаєш панікувати, розуміючи, що втрачаєш дорогоцінний час. Треба вміти справлятися зі своїми емоціями. А фізично найважче – це добігти до фінішу, бо часом дистанція може бути завдовжки 5-6 кілометрів.

– У своєму віці ти вже багато чого досягла. Невже й досі є до чого прагнути?

– Звичайно! Ось, наприклад, найближчими днями їду до Португалії на чемпіонат Європи зі спортивного орієнтування. А у наступному році хочу потрапити до Америки на чемпіонат світу.

­– Що ж, будемо за тебе вболівати. Успіхів тобі!

Подивившись на тендітну Ганну Кравцову, вам і на думку не спаде, що вона чемпіонка світу з рукопашного бою. І це не єдине досягнення в її послужному списку.

– Скільки ти вже займаєшся рукопашним боєм?

– Взагалі єдиноборствами – боксом, карате, кікбоксінгом, тайським боксом – займаюся вже 14 років. А безпосередньо рукопашним боєм близько шести років.

– Чому обрала саме ці, на перший погляд, зовсім не жіночі види спорту?

– Насправді це було досить спонтанне рішення – батьки знайшли, куди дівати зайву енергію активної дитини. Перший тренер, до якого я потрапила, Геннадій Шатилюк, дуже багато в мене вклав. Я майже одразу помітила, як покращилося здоров’я, розвинулась реакція. Наприклад, є в нас таке поняття, як бій з тінню – уявним суперником, коли треба передбачати його удари і свої. Так от трохи пізніше мої вміння стали у нагоді, коли доводилося захищати дівчат зі свого класу…

– Тобто ти впевнена, що цей вид спорту підходить для дівчини?

– Так, звичайно. Всі чомусь вважають, що якщо дівчина займається бойовими мистецтвами, то вона груба, мускулиста та нежіночна. І багато хто, дивлячись на мене, не вірить, що я займаюся саме рукопашним боєм. Такі види спорту для мене – перепони, які доводиться долати.

– Що особисто для тебе є найважчим?

– Мабуть, моральний тиск. Дуже важко саме психологічно. Приміром, коли не викладешся максимально на тренуванні, йдеш з нього з відчуттям невдоволеності собою. Я часто боксую з хлопцями різних вагових категорій, бо дівчат, які займаються рукопашним боєм, мало. Болісно сприймаю поразки. Проте на змаганнях виступати для мене значно легше, бо суперниці – дівчата.

– Коли ти почала отримувати перші результати?

– Перші нагороди здобула на другий-третій рік занять. Утім, медалі – це вторинний показник. Найважливіший бій – із собою. Коли треба себе зламати, тренуватися, незважаючи ні на що. Певним досягненням вважаю третє місце на чемпіонаті світу в 2012 році у Будапешті. Мене трохи засудили, бо я перевищила силу. Але я знаю, що була гідна стати першою.

– Як вважаєш, без кого б в тебе нічого не вийшло? Хто допомагає у найважчі моменти?

– Моя родина, мій тренер – Микола Молодченко. Мене дуже підтримувала моя бабуся, і саме їй я пообіцяла перше місце на цьому чемпіонаті Європи. Але не встигла привезти медаль додому. По дорозі з чемпіонату дізналася, що вона мене не дочекалася… Та все одно цю перемогу я присвячую їй.

– Бажаємо тобі не зупинятися і досягати ще вищих результатів!

Бесіду провела Галина Вишневська,

Прес-центр ХДУ