Perspectives of translation in the era of AI
Artificial intelligence is developing rapidly, causing people to worry seriously, as more and more information appears about the full replacement of human intellectual labor – by artificial intelligence. If just 5 years ago AI was something new and unknown to most, now it is penetrating all spheres of activity, becoming perhaps the main tool of labor.
Авторка: Анна Гритчина
У порівнянні із 2022 роком, початком активного створення та використання чат-ботів на основі ШІ, зараз спостерігається значно краща їхня робота: від написання текстів, пошуку інформації чи вирішення задач – до перекладу. З технічного боку ШІ значно продуктивніший за людину, адже за ті години, які людина витрачає на читання, засвоєння та переклад текстів, ШІ зможе наштампувати в кілька разів більше матеріалів. Саме через це вартість перекладу падає, а отже, ШІ є вигіднішим у цьому аспекті праці. До того ж він більш доступний, оскільки ChatGPT чи перекладачі на основі ШІ, такі як DeepL, є абсолютно безкоштовними, або мають достатньо комфортну безоплатну версію. Через це роботодавцям не обов’язково залучати реальну людину, тому і грошей можна не витрачати.
Тож, беззаперечно, в аспекті швидкості і доступності ШІ перемагає людину, але чи збереже він свою першість у плані якості перекладу? З упевненістю можу сказати, що ні. Хоч він і швидкий, але саме це і призводить до численних помилок у роботі. Людина витрачає значно більше часу на обробку матеріалу, що допомагає створити якісніший переклад. До того ж варто сказати про адаптацію вузькогалузевих понять, культурних термінів чи навіть гумору. Штучний інтелект на те і штучний, бо не може мислити як людина зі 100-відсотковою схожістю. Йому часто недоступні для розуміння складні звороти чи чутливі теми, тому інтерпретація часто є помилковою. Специфічна лексика може бути замінена іншими словами, через що контекст значно спотворюється, і читач отримує не ту інформацію, яку мав би. Звісно, перекладу легких текстів це не загрожує, а от, наприклад, фахових – цілком може. Ще про що слід сказати, так це діалектизми. Щоб перекладати такі вислови, варто дуже добре знати культуру певної місцевості, аби влучно передати місцевий говір.
Людина, за своєю природою, надає велике значення емоціям, тому аналіз інформації проходить через емоційні фільтри, тому переклад виходить більш живим, а також етичним: якщо переклад стосується чутливих тем, то людина зможе інтерпретувати текст так, щоб нікого не образити. Штучний інтелект не має такої опції – він не відчуває, де краще вживати певні терміни чи ідіоми, а де цього зовсім не варто робити. Так, він знає їхні значення, проте вживання в цілісному тексті може мати інший підтекст.
Перечитавши достатньо велику кількість статей про перекладацьку справу, я зрозуміла, що ШІ не зможе повноцінно замінити професійних лінгвістів. Наталія Володимирівна Поторій, яка є кандидаткою філологічних наук і доценткою, підтверджує це і додає:
"Його (ШІ – прим.авт.) варто використовувати лише як помічника, а не замінник людського інтелекту".
ATA (American Translators Association) у своїй статті "Statement on Artificial Intelligence" також наголошує, що професійних лінгвістів ШІ не зможе замінити:
"Одна з найбільших небезпек перекладів та інтерпретацій, створених штучним інтелектом, полягає в тому, що вони можуть здаватися точними для звичайного спостерігача, що ускладнює виявлення помилок тим, хто не має лінгвістичних знань".
Тож, зважаючи на думку професіоналів, можна точно сказати, що мовознавців і перекладачів штучний інтелект не замінить. Звісно, використання ШІ у перекладі не є забороною, проте лише у якості асистента, який може пришвидшити роботу.
ШІ не замінить перекладачів. Але перекладачі, які грамотно використовують ШІ, можуть замінити тих, хто його не використовує.