"Legends of Sports Kherson Oblast"

"Legends of Sports Kherson Oblast"

April 6 International Day of Sports for Peace and Development is a holiday that is not yet 10 years old, but it is actively celebrated by the world community.And today the Science Library has prepared an informational exhibition "Legends of Sports Kherson Oblast".

 

Спортивна гімнастика

БЕРЕШ Олександр Миколайович

До спортивної школи Береш потрапив сам у віці шести років, не повідомивши про це батьків. Під керівництвом Ніни Колеснікової освоїв ази гімнастики, а через півроку потрапив до Леоніда Олександровича Гурова. До другого класу займався також футболом, але пізніше, за рішенням Гурова, відмовився від нього на користь гімнастики.  Певний час Олександр Береш навчався в Луганському спортивному інтернаті, проте пізніше повернувся додому, де став займатися під керівництвом Ігоря Олександровича Писаренка. Перші змагання, у яких він взяв участь, відбулися в Луганській області. Там він зайняв третє місце та перше з фізичної підготовки, отримавши грамоту та значок. Тренера Береша Ігоря Писаренка запросили до Херсонського спортивного інтернату на посаду старшого тренера, після чого він покликав Береша із собою. У Херсоні Олександр швидко прижився і за рік занять у шостому класі потрапив у резерв збірної України. У 17 років дебютував у її основному складі. під керівництвом Ігоря Коробчинського завоював ряд нагород на чемпіонатах Європи, світу та Олімпійських іграх. Трагічна смерть 29 лютого 2004 року в автокатастрофі на Обухівському шосе м. Києва не дала можливості у повній мірі розкритися таланту Олександра.

Нагороди:

Орден «За заслуги» III ст. (6 жовтня 2000) — за досягнення вагомих спортивних результатів на XXVII літніх Олімпійських іграх в Сіднеї

Премія Кабінету Міністрів України за внесок молоді у розбудову держави за 2002 рік у номінації «За спортивні досягнення»

Стипендія Кабінету Міністрів України для знаменитих спортсменів, тренерів і діячів фізичної культури та спорту (26.04.2002)

Стипендія Кабінету Міністрів України для знаменитих спортсменів, тренерів і діячів фізичної культури та спорту (17.07.2003)

Державна стипендія (отримувач — донька загиблого — Береш Валерія Олександрівна) (01.04.2004)

Щорічно в Херсоні відбувається турнір пам'яті Олександра Береша. Спершу турнір проводився двічі на рік: у день народження Береша (12 жовтня) у Первомайську та у день смерті (29, в невисокосний рік — 28 лютого) у Херсоні. Проте, у зв'язку з російською окупацією Первомайська, турнір там не проводиться після 2013 року.

Переможець змагань на паралельних брусах на Олімпіаді в Афінах Валерій Гончаров присвятив свою золоту медаль Олександрові Береша

 

 Веслування на байдарках та каное

Осипенко-Радомська Інна Володимирівна

Українська веслувальниця на байдарках, чемпіонка Олімпійських ігор в Пекіні, срібна медалістка на Олімпійських іграх у Лондоні у веслуванні на байдарці-одиночці (дистанція 500 і 200 метрів) та бронзова медалістка Олімпійських ігор в Афінах у складі жіночої четвірки, чемпіонка світу в Познані (Польща) К1 500 метрів. Заслужений майстер спорту. Експертною комісією Національного Олімпійського комітету її було вибрано найкращою спортсменкою 2010 року в Україні.

Інна Осипенко-Радомська виступає за товариства «Україна» — «Динамо» (Київська область). Перший тренер, що працює з нею і досі — Сергій Дубінін. Також її тренує Маргарита Бобильова. На Олімпійських іграх 2004 року в Афінах Осипенко-Радомська виграла бронзу у складі української жіночої команди-четвірки на байдарці. На літніх Олімпійських іграх в Пекіні у 2008 році вона стала чемпіонкою на одиночній байдарці показавши у фінальному заїзді час 1:50,673, випередивши при цьому італійку Жозефу Ідем (1:50,677) усього лише на 4 тисячні секунди. Третьою стала Катрін Вагнер-Августін (1:51.022) На Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні Осипенко-Радомська виграла дві срібні нагороди в одиночних змаганнях на дистанціях 500 і 200 метрів.

Нагороди:

Орден «За заслуги» II ст. (15 серпня 2012) — за досягнення високих спортивних результатів на ХХХ літніх Олімпійських іграх у Лондоні, виявлені самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[6]

Орден «За заслуги» III ст. (4 вересня 2008) — за досягнення високих спортивних результатів на XXIX літніх Олімпійських іграх в Пекіні (Китайська Народна Республіка), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, піднесення міжнародного авторитету України[7]

Орден княгині Ольги III ст. (18 вересня 2004) — за досягнення значних спортивних результатів на XXVIII літніх Олімпійських іграх в Афінах, піднесення міжнародного авторитету України

 

Гандбол

Стрілець-Вергелюк Марина Миколаївна 

Заслужений майстер спорту України з гандболу, бронзова призерка XXVIII літніх Олімпійських ігор Народилася 24 червня  1978 року у м.  Херсоні. Навчалася у ЗОШ № 11 м. Херсона. Вихованка Херсонської ДЮКФП № 5  і Херсонського вищого училища фізичної культури.

Перший тренер — Юрій Васильович Здвижко. Вихованка херсонської ДЮСШ-5 і Херсонського вищого училища фізичної культури. Виступала за команди «Спартак» (Київ) у 1995–2003 рр., «Крім», Любляна, Словенія з 2003 по 2013 рр..Закінчила Національний університет фізичного виховання й спорту (2000 р.) Срібна призерка чемпіонату Європи 2000 р. Чемпіонка Європи серед юніорок 1994 р. Дворазова фіналістка Ліги чемпіонів 2004 і 2006 рр. Бронзову олімпійську медаль вона виборола на афінській Олімпіаді в складі збірної України з гандболу. Титули: Чемпіонка України і Словенії; Фіналістка Ліги чемпіонів: 2003/04, 2005/06; Фіналістка Кубка кубків: 2002/03; Чемпіонка Європи серед юніорок (U-17): 1994; Срібна призерка молодіжного чемпіонату Європи (U-19): 1996; Срібна призерка чемпіонату Європи: 2000; Бронзова призерка Олімпійських ігор: 2004

Нагороди:

Заслужений майстер спорту України. Нагороджена орденом «Княгині Ольги» 3-го ступеня.

 

Стрибки на батуті

Нікітін Юрій Вікторович 

Починав свій спортивний шлях у Херсонській ДЮСШ-6.  Перший тренер - Ігор Молчанов, що, за визнанням Нікітіна, навчив юного спортсмена «бути людиною». Випускник Херсонського вищого училища фізичної культури. З 2001 тренується під керівництвом заслуженого тренера України В. М. Горжий. У 2001 закінчив Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського. Юрій Нікітін — почесний громадянин префектури Маруссі — передмістя Афін. Його ім'ям названі спортивна школа в Афінах і центр олімпійської підготовки в Миколаєві. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.

Спортивні досягнення

1994 – призер чемпіонату Європи

2003 – “бронза” чемпіонату світу в синхронних стрибках, командних змаганнях, 6-е місце в

особистій першості. 2004 – чемпіон Європи в індивідуальних стрибках, володар Кубка світу в

індивідуальних стрибках

2008 - чемпіон Європи в індивідуальних стрибках,

2008 - срібний призер фінал Кубка світу в індивідуальних стрибках

2009 - срібна медаль в індивідуальних стрибках на етапі Кубка світу.

   

Єлизавета Данилівна Мерешко

(нар. 8 липня 1992, Херсон, Україна) — українська плавчиня, багаторазова чемпіонка та призерка Паралімпійських ігор 2016 та 2020 років. Майстер спорту України міжнародного класу. Багаторазова чемпіонка світу та Європи.

У 2003 році, у віці одинадцяти років, мама вперше привела Єлизавету в місцевий басейн. Там її під опіку взяла тренер Стелла Бенедик, яка стала найвпливовішою людиною у її спортивному житті.

Переломним у житті спортсменки став 2014 рік. Вона тріумфально дебютувала на дорослому чемпіонаті Європи у Ейндговені, вигравши шість медалей, чотири з яких були золотими.

Наступного року поїхала на чемпіонат світу, де виграла шість медалей, стала чотириразовою чемпінкою світу та встановила два світові рекорди. У 2016 році перед Паралімпійськими іграми відбувся чемпіонат Європи, де Єлизавета виграла чотири золоті, дві срібні та одну бронзову медаль.

На Паралімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро Єлизавета підтвердила свій високий клас, ставши чотириразою чемпіонкою змагань в особистих запливах. Також вона виграла бронзову медаль в естафеті.

Чемпіонат Європи 2018 року відбувся у Дубліні. Ці змагання стали найуспішнішими у кар'єрі спортсменки. Здобувши вісім медалей з яких п'ять золотих та три срібні, Єлизавета стала найтитулованішою плавчинею цих змагань.

У 2019 році відбувся чемпіонат світу в Лондоні, де Єлезавета виграла шість медалей. премогу вона здобула на на дистанції 50 метрів вільним стилем та 100 метрів брасом, срібні нагороди на дистанціях — 100 та 400 метрів вільним стилем, 200 метрів комплексом, а бронзову медаль в естафеті 4x50 комплексом.

Єлизевета Мерешко разом із Віктором Смирновим була обрана прапороносцем збірної України на Паралімпійських іграх в Токіо[2]. 25 серпня 2021 року вона виграла золото Паралімпіади в Токіо на дистанції 50 метрів вільним стилем, встановивши новий паралімпійський рекорд[3]. Наступного дня Мерешко виборола срібло у запливі на 200 метрів комплексним стилем[4]. 28 серпня виграла свою другу золоту медаль змагань, ставши найкращою у плаванні брасом на дистанції 100 метрів[5]. 31 серпня українка виграла бронзову медаль у плаванні вільним стилем на дистанції 100 метрів, встановивши новий світовий рекорд для спортсменів класу S6[6]. 2 вересня відбувся фінальний заплив на дистанції 400 метрів вільним стилем, де українка поступилася лише спортсменці з Китаю[7]. Загалом Єлизавета виграла п'ять медалей, взявши участь у запливах на шести дистанціях. Єдина дистанція, яка не підкорилася українці — 100 метрів на спині, де вона посіла шосте місце.

Займається плаванням у Херсонському регіональному центрі з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».

Державні нагороди та відзнаки:

  • Орден «За заслуги» II ст. (16 вересня 2021) — за значний особистий внесок у розвиток паралімпійського руху, досягнення високих спортивних результатів на XVI літніх Паралімпійських іграх у місті Токіо (Японія), виявлені самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України
  • Орден «За заслуги» III ст. (4 жовтня 2016) — за досягнення високих спортивних результатів на XV літніх Паралімпійських іграх 2016 року в місті Ріо-де-Жанейро (Федеративна Республіка Бразилія), виявлені мужність, самовідданість та волю до перемоги, утвердження міжнародного авторитету України
  • 2016 — лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг».
 

 Метання спису

Яна Лебєдєва

Яні Лебєдєвій 37 років, виступала на Паралімпіаді у метанні спису. Її тренер Сергія Андрющенка

Херсонська спортсменка Яна Лебєдєва встановила новий світовий рекорд на Палалімпіаді у Токіо серед спортсменів із класом F53.

За результатами передостаннього дня Паралімпіади, вона посіла 8 місце у фіналі, де виступала у сильнішому для себе класі F54.

Раніше спортсменка вже принесла Україні срібну медаль на Паралімпійських Іграх у Токіо. Ця олімпіада стала для Яни Лебєдєвої дебютом.

Яна – 2-разова чемпіонка Європи (2018 та 2021 роки) у метанні диска. У 2017 та 2019 роках вона також вигравала “срібло” чемпіонату світу у штовханні ядра та метанні диска.

  Херсонці  – учасники Олімпіад:

- АСАНОВ Ельдар

- БОРЗУКОВ Андрій

- ГАПОНЕНКО (Яновська) Інна

- ГОЛОВАЧОВ Іван

- ДОСЕНКО Валерій

- ЖМУДЕНКО Ярослав

- ЖУКОВА Наталія

- ІГРАЄВ Олексій

- ІЩЕНКО Павло

- КАРПЕНКО Вікторія

- КАРЮХІН Григорій

- КОНОВАЛЮК Олександр

- КОРЧМІД Олександр

- КУВАКІН Вадим

- МАЦУЄВ Микола

- МАЦУЄВ Микола

- МІХАЙ Дмитро

- МОРОЗОВ Артем

- НАСТУЄВ Муса

- НОВОЖИЛОВА Ірина

- ОЛЕФІРЕНКО (СЕНЬКІВ) Олена

- ПІСКУНОВ Владислав

- ПИГИДА Наталія

- ПРОЦЕНКО Андрій

- ПРИВЕДА Андрій

- РАЄВСЬКИЙ Віталій

- САЄНКО Інна

- ТЕРЕЩЕНКО Владислав Миколайович

- ШАПАРНА Олена

- ШИТКО (ТИХОВА) Дар’я

 

За матеріалами: 

Олімпійська гордість Херсонщини : біобібліогр. довідник / Упр. культури обл. держ. адмін. ; Обл. б-ка для юнацтва ім. Б. Лавреньова ; уклад. Н. О. Попова ; ред. С. Д. Коваль. ; кер. проекту

Г. І. Тютюн. – Херсон, 2013. – 37 с. : іл. – (Видатні краяни ; вип. 3).