Студенти та співробітники ХДУ подякували ПНУ за прихисток на Прикарпатті
У квітні минулого року, переживаючи окупацію рідного міста, спільнота Херсонського державного університету отримала нового партнера та, як виявилося згодом, надійного друга – Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.
Вже другий рік поспіль частина наших колег працює у івано-франківському офісі, що був створений на базі історичної будівлі, наданої в тимчасове користування Прикарпатським університетом.
Студенти та співробітники, які вимущено переїхали до Івано-Франківська та працюють в офісі, проживають у гуртожитках ПНУ.
«Вже майже рік як стіни гуртожитку Прикарпатського університету національного університету імені Василя Стефаника стали для мене справжньою домівкою. Переживши щоденні обстріли у Херсоні, я справді рада, що знайшлося місце, де завжди допоможуть, де є справжні друзі», – говорить Альбіна Папко, магістрантка педагогічного факультету ХДУ.
Молодь, яка проживає у гуртожитках, зазначає, що не забуде про впевнені рішучі дії ректора Херсонського державного університету Олександра Співаковського на початку війни, завдяки яким нині вони можуть почуватися безпечно у прихистку, наданому Прикарпатським національним університетом ім.В.Стефаника. А також вдячні лідеру університету Ігорю Цепенді та усій його команді за всебічну підтримку нашого закладу та херсонців.
Діана Петриняк, фахівчиня договірного відділу ХДУ, наголошує, що завдяки цій плідній співпраці вони мають безпечні та комфортні умови для життя:
«Співробітники цього університету-партнера роблять усе можливе для поліпшення наших житлово-побутових умов. Зігрівають теплом і турботою, яких зараз нам так не вистачає. Сподіваємося, що з часом зможемо відплатити сторицею за все те добро, що вони зробили для нас».
Дмитро Кучеренко, студент ІV курсу педагогічного факультету, додає:
«Ви надали нам віру в те, що, переживши труднощі розлуки з рідним домом, ми не залишаємося з проблемами сам на сам, а можемо відчути міцне плече підтримки».
Історії кожного з них різні, але є те, що єднає усіх, – бажання якомога швидше повернутися додому, у Херсон, та вдячність за таку важливу підтримку і гостинність івано-франківців.
Пресцентр ХДУ