Херсонський державний унiверситет

Вихідні у Слупську студентів із України проходять, як завжди, дуже насичено та з користю. Минулої суботи студенти Херсонського державного університету разом зі студентами Чернівецького національного університету, на запрошення ректора Поморської Академії в Слупську проф. Романа Дрозда та за організаційної підтримки Бюро кар’єрного розвитку та економічного і міжнародного співробітництва, а також координатора студентів з України в ПА доцента Євгенії Співаковської, мали змогу побувати на ювілейних святкуваннях на честь Великого Кобзаря, співця української свободи та волі. (Програма заходу)
Жовто-блакитний прапор України поряд із прапором Польщі та прапором Європейського Союзу майорів на подвір’ї школи ім. Т.Г.Шевченка, насичуючи повітря  духом українським,  незламним. Адже воля не там, де її  офіційно дозволяють, а в людських серцях. Вона, наче козацька кров – оговтана від довгого сну, нарешті знову спалахнула, запаливши невмирущим вогником надії людські очі. Духовно озброєні, морально загартовані, традиційно одягнені були не лише вихованці школи, а й майже всі присутні заходу. Композиції з квітів, створені в символічних кольорах України, лунання гімну нашої держави, спів українських пісень, виконання народного танцю, український говір – все це було на території іншої країни, в невеликому містечку Білий Бір, що на Помор’ї символічно називають українською столицею. На території школи зібралася, що не вся українська меншина в Польщі, представники місцевого самоврядування, консули України в Польщі, представники інших шкіл і навчальних закладів. Свідками такого заходу були і студенти з України, але вже не як учасники, а як гості. Ювілейні святкування в пам'ять великого героя українського народу - Т.Г. Шевченка — ось ця подія стала запорукою духовної згуртованості такої великої кількості людей.

Урочистий захід почався з панахиди за упокій душі Т.Г. Шевченка в греко-католицькій церкві. Після цього всі присутні перейшли на  шкільне подвір’я, на якому велично розміщується пам’ятник Великому Поету. Саме там, на невеличкій території майже за місцем, всі стали свідками відкриття скверу та надання йому назви: «Сквер Тараса Шевченка».

Далі, повільною ходою, під спів вірша Т.Г. Шевченка «Думи мої, думи мої..», покладеного на музику, запрошені гості, вихованці школи, ректор Поморської академії в Слупську разом зі студентами з України, піднявшись до пам’ятника Тараса Григоровича, з гордістю поклали квіти та вшанували пам'ять.

Урочиста церемонія на подвір’ї закінчилася, всі присутні з патріотизмом в серці відправилися до актової зали школи та почали займати свої місця.

Традиційно прикрашена зала, прикрашені стіни малюнками дітей, що відображають події України з 2006-2014 р.р., усі виконавці вдягнені в українські костюми продовжували дарувати запах рідної землі, дому, краю.

Кожен, хто був присутній там, відчував любов і тепло, щирість та відкритість учасників. Окрім талановитої молоді школи та її керівників на сцену підіймалися, час від часу, запрошені гості. Даруючи тепло та підтримку, співчуття та любов до українського народу, вони цитували уривки з віршів Т.Г. Шевченка, продовжували втілювати надію на краще, світле та гарне майбутнє України. На урочистому заході виконувалися, що не всі вірші Пророка українського народу, покладені на музику.

Надовго запам’ятається художня програма «Від Шевченка до Майдану». ЇЇ учасники, передали зі сцени в зал, всі ті події з площі Незалежності в Києві. Через діалог із Поетом донесли до глядача все те, про що писав Великий Пророк, до чого закликав і від чого хотів вберегти. Свій виступ гурт завершив Гімном України, заспіваний разом зі всією українською меншиною та присутніми. Гімн об’єднав всіх, малого та дорослого, чужого та рідного. Урочисті ювілейні святкування закінчилися важливою подією в житті закладу – надання І Загальноосвітньому ліцею назви: «І Загальноосвітній ліцей ім. Т.Г. Шевченка».

На крилах переповнених емоцій, патріотизму в серці, з посмішкою на обличчі та в душі, студенти з України, після заходу, відправилися до студентського кампусу. Враження від побаченого та почутого в котрий раз запевняють, що українське – торкається серця, а відчуття несамотності й надалі буде підтримувати нас у всіх починаннях.

«Мені дуже сподобалася ця дивовижна подорож до нашої країни. У всьому відчувався дух України: мова, звичаї, традиції, чудові пісні та вірші. Я впевнена, що після цього концерту, в кожного з нас загорівся вогник надії на прекрасне майбутнє, а також з’явилася готовність до рішучих дій для розвитку Батьківщини…» - висловлює свої враження від побаченого студентка факультету перекладознавства ХДУ, Ганус Ілона.

«Хотілося б вірити, що кожен з нас відчув впродовж цієї поїздки те, що відчула я. Той український дух, а також атмосфера чогось дуже рідного були дуже потрібними. Було дуже приємно усвідомлювати, що українські традиції шанують, бережуть і розвивають навіть вдалині від Батьківщини» - ділиться своїми враженнями студентка Чернівецького університету, Ціпліцька Наталя.

Думки та враження дівчат однієї патріотичної гамми з враженнями інших студентів, які мали нагоду побувати там. Висловити все побачене та почуте на сторінках паперу – нереально. Там, у Білому Борі, кожен відчував себе не лише гостем, кожен був частиною того, що відбувалося, приймав участь, якщо не ділом, то думками. Ніхто не був покинутий, чи забутий, всі присутні відчували себе як вдома, на рідній Україні. Ми, як і вся українська меншина, є та будемо цінителями народних скарбів і талантів, звичаїв і традицій, навіть вдалині від Батьківщини.

Юлія Калкатина

студентка III курсу факультету перекладознавства,

яка наразі навчається в Поморській академії в Слупську