From occupation to resistance: the “KHERSON 8.10” conference was held at KSU

У цей символічний день в івано-франківському офісі університету зібралися історики та дослідники, щоб обговорити актуальні проблеми сучасності, осмислити досвід Півдня України в умовах повномасштабної війни та окупації.

Організатором та ініціатором заходу виступила кафедра історії, археології та методики викладання факультету педагогіки, психології та соціальної роботи ХДУ.  

Модерував засідання професор Олександр Черемісін.

Пленарне засідання розпочалося з хвилини мовчання на знак пам’яті про загиблих унаслідок російської агресії.

Звертаючись до присутніх ректор ХДУ Олександр Співаковський зазначив:

"Історію Херсона маємо зберегти такою, якою вона була. У фактах, документах, свідченнях людей. Без спотворень і маніпуляцій. Це одна з місій Херсонського державного університету. Ще у вересні 2022 року ми розпочали системну роботу зі збереження історії Херсонщини, Херсона та ХДУ як невіддільної частини рідного регіону. Тоді місто ще перебувало в окупації. Але ми вже розуміли: кожне свідчення, кожен документ, кожна людська історія мають бути збережені.

Сьогодні маємо вагомі результати цієї роботи: видання з інституційної історії «Чорний лебідь в історії Херсонського державного університету, або Хроніки релокованого вишу», персональні рефлексії «Херсонські есеї: жити, щоб перемагати» та документальні видання з серії «Літопис цивільного спротиву Херсона». І з особливою гордістю представив учасникам конференції нове видання - «Херсон: шлях патріотів», презентація якого відбудеться 12 листопада. Ці книги про нас. Про херсонців. Про людей, які не скорилися, зберегли гідність і любов до України".

До учасників конференції звернувся перший проректор ХДУ Сергій Омельчук, який наголосив на особливому значенні заходу для університетської спільноти.

«Сьогодні символічний день. Цю конференцію ми традиційно проводимо в листопадові дні. З одного боку, вона має дослідницький характер, а з іншого – була і залишається наповненою людськими емоціями та почуттями. Адже це не просто дослідження – ця тема близька нам як херсонцям. Більшість присутніх пройшли через окупацію та деокупацію, мають рідних і близьких, які залишаються в Херсонському регіоні, а також тих, хто воює на Херсонському напрямку. Це дуже цінно. Ми вдячні кафедрі історії, археології та методики викладання Херсонського державного університету за ці проєкти, залученість, документування та опис подій», – зазначив Сергій Омельчук.

Деканеса факультету педагогіки, психології та соціальної роботи ХДУ Наталія Воропай також підкреслила особливе значення 11 листопада для херсонців та всієї України.

«Дійсно, 11 листопада – особливий день для всіх херсонців і для України. Він залишився в нашій пам’яті як символ мужності, свободи та незламності. Ми ніколи не викреслимо його зі своєї пам’яті, а наша місія – передавати цю історію наступним поколінням. Бажаю всім учасникам плідної роботи, фахових дискусій і наукових пошуків», – сказала Наталія Воропай.

У програмі конференції майже 30 наукових доповідей дослідників. Серед учасників - професори, викладачі, аспіранти й магістранти ХДУ та університетів Івано-Франківська, Ніжина, Мелітополя, Дніпра, інших міст України

Однією з доповідей пленарного засідання стала тема «Школи як інструмент культурного геноциду: політика російської окупації на Півдні України». Її представив професор, дослідник і політолог Федерального університету Лавраса (UFLA, Бразилія) Вісенте Ферраро.

У лютому 2025 року Вісенте Ферраро працював в івано-франківському офісі ХДУ. До сфери його наукових інтересів належить дослідження впливу збройних конфліктів на роботу освітян та стратегій, за допомогою яких вони долають труднощі в таких умовах. Як кейс для дослідження він аналізує період російської окупації Херсона у 2022 році. Особливий інтерес для науковця становить досвід Херсонського державного університету та його спільноти.

Під час конференції учасники обговорили такі тематичні напрями:

• повномасштабне вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року на Півдні України: історія героїзму українських захисників;
• на лінії фронту: від оборони до контрнаступу, підтримка окупованих територій, російський терор;
• фундаментальні трансформації організації життя в період війни та окупації;
• досвід формування життєвих стратегій в окупації;
• морально-психологічний стан людей, які пережили окупацію;
• церковно-релігійне та етнокультурне життя на тимчасово окупованих територіях;
• усна історія як важлива складова документування війни;
• геноцид, етноцид, екоцид: фундаментальні виклики сучасності для Півдня України.