Віртуальна книжкова виставка «Українське слово: від витоків до сьогодення»

Віртуальна книжкова виставка «Українське слово: від витоків до сьогодення»
45 45 хв читання

З Днем української писемності та мови!

Мова – це душа народу, скарбниця його історичної пам’яті, духовних надбань і культурної спадщини. У рідному слові живе історія поколінь, звучить голос предків і народжується майбутнє України.

Українська мова – мелодійна й співуча, багата й неповторна. Вона об’єднує нас, дарує відчуття єдності, допомагає зберігати національну ідентичність і утверджувати нашу незламність. Бережімо рідне слово, шануймо його красу, плекаймо грамотність і передаваймо любов до української мови наступним поколінням!

З нагоди Дня української писемності та мови Наукова бібліотека ХДУ презентує віртуальну книжкову виставку «Українське слово: від витоків до сьогодення».

Виставка – це захоплива мандрівка крізь століття українського слова: від витоків писемності й пам’яток давньої літератури до сучасного мовного простору. Представлені видання допоможуть глибше пізнати історію становлення української мови, відкрити багатство її словникових скарбів, відчути силу художнього слова та усвідомити значення рідної мови в житті кожного українця.

Любімо українське слово, говорімо українською, читаймо українське! Адже мова – наш духовний оберіг, наша пам’ять і наша сила.

Зі святом української писемності та мови!

#ХДУ #НауковаБібліотекаХДУ #ДеньУкраїнськоїПисемностіТаМови #УкраїнськаМова #УкраїнськеСлово #ВіртуальнаВиставка

Літописець_Нестор_(1901).jpg

Святі Кирило і Мефодій. Велеград (1885).jpg

День української писемності та мови – це одне з найважливіших державних свят України, яке символізує національне єднання, культурну самобутність та багатовікову боротьбу українського народу за право говорити рідним словом.

Свято було встановлено у 1997 році на честь Преподобного Нестора-Літописця – ченця Києво-Печерської лаври, видатного письменника та мислителя. Дослідники вважають Нестора послідовником творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, а також першим вітчизняним істориком. Саме його перу належить славнозвісна «Повість минулих літ» – фундаментальна праця, з якої починається історія української писемності та державності.

Зміна дати святкування з 9 листопада на 27 жовтня пов'язана із переходом Православної церкви України на новоюліанський календар, через що день пам'яті Нестора-Літописця змістився на 13 днів назад.

Сторінка Повісті минулих літ з Радзивіллівського літопису XV ст..jpgDiktant.jpgУкраїнська мова має унікальну, але трагічну історію. Протягом кількох століть вона зазнавала системних утисків, заборон та спроб повного знищення з боку імперських режимів.

Попри всі репресії, українська мова вистояла завдяки зусиллям культурних діячів – від Івана Котляревського та Тараса Шевченка до шістдесятників і сучасних митців.

Сьогодні День української писемності та мови є живим і динамічним святом. Головною подією цього дня є Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, який вперше провели у 2000 році.

Це не просто перевірка грамотності, а найбільший у світі мовний флешмоб.

Щороку 27 жовтня об 11:00 до трансляції на платформах «Суспільного» долучаються сотні тисяч людей: школярі, студенти, військові на передовій, політики, дипломати та українська діаспора на всіх континентах планети.

kon-1024x482.jpgТакож цього дня традиційно стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика, у якому щорічно беруть участь мільйони школярів та студентів із десятків країн світу.

В умовах сучасної війни проти російської агресії українська мова набула абсолютно нового, значення. Вона перестала бути просто засобом комунікації, перетворившись на маркер безпеки, символ спротиву та зброю. Володіння державною мовою сьогодні – це чітка декларація своєї громадянської позиції, поваги до предків та віри у майбутнє незалежної України.

 

І. «Мова крізь віки»
1001_Огієнко І. І. Історія української літературної мови.jpg
Огієнко І. І. Історія української літературної мови / І. І. Огієнко ; упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. – Київ : Либідь, 1995. – 296 с. – (Літературні пам’ятки України). – ISBN 5-325-00753-X.
Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків, і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як "душі нації", "найціннішого скарбу" народу. Водночас переконливо з'ясовується, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20-30-х роках XX століття. Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, учителів, старшокласників, усіх, кому небайдужий процес ствердження української мови як державної.
Русанівський В. М. Історія української літературної мови : підручник / В. М. Русанівський. – Київ : АртЕк, 2001. – 391 с.
Підручник для студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів.
Допущено Міністерством освіти України.
1002_Русанівський В. М. Історія української літературної мови.jpg
1003_2007_Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941).jpg
Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941) : стан і статус / Ю. Шевельов ; авт. вступ. сл. Л. Масенко. – Чернівці : Рута, 1998. – 207 с.
У даній праці автор використовує згадані типи матеріялу, проте не обмежується на них. Питання мови не сходить виключно на внутрішній розвиток мови. Воно охоплює набагато ширше коло проблем, а насамперед проблему вживання мови як засобу писемного й усного спілкування: хто її вживає, в якій функції і які є юридичні, політичні та суспільні можливості чи обмеження того вжитку. В одномовних країнах ці проблеми з суто мовознавчого погляду не мають особливої ваги. Мовою тих країн просто користуються в усіх тих функціях, що актуальні в даному оточенні. В таких випадках вивчати функції та обставини вживання повинна радше соціологія, а не мовознавство.
Шевельов Ю. Внесок Галичини у формування української літературної мови / Ю. Шевельов. – Київ : КМ Академія, 2003. – 157 с.
Праця видатного славіста Юрія Шевельова (Шереха) про внесок Галичини у формування української літературної мови написана під час перебування вченого у Львові в 1943-1944 pp. У науковій розвідці простежується інтенсивність галицьких мовних впливів на нову українську літературну мову в різні історичні періоди. Матеріал ілюстровано прикладами використання галицизмів у мові П. Куліша, М. Старицького, М. Коцюбинського, Лесі Українки та ін. Книга й досі залишається єдиним, а тому надзвичайно цінним дослідженням у цій мовній ділянці.
1004_Шевельов Ю. Внесок Галичини у формування української літературної мови.jpg
1005_Чапленко В. Історія нової української літературної мови (XVII ст. – 1933 р.).jpg
Чапленко В. Історія нової української літературної мови (XVII ст. – 1933 р.) / В. Чапленко. – Нью-Йорк : [б. в.], 1970. – 448 с.
Курс охоплює історію нової української літературної мови від її виникнення і до 1933 року, тобто до розгрому українського культурного життя та ліквідації українізації в УРСР і заборони української мови на Кубанщині та в інших краях Російської федерації, де живуть компактні маси українців. Праця містить багатий, старанно зібраний матеріал. Автор подає розвиток української літературної мови на широкому тлі історичних подій і суспільної мовно-культурної ситуації за кожного конкретного часу.
Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / за заг. ред. І. К. Білодіда ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – Київ : Наукова думка, 1973. – 438, [1] с.
Четверта книга колективної праці "Сучасна українська літературна мова" присвячена описові й аналізові української лексики та фразеології. Матеріал, що ліг в основу дослідження лексики й фразеології сучасної української літературної мови, автори брали переважно з творів радянських письменників, а також із сучасної суспільно-політичної, науково-технічної і публіцистичної літератури та записів усного літературного мовлення.
1006_4008_Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія 1973.jpg
1007_Українізація_1920–30-х років_передумови, здобутки, уроки 2003.jpg
«Українізація» 1920–30-х років: передумови, здобутки, уроки : [кол. монографія] / НАН України, Ін-т історії України ; авт. кол.: В. М. Даниленко [та ін.] ; відп. ред. В. А. Смолій. – Київ : Ін-т історії України НАН України, 2003. – 392 с. – ISBN 966-02-2897-Х.
У монографії висвітлюється зміст і наслідки здійснення в Україні національної реформи 20-30-х pp., яку правляча Комуністична партія проводила під гаслами "коренізації" у кадровій політиці, у сфері освіти, культури, інформації. Простежуючи реакцію українського суспільства і діаспори на ініційовану згори реформу, автори приділяють основну увагу дослідженню паралельного процесу, який йшов знизу і вливався в русло боротьби за національне відродження.
Розкрито також специфічність процесів "українізації" поза межами УСРР.
Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду : документи і матеріали / за ред. Л. Масенко ; упоряд.: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2005. – 399 с. – ISBN 966-518-314-1.
У збірнику вміщено документа і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проли­вають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської мови.
На базі корпусу документів і матеріалів укладено реєстр репресованої лексики.
Працю призначено гуманітаріям – філологам, історикам, політологам, викладачам відповідних дисциплін, студентам, аспірантам і всім тим, кому не байдужа доля рідної мови.
1008_2008_Українська мова у ХХ сторіччі.jpg
ІІ. «Сила рідного слова»
2001_Огієнко І. Наука про рідномовні обов'язки.jpg
Огієнко І. Наука про рідномовні обов'язки / І. Огієнко. – Львів : Фенікс ; Відродження, 1995. – 46 с. – ISBN 5-87332-014-4.
Рідномовний Катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства
Огієнко І. Рідна мова в українській школі / Іван Огієнко.– Київ : Вид-во книгарні Е. Череповського ; Друк. «І. Чоколов», 1917. – 31 с.
Основоположною думкою вказаної праці є розвинення відчуття мови, прищеплення любові до рідної мови, виховання поваги до простого народу – носія мови. В своїй роботі автор стверджує, що «найважнішою з шкільних наук, головною підвалиною шкільної освіти… була і завше буде рідна мова. Навчання рідної мови і рідної літератури в новій школі повинно стати міцним осередком всеї шкільної науки».
В добірці надані методичні поради педагогам-початківцям щодо організації та проведення уроків рідної мови. Але це не просто сухі академічні настанови. Вся робота просякнута щирою любов’ю до своєї історії, до свого коріння, розумінням необхідності наукового поступу в учбовому процесі.
2002_Огієнко І. Вчімося рідної мови.jpg
2003_4002_Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури_2.jpg
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник-довідник / В. В. Жайворонок ; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – Київ : Довіра, 2006. – 703 с.
Словник включає розміщену в абетковому порядку українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольклорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, "Слова о полку Ігоревім" і т. ін. Реєстр словника вміщує окремі власні назви (передусім історичні, церковні, міфологічні, антропонімічні та географічні найменування), з якими тісно переплетені історична доля та світогляд українського народу. Розрахований на широке коло освітян, а також на всіх, кого цікавлять глибини українського слова на тлі народної культури. До словника включені також сталі лексикалізовані та фразеологізовані словосполучення етнокультурного змісту.
Масенко Л. Т. Мова і суспільство : постколоніальний вимір / Л. Т. Масенко. – Київ : Вид. дім «КМ Академія», 2004. – 164 с. – ISBN 966-518-255-2.
У книжці висвітлено питання історії української літературної мови, форм побутування української мови та її сучасного стану. Дослідження здійснено в соціолінгвістичному аспекті: мовні проблеми розглядаються у їх зв'язку із суспільними, розкрито соціальну зумовленість мовних явищ, досліджено специфіку мовної політики КПРС на українських теренах і її роль у формуванні сучасного двомовного соціуму України. Основні поняття соціолінгвістики - мовна ситуація, мовний конфлікт, мовна стійкість - висвітлено в контексті українських реалій. Книжка призначена для студентів-філологів, викладачів вищої школи і вчителів української мови, але вона може зацікавити й ширшу аудиторію.
2004_Масенко Л. Т. Мова і суспільство.jpg
2005_Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії.png
Українська ідентичність і мовне питання в Російській імперії: спроба державного регулювання (1847–1914) : зб. док. і матеріалів / НАН України, Ін-т історії України [та ін.] ; упоряд.: Г. Боряк та ін. ; відп. ред. Г. Боряк. – Київ : Ін-т історії України НАН України, 2013. – 805, [1] с. – ISBN 978-966-02-6683-4.
У збірнику публікуються документи переважно з діловодних архівів державних органів та установ, які безпосередньо чи опосередковано реагували на прояви українського руху в різних сферах: у початковій освіті, у громадському й літературному житті тощо. Документи висвітлюють передумови, обставини й наслідки появи та функціонування валу- євського розпорядження 1863 р., Емського указу 1876 р., низки інших нормативних доку- ментів, що регулювали мовне питання на теренах українських губерній Російської імперії упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Частина документів пов’язана з вико- нанням цензурними установами на місцях зазначених “заборонних” актів щодо української літературної мови – одного із ключових чинників формування української ідентичності. переліки рукописів, заборонених до друку, а також творів, видрукуваних за кордоном і нелегально поширюваних на Наддніпрянщині, окреслюють контури потужного освітньо- літературного масиву Українського Слова, яке упродовж кількох десятиліть у різних формах проривалося до читача крізь цензурні заборони. Більшість документів публікуються вперше.
Сірополко С. Історія освіти в Україні / С. Сірополко ; ред. Ю. Вільчинський, Л. Масенко. – Київ : Наукова думка, 2001. – 912 с.
Книга належить до найкращих досягнень історіографічної спадщини українського народу. Це унікальне дослідження культурно-освітньої діяльності, яка провадилася впродовж століть на українських теренах. Для істориків, вчителів, студентів, а також для всіх, кого цікавить історія освіти в Україні.
2006_Сірополко С. Історія освіти в Україні.jpg
1003_2007_Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941).jpg
Шевельов Ю. Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941) : стан і статус / Ю. Шевельов. – Чернівці : Рута, 1998. – 207 с.
У даній праці автор використовує згадані типи матеріялу, проте не обмежується на них. Питання мови не сходить виключно на внутрішній розвиток мови. Воно охоплює набагато ширше коло проблем, а насамперед проблему вживання мови як засобу писемного й усного спілкування: хто її вживає, в якій функції і які є юридичні, політичні та суспільні можливості чи обмеження того вжитку. В одномовних країнах ці проблеми з суто мовознавчого погляду не мають особливої ваги. Мовою тих країн просто користуються в усіх тих функціях, що актуальні в даному оточенні. В таких випадках вивчати функції та обставини вживання повинна радше соціологія, а не мовознавство.
Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду : документи і матеріали / ред. та упоряд. Л. Масенко ; упоряд.: В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. – Київ : Києво-Могилянська академія, 2005. – 399 с.
У збірнику вміщено документи і матеріали, що стосуються мовної політики радянського керівництва на теренах України. Вони проливають світло на підступне втручання у внутрішній розвиток української мови, спрямоване на штучне зближення її з російською і знищення як незалежного мовного утворення. Розкривається специфіка лексикографічної, термінологічної й правописної практик радянського періоду, метою яких, починаючи з 30-х років, було поступове вилучення питомих рис української лексики, фразеології і навіть деяких словотвірних та граматичних форм і заміна їх кальками з російської мови. На базі корпусу документів і матеріалів укладено реєстр репресованої лексики. Працю призначено гуманітаріям - філологам, історикам, політологам, викладачам відповідних дисциплін, студентам, аспірантам і всім тим, кому не байдужа доля рідної мови.
1008_2008_Українська мова у ХХ сторіччі.jpg
ІІІ. «Говорімо правильно»
 3001_Антоненко-Давидович Б Д. Як ми говоримо 1991.jpg
Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо / Б. Д. Антоненко-Давидович. – Київ : Либідь, 1991. – 254 с.
Книгу адресовано тим, хто дбає про культуру мови й прагне запобігти помилковому слововживанню, перебороти лексичну розбіжність у визначенні однакових понять, уникнути невластивих українській мовній традиції зворотів і висловів. У пошуках найкращого мовного еквівалента автор звертається до прикладів з класичної й сучасної літератури, фольклору й живого народного мовлення, розмірковує про багатющу скарбницю мовної спадщини українського народу. Книга призначена для мовознавців, викладачів, студентів, журналістів.
Бабич Н. Д. Основи культури мовлення : навч. посіб. / Н. Д. Бабич. – Львів : Світ, 1990. – 232 с.
«Слова – це кольорові камінці. Мало їх назбирати – треба ще навчитися з них узори викладати», – радила І. Вільде. Мало вивчити правила шкільного курсу української мови — треба навчитися застосовувати їх на практиці, яка ставить людину в найрізноманітніші ситуації спілкування. Мови в школі, у тому числі вищій, навчимося, а мовлення вчитимося все життя. Допоможуть у цьому і навчальні посібники. Один з них – перед Вами.
Для викладачів і студентів університетів, педінститутів, педучилищ, а також для вчителів та учнів середніх шкіл та профтехучилищ, усіх, хто користується словом.
 3002_Бабич Н. Д. Основи культури мовлення.jpg
 3003_Пономарів О. Д. Культура слова.jpg
Пономарів О. Д. Культура слова : мовностилістичні поради : навч. посіб. / О. Д. Пономарів. – 4-те вид., допов. – Київ : Либідь, 2011. – 272 с. – ISBN 978-966-06-0586-2.
Даються поради щодо вибору лексичних, вимовних, наголосових, морфологічних та синтаксичних варіантів для найкращого висловлення думки в різних стилях сучасної української літературної мови. Видання доповнене новітніми спостереженнями автора та його численних дописувачів.
Для науковців, редакторів, лекторів, журналістів, викладачів, студентів, широкого загалу читачів.
Культура української мови : довідник / С. Я. Єрмоленко [та ін.] ; ред. В. М. Русанівський. – Київ : Либідь, 1990. – 303 с. – ISBN 5-11-001484-1
Культура мови як складова частина культури і як одна із її форм - перша ознака загальної культури людини. Як привернути увагу до мовної поведінки особистості? Як виховати чуття слова? Довідник орієнтує читача на вибір правильного слововживання, засвоєння граматичних норм, містить складні випадки російсько-українського перекладу. Вміщено дані про походження власних імен, правопис прізвищ. Подається також інформація про нові слова в сучасній публіцистиці. Окремий розділ присвячено естетиці словесно-художніх образів. Для мовознавців, викладачів, учителів, студентів, працівників засобів масової інформації, а також усіх тих, хто цікавиться питаннями культури мови.
 3004_Культура української мови_довідник_С.Я. Єрмоленко.jpg
 3005_Український правопис_2019.jpg
Український правопис / Українська національна комісія з питань правопису ; голова комісії М. В. Стріха [та ін.]. – Київ : Наукова думка, 2019. – 282 с.
Український право́пис 2019 року – нова редакція українського правопису, підготовлена Українською національною комісією з питань правопису. 22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію правопису, а 30 травня 2019 року цей документ набув чинності.
Авраменко О. 100 експрес-уроків української : посібник / Олександр Авраменко. – Київ : Книголав, 2018. – 191 с. : іл. – ISBN 978-966-97610-0-2.
Щоб без проблем освоїти тонкощі спілкування українською, радимо купити книгу «100 експрес-уроків з української». У кишеньковому самовчителі коротко і невимушено пояснюються складні моменти слововживання і побудови фраз. «Холостяк» чи «парубок», «вибирати» чи «обирати», «Пасха» чи «Великдень», «по четвергам» чи «по четвергах» - книжка дає відповіді на численні запитання і виправляє помилки. Спочатку це були відеоуроки, які виходили щотижня на каналі «1+1» і здобули таку популярність, що виникла необхідність в друкованій версії. Так з'явився самовчитель.
 3006_Авраменко О. 100 експрес-уроків української 2018.jpg
 3007_Масенко Л. Т. Суржик_між мовою і язиком.jpg
Масенко Л. Т. Суржик: між мовою і язиком / Л. Т. Масенко. – Київ : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2011. – 135 с. – Бібліогр.: с. 127–135. – ISBN 978-966-518-558-1.
У книжці висвітлено історію виникнення, поширення й сучасного побутування змішаних українсько-російських форм усного мовлення, відомих під назвою «суржик». Як специфічне явище мовного життя України суржик розглянуто не тільки в мовознавчому, а й соціокультурному та психолінгвістичному аспектах. Окрему увагу приділено аналізові функцій змішаного українсько-російського мовлення в художній літературі, масовій культурі і соціальних мережах. Книжка призначена для студентів-філологів, викладачів вищої школи і вчителів української мови, але вона може зацікавити й ширшу аудиторію.
Береза Т. Мова – не калька : словник української мови / Т. Береза, І. Зубрицька, Ю. Зелений. – Львів : Апріорі, 2015. – 664 с.
Сучасний словник гарної української мови «Мова – не калька» розкриває велич і красу рідної мови, звільняє її від суржику й чужомовних запозик. Словник містить самобутні українські слова та вислови, поставлені на противагу звичному (буденному) словниковому запасу сучасних українців.
У Словнику опрацьовано понад 20 000 найбільш проблемних слів та висловів украй потрібних для збагачення мовної культури кожного українця. Призначений для найширшого кола шанувальників української мови: викладачів, студентів, учнів і вчителів, урядовців, ділових людей, учених, письменників, перекладачів, журналістів, працівників редакцій і видавництв тощо, одне слово, для всіх, кому небайдужа доля рідної мови, культури й словесності.
 3008_Береза Т. Мова – не калька_словник української мови.jpg
IV. «Скарбниця української лексики»
 4001_Великий тлумачний словник сучасної української мови.jpg
Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ ; Ірпінь : Перун, 2005. – 1728 с.
Великий тлумачний словник сучасної української мови є універсальним довідником із сучасної української мови. В ньому об'єднано академічну повноту мовної лексики з лаконічною формою однотомного видання. Словник містить близько 250 тис. слів і словосполучень, у тому числі й ті, що увійшли в українську літературну мову впродовж останнього десятиліття. Окрім загальновживаних слів, у словнику наводяться основні терміни сучасної науки і техніки, а також слова, що визначають явища і реалії виробничого, культурного і побутового життя. Новим для тлумачних словників є введення в деякі статті енциклопедичних довідок. Словник є популярним, загальнодоступним виданням, розрахованим на широкий загал: учнів старших класів середніх шкіл, гімназій, ліцеїв, студентів, аспірантів, викладачів української мови та всіх, хто вивчає українську мову і послуговується нею у повсякденному житті.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури : словник-довідник / В. В. Жайворонок ; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – Київ : Довіра, 2006. – 703 с.
Словник включає розміщену в абетковому порядку українську лексику, яка в народній мові має різноманітний етнокультурний підтекст. Вона витлумачується, коментується та ілюструється фольклорними контекстами, а також характерними цитатами з класичної художньої та літописної літератури, Біблії, "Слова о полку Ігоревім" і т. ін. Реєстр словника вміщує окремі власні назви (передусім історичні, церковні, міфологічні, антропонімічні та географічні найменування), з якими тісно переплетені історична доля та світогляд українського народу. Розрахований на широке коло освітян, а також на всіх, кого цікавлять глибини українського слова на тлі народної культури. До словника включені також сталі лексикалізовані та фразеологізовані словосполучення етнокультурного змісту.
 2003_4002_Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури_2.jpg
4003_Караванський С._Практичний словник синонімів української мови.jpg
Караванський С. Практичний словник синонімів української мови : близько 20 000 синонім. рядів / Святослав Караванський. – 4-те вид., опрац. і значно допов. – Львів : БаК, 2012. – 523 с. – ISBN 978-966-2227-10-9.
Практичний словник синонімів української мови – це лексикографічний довідник для підшукування синонімів, тобто слів з однаковим чи приблизно однаковим значенням. Лексика словника охоплює всі сфери людської діяльности, надаючи користувачам широкий вибір можливих синонімів та варіянтних форм. Крім твердо запроваджених у практику лексичних одиниць, словник фіксує також рідковживані та безпідставно занедбані терміни й вирази української мови. Подекуди цитовано й оказіоналізми: новотво ри та слова-пропозиції. Словник послуговується правописом 1928 р., але наводить і форми усталені колоніяльним правописом.
Караванський С. Російсько-український словник складної лексики / Святослав Караванський. – 3-тє вид., допов. й випр. – Львів : БаК, 2016. – 592 с. – ISBN 966-7065-37-6.
Словник містить коло 40 000 перекладів російських слів, граматичних форм та ідіом. Уперше в історії української лексикографії словник наводить переклади російських дієприкметників, утворюючи їх від кожного наведеного в реєстрі дієслова. Це форми типу воображающий, посвящающий, приобщающий, опоясывающий, смеющийся, развивающийся, стремящийся - лексика систематично не перекладена в наявних нормативних словниках. Поза тим, словник наводить відсутні у масових словниках переклади російських дієслів та інших граматичних форм, дає переклади фразеологічних зворотів, прислів'їв, крилатих виразів, цитат з літературних творів.
Словник адресовано широкому колові читачів - від школярів до державних діячів.
4004_Караванський С. Російсько-український словник складної лексики.jpg
4005_Новий словник іншомовних слів_близько 40 000 слів і словосполучень.jpg
Новий словник іншомовних слів : близько 40 000 слів і словосполучень / Л. І. Шевченко [та ін.] ; ред. Л. І. Шевченко. – Київ : Арій, 2008. – 672 с. – ISBN 978-966-498-027-9.
Пропонований "Новий словник іншомовних слів" (автори Шевченко Л. І., Ніка О. І. та Хом'як О. І.) містить і пояснює близько 40 тисяч іншомовних слів і словосполучень, що запозичені в українську мову в різний час, безпосередньо з мови-джерела або за посередництвом інших мов. Користувачеві запропоновано сучасну загальновживану лексику іншомовного походження, а також терміни, що найбільш зустрічаються в освіті, науці, засобах масової інформації та інших сферах суспільної комунікації. Автори словника зосередили увагу на поясненні нових запозичень в українську мову, розуміння яких є важливим для сучасної людини.
Видання "Новий словник іншомовних слів" розраховано на широкий загал користувачів, кожного, хто спілкується українською мовою.
Новий словник іншомовних слів : 20 000 слів та словосполучень / уклад. і передм. О. Сліпушко. – Київ : Аконіт, 2007. – 848 с. – (Серія «Нові словники»). – ISBN 978-966-8001-31-4.
У словнику вміщено і пояснено близько 20 000 іншомовних слів і словосполучень, що запозичені в українську мову в різний час, безпосередньо з мови-джерела або за посередництвом інших мов. Автори зосередили увагу на поясненні нових запозичень в українську мову, розуміння яких є важливим для сучасної людини.
4006_Новий словник іншомовних слів_20 000 слів та словосполучень.jpg
4007_Бурячок Орфографічний словник укр. мови.jpg
Бурячок А. А. Орфографічний словник української мови : близько 36 000 слів / А. А. Бурячок. – 4-е вид., допр. – Київ : Наукова думка, 2002. – 460 с.
Орфографічний словник української мови відображає сучасний стан розвитку всіх сфер літературної мови, включаючи й найновіші запозичення. Крім загальновживаної лексики, до словника включено найпоширенішу термінологію, географічні назви, власні імена.
Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / за заг. ред. І. К. Білодіда ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. – Київ : Наукова думка, 1973. – 438 с.
Четверта книга колективної праці "Сучасна українська літературна мова" присвячена описові й аналізові української лексики та фразеології. Матеріал, що ліг в основу дослідження лексики й фразеології сучасної української літературної мови, автори брали переважно з творів радянських письменників, а також із сучасної суспільно-політичної, науково-технічної і публіцистичної літератури та записів усного літературного мовлення.
1006_4008_Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія 1973.jpg
V. «Українська мова сьогодні»
5001_Масенко Л. Нариси з соціолінгвістики.jpg
Масенко Л. Нариси з соціолінгвістики : посібник / Л. Масенко ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». – Київ : Києво-Могилянська академія, 2010. – 242, [1] с. : іл.
У посібнику викладено історію соціолінгвістичних студій та головні теми, що становлять предмет соціолінгвістичних досліджень, як-то: форми існування мови, білінгвізм, мовна ситуація і мовна політика. Навчальний матеріал орієнтовано передусім на специфіку сучасної соціолінгвістичної ситуації в Україні. Додані до книжки студентські есеї, написані впродовж 2002-2009 років, дають уявлення про мовну ситуацію міст, містечок і селищ різних областей країни. Посібник призначено викладачам, аспірантам і студентам філологічних факультетів, але він може зацікавити й ширше коло читачів, яким не байдужі проблеми мовного життя сучасної України.
Залізняк Г. М. Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній та прийдешній / Г. М. Залізняк, Л. Т. Масенко ; НДІ соціально-економічних проблем Києва, Центр соціологічних досліджень «Громадська думка», Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». – Київ : Видавничий дім «КМ Академія», 2001. – 92 с. : рис. – ISBN 966-518-128-9.
У книзі всебічно проаналізовано сучасну мовну ситуацію в столиці та визначено тенденції поширення української мови як основного засобу комунікації в усіх сферах життя міста., Праця стане в пригоді соціологам, викладачам вузів, учителям, студентам, усім, кому не байдужа доля рідної мови.
5002_Залізняк Г. М. Мовна ситуація Києва_день сьогоднішній та прийдешній.jpg
5003_Селігей П. О. Українська мова у 2222.jpg
Селігей П. О. Українська мова у 2222 році. Вступ до лінгвофутурології : монографія / П. О. Селігей ; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України ; відп. ред. К. М. Тищенко. – Київ : Академперіодика, 2023. – 450 с. : рис. – ISBN 978-966-360-490-9.
Монографія закладає основи лінгвофутурології – нової галузі знань, що виникла на перетині мовознавства й футурології. Висвітлено роль уяви, завбачення, стратегічного мислення в житті людини. Розглянуто предмет футурології, її категорії, методи, проблеми, здобутки. Проаналізовано, що ми можемо знати про майбутнє, у чому специфіка ймовірнісного знання, чим наукові передбачення відрізняються від ненаукових. На підставі прогнозів провідних футурологів світу змальовано панораму суспільства майбутнього.
Окреслено тенденції, які визначають мовне майбутнє людства, описано загрози мовному розмаїттю Землі, шляхи порятунку етномов від занепаду. Автор намагається з’ясувати, куди прямує українська мова, як зміниться вона в близькій та віддаленій перспективі. І головне: що потрібно зробити для того, щоб вона не просто вижила, а й зміцніла, розквітла, стала щоденною мовою всіх українців, мовою освічених, успішних і заможних людей.
Книжка зацікавить усіх, кому небайдуже майбуття української мови й хто готовий думати над цими питаннями.
Лінгвософія українських текстів ХХІ століття : кол. моногр. / С. Я. Єрмоленко, С. П. Бибик, А. Ю. Ганжа [та ін.] ; відп. ред. С. Я. Єрмоленко ; НАН України, Ін-т укр. мови. – Електронне вид. – Київ : Інститут української мови, 2023. – 530 с. – ISBN 978-617-14-0231-7.
Автори колективної монографії досліджують лінгвософію (від латинського linqua – «мова» і грецького sophia – «мудрість», тобто мудрість мови) у текстах початку ХХІ ст. Зміст і ціннісне наповнення проаналізованих творів мотивовані цивілізаційними зрушеннями в глобальному світі, динамічними змінами в суспільному житті незалежної України, яка виборює свій суверенітет в умовах російсько-української війни, що триває від 2014 року. Українська літературна мова, її функціональні та експресивні стилі реагують на зміни в житті суспільства. Уперше в українському мовознавстві запропоновано лінгвософську методологію інтегративно-стилітичного дослідження наукових, художніх, публіцистичних текстів, об’єднаних поняттям ідентичність. Проєктоване на суспільство (націю, державу, культуру), воно репрезентує антропоцентричний зміст жанрово-стильових різновидів літературної мови. Текстова семантика ключових слів, концептів, мислеобразів, наскрізних асоціативнообразних ліній, декодованих символів унаочнює варіанти відповідей на питання Хто ми? Про що думаємо? Що відчуваємо? Як нас сприймають у світі?
Читацька аудиторія: Для мовознавців, літературознавців, дослідників історії та культури України, фахівців у галузях соціальної психології, філософії, соціальних комунікацій, політології.
5004_Лінгвософія українських текстів ХХІ століття .jpg
5006_Динаміка лексичної та фразеологічної систем української мови в лексикографічному відображенні  монографія .jpg
Динаміка лексичної та фразеологічної систем української мови в лексикографічному відображенні : монографія / І. С. Гнатюк, О. М. Миронюк, З. Г. Козирєва [та ін.] ; відп. ред. І. С. Гнатюк ; НАН України, Ін-т укр. мови. – Електронне вид. – Київ : Інститут української мови НАН України, 2021. – 190 с. – (Студії з українського мовознавства).
У книзі всебічно проаналізовано сучасну мовну ситуацію в столиці та визначено тенденції поширення української мови як основного засобу комунікації в усіх сферах життя міста., Праця стане в пригоді соціологам, викладачам вузів, учителям, студентам, усім, кому не байдужа доля рідної мови.
Актуальні проблеми мовознавства та лінгвометодики в умовах війни в Україні : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. з міжнар. участю, 21 лют. 2023 р. / [ред. К. Я. Климова та ін.] ; Поліс. нац. ун-т [та ін.]. – Житомир : Поліський нац. університет, 2023. – 287 с. – ISBN 978-617-7684-85-4.
Збірник містить статті відомих науковців, здобувачів вищої освіти та молодих вчених з актуальних проблем історичної лінгвістики, перекладознавства, лінгвокультурології, лінгвометодики. Матеріали розраховані на широкий читацький загал і зорієнтовані на міжмовні контакти та інтеграцію в європейський науковий та культурно-освітній простір.
5007_Актуальні проблеми мовознавства та лінгвометодики в умовах війни в Україні .jpg
5008_У пошуках гармонії мови..jpg
У пошуках гармонії мови. До 80-ліття від дня народження члена-кореспондента НАН України, доктора філологічних наук, професора Ніни Федорівни Клименко / упоряд.: Є. А. Карпіловська, Л. П. Кислюк [та ін.] ; НАН України, Ін-т укр. мови [та ін.]. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2020. – 445 с. – ISBN 978-966-02-9122-5.
Цим томом мовознавці України, Білорусі, Греції, Польщі, Сербії, Словаччини та Словенії вшановують світлу пам’ять видатного українського вченого – члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора філологічних наук, професора Ніни Федорівни Клименко з нагоди 80-ліття від дня її народження. Розмаїта проблематика статей тому висвітлює широкий спектр наукових зацікавлень і пошуків Ювілярки, її здобутки в різних галузях сучасного мовознавства: в україністиці і славістиці загалом, елліністиці, загальному, зіставно-типологічному та контрастивному мовознавстві, перекладознавстві, структурній і комп’ютерній лінгвістиці. Пошук гармонії у мові, який невтомно й успішно впродовж багатьох років здійснювала Н.Ф. Клименко, надихає її учнів та однодумців, озброює їх цікавими ідеями і прийомами аналізу. Для науковців, викладачів, студентів, учителів і всіх, хто цікавиться проблемами гуманітаристики, зокрема тенденціями розвитку сучасних мов світу та збереженням їхньої самобутності.