Драматичні наслідки для сільського господарства і Чорного моря, ризики зсувів та землетрусів — коментарі науковців ХДУ
Підрив Каховської ГЕС загрожує справжньою екологічною катастрофою. За дамбою назавжди втрачаються сотні тисяч гектарів сільськогосподарських угідь – джерела існування півмільйона людей. Ukrainian Public Interest Journalism Lab ексклюзивно для ORF Topos поспілкувалася з науковцями Херсонського державного університету.
Протягом півстоліття розвитку сільського господарства на значній території Херсонщини сприяла мережа зрошувальних каналів, що живляться водосховищем.
Декан факультету біології, географії та екології Херсонського державного університету зазначає, що пересихання каналів призведе до втрати 400 тис. га землі:
«Без води зникне овочівництво. Також буде припинено вирощування вологолюбних культур, як-от сої, яка є важливим експортним продуктом регіону».
На його думку, єдиний вихід — вирощувати інші — посухостійкі — культури. Наприклад, соняшник, урожайність якого залежить лише від кількості опадів у вегетаційний період. Оскільки така кількість дощу непередбачувана, таке вирощування вважається ризикованим.
Зниження рівня водосховища також ускладнить водопостачання низки міст, зокрема Кривого Рогу, великого центру гірничодобувної та металургійної промисловості. Якщо проблему дефіциту питної води можна вирішити — підключити міста до інших водойм, побудувати артезіанські свердловини — без водосховища неможливий зрошення полів, – переконаний Ігор Пилипенко.
За його словами, в Україні вже обговорюють дві концепції на майбутнє: перша передбачає відновлення дамби після перемоги, друга – ні. Науковець говорить, що є вагомі аргументи з обох сторін, але він все одно за відновлення дамби:
«За нашими оцінками, за останні 50 років населення цього регіону подвоїлося завдяки можливості штучного зрошення. Якщо ми відмовимося від каналів, що ми будемо робити з півмільйона людей? Куди ми їх відправимо?»
Навіть Чорне море під загрозою зникнення
Дослідження Грінпіс, засноване на супутникових даних, показало, що 32 хімічні, нафтові та бензинові об’єкти, включаючи нафтопереробні заводи, автозаправні станції, теплові електростанції та різні склади, були затоплені в результаті вибуху дамби. Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України заявило, що забруднення води в нижній частині Дніпра у 28 тисяч разів перевищує норму. В Офісі президента додали, що нафта і жири вагою не менше 150 тонн можуть спливти Дніпром і незабаром досягти Чорного моря.
Отруєна вода може викликати епідемію. Але довгострокові наслідки прориву дамби не менш тривожні, оскільки рівень води у водосховищі неминуче призведе до зниження рівня ґрунтових вод, що, у свою чергу, може спровокувати масштабні зсуви як вище, так і вниз за течією дамби між Херсоном і Миколаєвом.
Завідувач кафедри географії та екології Херсонського університету Олексій Давидов зазначає, що існує катастрофічна небезпека для людей, які живуть на березі: величезні блоки можуть скочуватися у воду, не лише окремі будинки, а цілі житлові масиви.
«Ми повинні бути готові»
Ще однією небезпекою, за словами Олексія Давидова, є осушення дна водойми. Це виводить на поверхню шари мулу, які можуть містити важкі метали та радіонукліди. Науковець зазначає, що може лише припускати, оскільки постраждалі райони постійно перебувають під вогнем Росії. Річка і водосховище також відрізані лінією фронту і недоступні для дослідження. Усе, що є у вчених, — супутникові знімки.
Окрім високого ризику зсувів, за словами Олексія Давидова, існує також ризик землетрусів, спричинених перерозподілом мас:
«Зараз це не безпосередня загроза, але ми повинні бути до неї готові».
За матеріалами ORF Topos
