«70 років навколо Каховського водосховища вибудовувалося життя півдня України»: у ХДУ обговорювали стратегічне бачення подолання наслідків катастрофи
8 червня у Херсонському державному університеті відбувся круглий стіл «Катастрофа Каховського водосховища: «затоплені життя», «новий» південь України і глобальні виклики «післязавтра». Захід є частиною Міжнародної науково-практичної конференції «Українська географія у викликах».
Мета круглого столу – акумулювати інтелектуальні ресурси, знання науковців та фахівців різних сфер, аби виробити фахові рекомендації, які б у подальшому сприяли мінімізації наслідків, спричинених підривом Каховської ГЕС окупантами.
Відкрив захід та привітав учасників перший проректор ХДУ Сергій Омельчук: «У стислий період декількох днів вчені Херсонського державного університету вже активно долучалися до вироблення перших рекомендацій та оприлюднення їх у засобах масової інформації. Те, що сталося на Каховському водосховищі – це горе, трагедія та біда для суспільства і гуманітарного характеру, і екологічного, і економічного, і демографічного. Тому маємо зрозуміти, як ми можемо допомогти владі, суспільству та пересічним людям пережити це і далі рухатися в бік нашої перемоги».
Проректорка з навчальної та науково-педагогічної роботи, докторка географічних наук, професорка Дар’я Мальчикова наголосила, що ми ще довго не зможемо цілком осягнути рівень катастрофи, що охопила Херсон і Україну: «Навколо Каховського водосховища десятирічними вибудовувалося життя півдня України. Ми можемо говорити про 70 років симбіотичного розвитку, про Каховське водосховище і його стрижневу роль у розвитку не лише Херсона, півдня, а й загалом України. Насамперед, його завданням було постачання води для промисловості та сільського господарства, аби освоїти цілинні степи півдня України та започаткувати нові види господарської діяльності. Багато досліджень, що проводилися, показали, що всі аспекти суспільного життя прив’язані до водосховища. Більше 70 років водосховище, зрошувальні системи, гідроенергетика були вбудовані у суспільно-економічну, соціоекологічну екосистему і без них не уявлялося життя півдня».
Проректорка відмітила, що круглий стіл був організований за трьома основними лініями, що показують масштаби катастрофи від життя однієї людини, яка враз лишилася всього, до масштабу регіонального, коли потрібно будувати абсолютно нову перспективу просторового розвитку, повоєнної відбудови та нових поглядів на регіон. Третя лінія, за словами Дар’ї Мальчикової, має бути спрямована на донесення до світової спільноти загроз глобального рівня, спричинені цілеспрямованими діями окупантів. Це – ядерна небезпеки, продовольча, енергетична тощо. Також потрібно формування нової геополітики, нового дискурсу питань міждержавного співробітництва, партисипації світових спільнот.
Декан факультету біології, географії та екології, доктор географічних наук, професор Ігор Пилипенко звернув увагу, що важливим аспектом є тривалість наслідків: «Короткотривалі наслідки очевидні, це – стихійне лихо, що представляє собою затоплення. Довготривалі – зміна економічного життя. Насамперед, це сільське господарство, що завдяки зрошуванню було високоефективним і змінило фактично спеціалізацію Херсонської області, яка до 2022 року демонструвала найбільші показники вирощування овочевих культур у розрахунку на одну особу».
Одна з ключових проблем, озвучена науковцем, – водопостачання. За його словами, оцінки фахівців проказують, що прямі втрати водопостачання відчують близько 4 мільйонів людей, які знаходяться в Херсонській, Дніпропетровській, Запорізькій та Миколаївській областях.
«Ми маємо розуміти, що це полісекторальна, політериторіальна проблема, що охоплює різні регіони, сектори економіки, різні сфери: антропосферу, соціосферу, геосферу, біосферу та інші. Тому буде доцільно, якщо ми зараз зосередимося на питаннях стратегічного характеру, що стосуватимуться довгострокових втрат – це питана вода, зрошення, енергетика, ядерна загроза, вплив на металургійну промисловість та інші аспекти, пов’язані зі споживання води з Каховського водосховища», – ноголосив Ігор Пилипенко.
Дійсно, організатори круглого столу розуміють багатоаспектність наслідків, враховуючи це до виступів та обговорень були запрошені науковці і фахівці абсолютно різних сфер, установ України. Це і біологи, екологи, географи, морфологи, архітектори, економісти, а також фахівці у сфері водного господарства, органів місцевого самоврядування, військових організацій, громадськість. Зокрема, представники Херсонського державного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту географії НАН України, Українського географічного товариства, ДП Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «Діпромісто» та інші.
Доктор біологічних наук, професор ХДУ Олександр Ходосовцев розповів про вплив власне на довкілля, зокрема зміни біотопів та можливе знищення популяції тварин, які занесені до Червоної книги. Він прогнозує, що внаслідок підриву Каховської ГЕС катастрофічних наслідків зазнає саме верхня частина територій. Оскільки острови, біотопи, які представлені знизу, вже звикли до підтоплень. Тому їхнє відновлення буде швидшим, порівняно з верхньою частиною. Крім того, науковець разом з колегами, коли це стане можливим, плануємо здійснити експедицію по правому берегу, аби зрозуміти, які біотопи і наскільки постраждали.
Упродовж заходу учасники ділилися думками і баченням того, як можна мінімізувати ризики за різними аспектами. Однак всі вони зазначали, що умовах невизначеності можна лише прогнозувати та формувати певне стратегічне бачення, окреслювати шляхи подолання наслідків. Оскільки реалізовувати плани і проводити конкретні дії можливо лише після звільнення українських територій.
Про це говорила і Дар’я Мальчикова: «Ми будемо спостерігати, якими темпами і шляхами сходитиме вода, ми можемо щось передбачати, прогнозувати, але все може піти зовсім не так. Сьогодні те, що ми можемо робити – це певна інвентаризація, створення робочої групи з моніторингу, визначення стратегічного бачення за основними напрямами. Власне плани можна будувати після того, як буде звільнено Україну і ми будемо господарями на своїй землі».
За результатами круглого столу створять відповідну резолюцію, де буде описано бачення масштабів наслідків, їх подолання та подальшої відбудови та розвитку області.
Зазначимо, що захід проведено у межах Міжнародної науково-практичної конференції «Українська географія у викликах», що організована за підтримки Міністерства освіти і науки України, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Одеського національного університету імені Іллі Мечникова, Інституту географії НАН України, Товариства дослідників України, Херсонського відділу українського географічного товариства, Щецинського університету (Польща), Університету Кент (Велика Британія), Університету Осло (Норвегія), Цюрихського університету (Швейцарія).
Пресцентр ХДУ
