У ХДУ підбили підсумки конференції щодо наслідків катастрофи на Каховській ГЕС
6-7 червня на базі Херсонського державного університету відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Катастрофа Каховського водосховища: рік «післязавтра». До наукового заходу долучилися більш ніж 100 учасників з понад 40 науково-дослідних та освітніх установ, громадських організацій України і світу, регіональних і місцевих адміністрацій Херсонщини.
Організаторами конференції виступили факультет біології, географії та екології ХДУ спільно з іншими закладами вищої освіти та науковими установами з України, Польщі, Литви, США.
Як розповіла проректорка Дар’я Мальчикова учасники дискутували про численні питання поточних змін і майбутньої просторової перспективи. А саме з таких аспектів: що відбулося за рік після катастрофи; який це мало і матиме вплив на «метаболізм» природних і суспільних систем, що нерозривно пов’язані із наявністю води; як живе ріка, природа в цілому і люди в нових умовах за час першого річного циклу без греблі.
Міждисциплінарний дискурс першого року досліджень після катастрофи дає змогу відзначити такі ключові моменти:
- міжгалузевий, багатоаспектний і різнотерміновий характер проблем і наслідків для природи, населення і господарства;
- зміни басейну Нижнього Дніпра після підриву Каховської греблі демонструють різний ступінь адаптації природних систем і суспільства до нових умов існування і необхідність обґрунтування альтернативних типів господарювання і просторового розвитку в умовах збільшення дефіциту водних ресурсів;
- темпи відновлення природних екосистем на дні колишнього водосховища значно перевищують очікувані та дозволяють спростувати попередні прогнози щодо можливих передумов для формування пилових бур, домінантного розвитку адвентивної флори та поширення карантинних видів рослин;
- найбільш нагальними залишаються питання водопостачання і навіть повної втрати традиційних джерел води, відновлення інфраструктури і життєдіяльності постраждалих громад;
- деокупована територія вже зараз є полігоном для реалізації інноваційних рішень, але на значних площах на жаль виключено можливість почати реконструкцію і відновлення у будь-якій формі внаслідок активних бойових дій і окупації.
"Всі учасники визнали, що тільки гласність, широке громадське обговорення та залучення експертів з різних галузей науки мають стати основою для прийняття стратегічного рішення щодо майбутнього як Каховської ГЕС, так і Каховського водосховища. Будь-яке рішення має враховувати потенційні і реальні втрати для населення, природи та господарства і передбачати економічні, соціальні та просторові ресурси для їх компенсації. Прийняття рішень має розглядатися в контексті реалізації цілей сталого розвитку, передусім спрямованих на відновлення природного біорізноманіття без втрати якості життя населення України як в межах Дніпра, так і в зоні споживання його водних ресурсів", – наголосила Дар’я Мальчикова та висловила вдячність усім, хто долучився до організації і роботи конференції. А також усім небайдужим, хто щоденною працею сприяє подоланню наслідків цієї жахливої катастрофи.
Варто зазначити, що доповіді конференції буде опубліковано окремою збіркою праць та розміщено у відкритому доступі в інституційному репозитарії Херсонського державного університету.
