У ХДУ обговорили пріоритетні напрями філологічних, лінгводидактичних і соціальнокомунікаційних досліджень

Науковий захід об’єднав науковців, викладачів закладів вищої освіти, працівників ЗМІ, докторантів, аспірантів і магістрантів.

Організатори – кафедра української і слов’янської філології та журналістики.

Модерував захід доктор філологічних наук, професор Володимир Олексенко.

Мета конференцій – узагальнення досвіду, розширення уявлень та окреслення перспектив подальшого розвитку лінгвістичних, літературознавчих, дидактичних та соціальнокомунікаційних досліджень.

Вітаючи учасників, ректор ХДУ Олександр Співаковський зосередив увагу на ролі слова у формуванні особистого ставлення до світу, відповідальності за сказане та місії філологів, викладачів і дослідників комунікації в умовах поширення цифрових технологій. Окремо він наголосив на значенні мови для України в умовах війни.

«Для України це питання має болісну глибину. Війна приходить і в мову. Вона намагається перейменувати міста, переписати пам’ять, привласнити минуле. Вона починає вирішувати за людину, ким та має себе вважати.

І тоді назвати речі своїми іменами стає вчинком. Зберегти назву рідного міста, розповісти його історію, записати свідчення людини означає залишити майбутньому можливість знати правду», — зазначив Олександр Співаковський.

Він побажав присутнім інтелектуальної сміливості, здатності помітити, що звична відповідь уже не пояснює життя, терпіння почути думку, яка не збігається з нашою і свободи переглянути власну позицію, коли зустріли переконливий аргумент.

"Нехай після цієї конференції у кожного залишиться запитання, до якого захочеться повернутися. Можливо, саме з нього почнеться ваша наступна важлива праця. Адже майбутнє певною мірою залежить від того, які слова ми сьогодні оберемо для розмови про нього. І яку відповідальність погодимося за ці слова взяти. Дякую вам. Плідної, сміливої та глибокої роботи!".

Із вітальним словом до учасників конференції звернувся ректор Херсонського державного університету, доктор педагогічних наук, професор Олександр Співаковський. До привітань долучилися Володимир Олексенко, доктор філологічних наук, професор кафедри української і слов’янської філології та журналістики ХДУ; Алла Цапів, проректорка з міжнародної та науково-педагогічної роботи ХДУ, докторка філологічних наук, професорка; Юлія Юріна, деканеса факультету філології, журналістики та мистецтв ХДУ, кандидатка філологічних наук, доцентка.

Вітальні звернення засвідчили важливість наукової комунікації, академічного партнерства та обміну дослідницьким досвідом у сучасних умовах. Проведення міжнародної конференції є можливістю для фахового діалогу, презентації наукових напрацювань і налагодження співпраці між представниками різних наукових шкіл.

Після урочистого відкриття розпочалося пленарне засідання, у межах якого науковці представили доповіді з актуальних питань мовної політики, мовної безпеки, медіакомунікацій і сучасного перекладознавства. Серед доповідачів були Павел Левчук, ад’юнкт відділу мовознавства Інституту славістики Польської академії наук; Орися Демська, докторка філологічних наук, професорка Національної академії Служби безпеки України; Марина Навальна, докторка філологічних наук, професорка Національного університету біоресурсів і природокористування України; Наталя Кутуза, докторка філологічних наук, професорка Одеського національного університету імені І. І. Мечникова; Дінеш Кумар, доцент кафедри англійської мови коледжу Дьял Сінгх у Карналі (Індія). Їхні теми відобразили широкий спектр викликів, що постають перед мовознавством і комунікацією в умовах суспільних змін та інформаційного протистояння.

Павел Левчук у доповіді «Українська та польська мова як іноземні. Статус – сертифікація – перспективи» зосередив увагу на питаннях функціонування української та польської мов у контексті іншомовної освіти, їхньому статусі та перспективах сертифікації. Тема порушує важливі питання розвитку мовного навчання й підтвердження мовної компетентності. Орися Демська представила доповідь «Мова і безпека: нетривіальна економіка», у якій поєднано проблематику мовної політики та безпеки. Такий ракурс актуалізує значення мови як ресурсу суспільної стійкості й важливого чинника в умовах сучасних загроз.

Марина Навальна присвятила виступ темі «Актуалізація мілітарної лексики в мові сучасних українських масмедіа». У центрі уваги цієї проблематики — використання військової лексики в медіатекстах і роль мовних засобів у висвітленні війни та пов’язаних із нею подій.

Наталя Кутуза розглянула «Стратегії ІПСО: лінгвістичні маркери негативації». Тема спрямована на осмислення мовних засобів, за допомогою яких у межах інформаційно-психологічних операцій можуть формуватися негативні оцінки, емоційні реакції та потрібне адресатові сприйняття повідомлень. Її актуальність особливо помітна в умовах інформаційної війни, коли критичне прочитання медіатекстів стає важливою складовою медіаграмотності.

Дінеш Кумар у доповіді «Нові тенденції у філології та перекладознавстві: критичний огляд» звернувся до широкого кола сучасних змін у філологічних і перекладознавчих студіях. Критичний огляд таких тенденцій дає змогу осмислити актуальні напрями розвитку галузі, її дослідницькі пріоритети та виклики, пов’язані з міжмовною й міжкультурною комунікацією.

У програмі пленарного засідання також були заявлені доповіді про новітні фемінативи в публічній комунікації, семантичну інтерпретацію мовних одиниць, словотвірні моделі нових лексем у сучасному українському медіадискурсі та дидактичні засади інтеграції технологій штучного інтелекту в навчання інтегрованого мовно-літературного курсу. У сукупності ці теми засвідчують, що сучасні філологічні дослідження охоплюють не лише структуру й розвиток мови, а й її роль у публічному просторі, освіті, формуванні суспільних оцінок та забезпеченні інформаційної стійкості.

Програма конференції охоплює чотири секційні напрями: сучасні лінгвістичні та перекладознавчі дослідження; методичні аспекти викладання філологічних дисциплін у закладах освіти; різноаспектне дослідження художнього й нехудожнього дискурсу; сучасний медіапростір, його історію, проблеми та перспективи.

Другий день конференції, 28 жовтня, буде присвячений роботі секцій, обговоренню представлених досліджень і підбиттю підсумків.

ІІІ Міжнародна науково-практична конференція продовжує традицію академічного діалогу та сприяє розвитку міжінституційної співпраці, поширенню наукових ідей і пошуку відповідей на актуальні виклики сучасної філології, освіти та медіакомунікацій.