Волонтерство: шлях до змін
Волонтерство – це благородна справа, яка допомагає людям, які цього потребують. Волонтери в Україні – це справжні герої, які допомагають своїй країні в цей складний час. Аліна Гавловська є прикладом для наслідування для всіх нас. Вона вже багато років безкорисно допомагає іншим, навіть у найважчі часи. Її історія надихає і мотивує до волонтерства.
Аліна Олександрівна Гавловська – завідувачка кафедри національного, міжнародного права та правоохоронної діяльності ХДУ, кандидатка юридичних наук.
Перший досвід волонтерської дільності Аліна Гавловська отримала у 2014 році, після анексії Криму та збройного протистояння на Донбасі.
– З чого розпочалася Ваша волонтерська діяльність?
– З 2014, я почала просити колег, знайомих та студентів допомогти всім чим можна було, бо наші хлопці стояли в наметах ранньою весною на кордоні з Кримом майже без нічого: без їжі, теплого одягу... Ми збирали речі, продукти та передавали у військові частини.
– Що Вас найбільше вразило за час волонтерства ?
– Найбільше мене вразило, як пенсіонери віддавали все, що у них було. Це було і в 2014 році, коли ми збирали теплі речі нашим військовим під Чонгар, і в 2022 році – нашим пораненим військовим у лікарню ХБК.
– А як на Вас вплинула волонтерська діяльність?
– Волонтерська діяльність дала змогу мені познайомитися з чудовими людьми в Херсоні, Україні і за кордоном. Це дало змогу навчитися знаходити зв’язки, контакти потрібних людей і відчути себе причетною до великої справи – оборони нашої землі.
– У яких волонтерських проєктах Ви брали участь?
– Це були проєкти, які ми самі організовували і реалізовували:
1. «Доступні ліки» – ліки для херсонців в окупації
2. Волонтерські ярмарки в ХДУ – шили іграшки, а виручені кошти направляли на волонтерські справи.
3. Брали участь у діяльності «Кулінарна сотня Херсона»
4. «Зігрій солдата» – шили і відправляли балаклави військовим на Схід.
– Як людина може стати волонтером? І якими, на Вашу думку, людина повинна володіти рисами характеру, щоб стати волонтером?
– На мою думку, у нас нація волонтерів і кожен з нас, хоча б раз донатив та допомагав. Для того, щоб стати волонтером потрібно цього хотіти. І тоді знайдуться всі можливості: знайомства, зв’язки, перспективи. Волонтер повинен володіти такими рисами характеру як комунікативність, відкритість до нових знайомств, доброзичливість і найголовніше – бажання допомагати.
При цьому своя ніша для допомоги завжди знаходиться – це військові на передовій, поранені, переселенці, діти-сироти, безпритульні тварини.
Волонтерство – це доступний кожному спосіб зробити світ кращим. Не потрібно мати особливі навички або досвід, щоб стати волонтером. Головне – це бажання допомагати. Нехай розповідь Аліни Андріївни мотивує та надихає людей долучатися до цієї благородної справи.
Матеріал підготувала студентка факультету української й іноземної філології та журналістики Катерина Маслова
