Середня освіта (Математика. Інформатика)

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Григор`єва Валентина Борисівна

Курс "Проективна геометрія" присвячений вивченню основних понять, об’єктів і закономірностей проективного простору, що є узагальненням евклідової геометрії, в якому втрачає зміст поняття паралельності, а всі прямі перетинаються. У межах дисципліни розглядаються проективні точки, прямі, площини, перетворення та інваріанти, подвійність, проективні координати, проективні перетворення та їх алгебраїчне подання за допомогою матриць. Особлива увага приділяється принципу проективної відповідності, теоремам Паскаля і Бріаншона, побудові конік у проективному просторі, а також застосуванню проективних методів у розв’язанні задач планіметрії, алгебраїчної геометрії та комп’ютерної графіки. Вивчається також зв’язок проективної геометрії з афінною та евклідовою як окремими випадками проективного простору. Курс має як теоретичну, так і прикладну цінність: він розвиває глибше розуміння структури простору, формує у студентів вміння мислити абстрактно та аналітично, а також надає інструменти, необхідні для сучасних математичних досліджень, зокрема в геометрії, алгебрі та математичному моделюванні. Дисципліна є важливою складовою фундаментальної підготовки магістра математики та базою для подальшого вивчення сучасних геометричних теорій.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Григор`єва Валентина Борисівна

Курс "Практикум з розв'язування геометричних задач" спрямований на формування та розвиток умінь аналізувати, класифікувати й ефективно розв’язувати задачі з різних розділів планіметрії та стереометрії. У процесі вивчення дисципліни студенти опановують класичні та сучасні методи розв’язування геометричних задач, зокрема синтетичні, аналітичні, векторні, координатні та трансформаційні підходи. Зміст курсу охоплює задачі підвищеного рівня складності, включаючи нестандартні, олімпіадні та методично значущі приклади, що сприяють поглибленню теоретичних знань і розвитку логічного, просторового та варіативного мислення. Практикум передбачає також аналіз типових помилок, порівняння різних способів розв’язання, розробку власних задач, а також обговорення дидактичної цінності певних задач у навчальному процесі. Курс має важливе значення для підготовки майбутніх учителів та викладачів математики, оскільки поєднує теоретичну підготовку з методичними навичками. Він сприяє формуванню глибшого розуміння геометричних ідей, удосконаленню педагогічної майстерності та готовності ефективно використовувати задачний підхід у викладанні математики.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Григор`єва Валентина Борисівна

Курс "Основи геометрії" є фундаментальною дисципліною, що охоплює базові поняття, аксіоматичні засади та логічну структуру геометрії як математичної науки. У межах курсу вивчаються класичні геометричні теорії на основі евклідової, неевклідової та аналітичної геометрії, з акцентом на їх аксіоматичне підґрунтя, розвиток понять точки, прямої, площини, відстані, кута, симетрії та руху. Студенти ознайомлюються з історичним становленням геометрії, починаючи від ""Начал"" Евкліда до сучасних підходів до побудови аксіоматичних систем (зокрема систем Гільберта та Бахмана), а також з логічною природою геометричних доказів. Особлива увага приділяється формуванню вмінь строгої математичної аргументації, побудови доведень, аналізу наслідків аксіом та застосуванню геометричних понять у ширшому математичному контексті. Курс спрямований на розвиток математичної культури, системного мислення та уміння працювати з абстрактними структурами. Він є основою для подальшого вивчення спеціальних геометричних дисциплін і має важливе значення для майбутньої науково-дослідницької або педагогічної діяльності.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Григор`єва Валентина Борисівна

Курс "Практикум з розв'язування задач на побудову графіків функцій та їх перетворень" має на меті поглиблення розуміння властивостей функцій через їх графічне подання та формування стійких практичних навичок у візуалізації функціональних залежностей. Основна увага зосереджена на вивченні графіків елементарних функцій та закономірностей, що виникають при здійсненні основних перетворень: зсувів, симетрій, масштабних змін і композицій функцій. У межах курсу студенти опрацьовують методику аналітичного й графічного дослідження функцій, навчаються проводити побудову графіків з урахуванням змін у параметрах, розв’язують задачі з різним рівнем складності, включаючи приклади з прикладної математики та освітньої практики. Особливе значення приділено розвитку графічної інтуїції, умінню інтерпретувати поведінку функцій за їх графіками, а також обґрунтуванню зроблених побудов. Курс є важливим елементом професійної підготовки вчителя математики, оскільки формує навички наочного представлення математичних понять, сприяє ефективному засвоєнню теми "Функції та графіки" в шкільному курсі, а також забезпечує готовність до впровадження цифрових технологій навчання.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Шишко Людмила Станіславівна

Дисципліна “Математична логіка та теорія алгоритмів ” призначена сформувати у студентів знання, вміння і навички, необхідні для усвідомлення і раціонального використання понять, законів і методів математичної логіки, як предмету вивчення, і як засобу для вивчення інших предметних областей, зокрема цифрових автоматів, систем штучного інтелекту, формальних систем. Дисципліна розкриває зв’язок математичної логіки з іншими навчальними предметами, зокрема інформатикою, алгеброю і теорією чисел, теорією ймовірностей, іншими математичними і не математичними дисциплінами. Забезпечує ґрунтовне вивчення і засвоєння студентами тих понять і методів математичної логіки, які можуть бути використані ними при викладанні окремих тем шкільних курсів інформатики, математики та відповідній їх інтерпретації. Розуміння ідей використання методів математичної логіки до обґрунтування чи спростування найрізноманітніших тверджень чи гіпотез, аналізу і синтезу цифрових автоматів, елементів сучасної електронно-обчислювальної техніки, аналізу логічної структури міркування, можливостей автоматизації логічних процесів, дослідження проблем штучного інтелекту, формує базу для усвідомленого використання засобів сучасних інформаційних технологій.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьмич Валерій Іванович

Дисципліна є базовою для більшості дисциплін фізико-математичного циклу які вивчаються на старших курсах спеціальності і використовують у своїх дослідженнях методи теорії функції комплексної змінної. Основою дисципліни є поняття граничного переходу, на основі якого будується поняття неперервності, диференційованості та інтегрованості функцій у комплексній області.

Програма дисципліни передбачає детальне вивчення понять та основних фактів теорії диференціального та інтегрального числення функцій комплексної змінної, та їх застосувань до розв’язування відповідних прикладних математичних та фізичних задач. Передбачається вивчення основ теорії функцій комплексної змінної.

Поточний контроль якості засвоєння знань проводиться у вигляді домашніх контрольних робіт.

Підсумковий контроль якості засвоєння програми дисципліни проводиться у вигляді екзамену.

Метою вивчення дисципліни є засвоєння здобувачами методів дослідження функцій комплексної змінної, формування компетентностей зі знаходження похідних, обчислення інтегралів у комплексній області, та їх застосування до побудови математичних моделей фізичних явищ та процесів.

Під час вивчення курсу здобувачі набувають наступних компетентностей:

- оволодіння технікою та методикою використання диференціального та інтегрального числення функцій комплексної змінної до дослідження функцій, оволодіння методикою і технікою знаходження похідних та інтегралів функцій комплексної змінної;

- формування компетентностей з наближеного обчислення значень функцій комплексної змінної, побудови математичних моделей фізичних явищ та процесів, при вивченні інших дисциплін фізико-математичного циклу.

В результаті вивчення дисципліни здобувачі набудуть навичок побудови конформних відображень за допомогою аналітичних функцій, розкладу функцій комплексної змінної у степеневі ряди, та обчислення наближених значень аналітичних функцій за допомогою рядів.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьмич Людмила Василівна

Мета курсу: Формування та розвиток у здобувачів освіти стійких навичок розв’язування алгебраїчних задач різного рівня складності, поглиблення теоретичних знань з алгебри та їх практичного застосування. Дисципліна спрямована на розвиток логічного мислення, математичної інтуїції та вміння аналізувати і обґрунтовувати результати. Завдання курсу: • закріпити базові знання з алгебри, отримані на попередніх етапах навчання; • навчити здобувачів освіти самостійно обирати методи розв’язування задач; • сформувати навички системного підходу до аналізу математичних задач; • розвивати критичне та алгоритмічне мислення; • підготувати здобувачів освіти до участі в математичних конкурсах, олімпіадах. Зміст дисципліни охоплює такі основні теми: • Раціональні та ірраціональні вирази: перетворення та спрощення; • Рівняння та нерівності (лінійні, квадратні, дробові, з параметрами); • Системи рівнянь та системи нерівностей; • Функції та графіки: побудова, аналіз, перетворення; • Алгебраїчні перетворення і тотожності; • Елементи комбінаторики, початки теорії чисел; • Текстові задачі з алгебраїчним змістом. Форма проведення занять: Практичні заняття у формі групової та індивідуальної роботи, математичні тренінги, міні-олімпіади, розбір типових помилок, творчі завдання, проєктна діяльність. Очікувані результати навчання: Після завершення курсу здобувачі освіти повинні вміти ефективно застосовувати алгебраїчні методи для розв’язання задач, самостійно аналізувати умови, формулювати та обґрунтовувати розв’язання, а також критично оцінювати отримані результати.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьмич Валерій Іванович

Зміст дисципліни складається з двох розділів: теорія поля та диференціальні рівняння математичної фізики. Вивчення курсу базується на фундаментальних поняттях та фактах математичного аналізу, лінійної алгебри та аналітичної геометрії, які були засвоєні студентами при вивченні відповідних дисциплін. Це такі поняття, як вектор, скалярний та векторний добуток, афінні перетворення, конічні перерізи, багатовимірний евклідів простір, похідна за напрямом, кратні, криволінійні та поверхневі інтеграли, тензори.

Поточний контроль якості засвоєння знань проводиться у вигляді домашніх контрольних робіт.

Підсумковий контроль якості засвоєння програми дисципліни проводиться у вигляді диференційованого заліку.

Метою вивчення дисципліни є засвоєння здобувачами методів вивчення скалярних та векторних полів засобами диференціального, інтегрального та тензорного аналізу, формування компетентностей з побудови математичних моделей фізичних та технічних явищ і процесів.

Під час вивчення курсу здобувачі набувають наступних компетентностей:

- оволодіння технікою та методикою використання засобів диференціального та інтегрального числення при побудові математичних моделей фізичних та технічних явищ і процесів, оволодіння методами дослідження стаціонарних та векторних полів;

- ознайомлення з прикладами використання елементів диференціального та інтегрального числення, диференціальних рівнянь в частинних похідних у різноманітних галузях науки, техніки та інженерії;

- формування компетентностей з побудови математичних моделей, та набуття навичок з використання методів математичного аналізу при вивченні інших дисциплін фізико-математичного циклу;

У процесі вивчення дисципліни здобувачі мають оволодіти навичками складання та знаходження розв’язків простіших диференціальних рівнянь в частинних похідних, які описують реальні фізичні процеси.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьмич Валерій Іванович

Дисципліна є базовою для більшості дисциплін фізико-математичного циклу, які вивчаються на старших курсах спеціальності і використовують у своїх дослідженнях диференціальні рівняння. Основою дисципліни є поняття похідної, інтегралу, функції декількох змінних, диференціального рівняння.

Програма дисципліни передбачає детальне вивчення основних понять теорії диференціальних рівнянь, їх розв’язків, умов існування розв’язків, основних типів таких рівнянь, методів розв’язування диференціальних рівнянь, та численних застосувань до розв’язування відповідних прикладних математичних та фізичних задач.

Програма дисципліни містить матеріал для засвоєння на теоретичному та практичному рівнях, передбачені лекції та практичні заняття з курсу. Значна частина навчального матеріалу винесена на самостійне опрацювання здобувачами. Поточний контроль якості засвоєння знань проводиться у вигляді виконання домашніх контрольних робіт, та наступного їх захисту.

Підсумковий контроль якості засвоєння програми дисципліни проводиться у вигляді диференційованого заліку.

Метою вивчення дисципліни є засвоєння здобувачами методів складання та розв’язування диференціальних рівнянь, зокрема за допомогою функціональних рядів, формування компетентностей з побудови математичних моделей фізичних, технічних, економічних явищ та процесів.

Під час вивчення курсу здобувачі набувають наступних компетентностей:

- оволодіння технікою та методикою використання засобів диференціального та інтегрального числення;

- ознайомлення з прикладами використання елементів диференціального та інтегрального числення у різноманітних галузях науки, техніки та інженерії;

- формування компетентностей з побудови математичних моделей, та набуття навичок з використання методів математичного аналізу при вивченні інших дисциплін фізико-математичного циклу.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Черненко Ірина Євгенівна

Мета дисципліни: Формування фундаментальних знань з дискретної математики, розвиток логічного та алгоритмічного мислення, а також набуття практичних навичок розв’язування задач, що стануть основою для викладання відповідних тем у школі та подальшого навчання.

Основні теми курсу: Основні поняття дискретної математики. Множини, операції над ними, відношення. Комбінаторика: перестановки, сполучення, розміщення. Теорія графів. Основні визначення (графи, вершини, ребра, ваги). Види графів (дерева, цикли, повні графи). Алгоритми на графах (найкоротший шлях, обхід графу). Булева алгебра та логіка. Логічні операції, закони булевої алгебри. Диз’юнктивні та кон’юнктивні нормальні форми. Теорія кодування та скінченні автомати Основні принципи кодування інформації. Моделювання простих обчислювальних процесів за допомогою автоматів. Елементи теорії чисел. Подільність, прості числа, алгоритми шифрування (на прикладі RSA).

Форми роботи: Лекції з теоретичними основами. Практичні заняття з розв’язування задач. Виконання індивідуальних та групових проектів (наприклад, створення власних алгоритмів або моделювання графів). Використання програмного забезпечення (наприклад, Graphviz, Python для візуалізації графів).

Результати навчання: Вміння застосовувати методи дискретної математики для аналізу даних і розв’язування прикладних задач. Навички викладання складних тем у доступній формі для школярів. Розвиток абстрактного мислення, необхідного для програмування та алгоритмізації. Зв’язок із шкільною програмою:

Курс допоможе майбутнім вчителям: Викладати основи комбінаторики та теорії ймовірностей (включено до шкільного курсу). Використовувати графи для наочності під час вивчення алгоритмів. Застосовувати логічні задачі для розвитку критичного мислення учнів. Ця дисципліна не лише розширить математичний кругозір майбутніх учителів математики, але й надасть інструменти для сучасного та цікавого викладання.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьмич Людмила Василівна

Освітня компонента (ОК) «Історія математики в Україні» є навчальною дисципліною за вибором для здобувачів освіти спеціальності 014 Середня освіта (Математика) циклу професійної підготовки для спеціальності 014 Середня освіта (Математика) До знань учителів/викладачів математики з історії становлення цієї науки на даному етапі підвищені вимоги. Вони обумовлені впровадженням в навчальний процес ідеї гуманітаризації та принципу професійної орієнтації. В цих умовах роботи елементи історії математики стають складовою частиною змісту навчання. Історичні екскурси на уроках та в позаурочний час дають можливість вчителю розв'язувати основні завдання навчання та виховання ів; сприяють ґрунтовному і свідомому засвоєнню фактів, понять, законів математики; допомагають формувати науковий світогляд та інтерес до вивчення математики; виховують особистість здобувачів освіти . Використання історичного матеріалу гуманітаризує зміст шкільної математики, фізики та інших природничих наук, відкриває для майбутнього громадянина вершини, досягнуті титанічною працею людського розуму. Історія розвитку математики в Україні сприяє реалізації міжпредметних зв’язків курсів алгебри, геометрії, математичного аналізу. У ХХІ ст. потреби практики відкривають широке поле для роботи фахівців у галузях математичної, комп'ютерної та прикладної статистики. Такі спеціалісти повинні поєднувати глибокі знання математичних основ статистики з умінням збирати, аналізувати та інтерпретувати різноманітні реальні дані. Таким чином, історія науки несе в собі величезні можливості для вдосконалення професійних можливостей вчителя/викладача маткматики. Курс містить досить об’ємний матеріал різноманітної інформації, який повинні опанувати здобувачі освіти. Тому в таких умовах для формування знань з історії математики на належному рівні доцільно залучати здобувачів освіти до таких видів навчальної діяльності: ознайомити здобувачів освіти з основними віхами розвитку математики, дослідити формування та діяльність основних математичних шкіл України; розкрити внесок українських математиків у розвиток української й світової математичної науки; отримати інформацію про лауреатів найпрестижніших міжнародних нагород; усвідомити необхідність застосування історичного матеріалу для емоційного і виховного впливу на здобувачів освіти в навчанні.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 28
Кількість годин практичних занять: 30
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Котова Ольга Володимирівна

Дисципліна «Теорія многочленів у шкільному курсі математики» спрямована на поглиблене вивчення многочленів, їх властивостей і методів перетворення з орієнтацією на застосування у шкільному курсі алгебри та підготовку майбутніх учителів математики. У межах курсу здобувачі освіти ознайомлюються з основними поняттями теорії многочленів, операціями над ними, питаннями подільності, розкладу на множники, знаходження коренів та використанням многочленів під час розв’язування рівнянь і нерівностей.

Особлива увага приділяється вивченню многочленів над різними числовими полями, теоремі Безу, схемі Горнера, звідним і незвідним многочленам, а також застосуванню елементів теорії многочленів у задачах шкільного та олімпіадного рівнів. Значне місце у курсі займає формування практичних навичок перетворення алгебраїчних виразів, доведення тотожностей і використання нестандартних методів розв’язування задач.

У процесі вивчення дисципліни розглядаються методичні аспекти викладання теми «Многочлени» у закладах загальної середньої освіти, способи адаптації складного теоретичного матеріалу до рівня сприйняття учнів різного віку, а також методи розвитку логічного й алгоритмічного мислення школярів. Слухачі ознайомлюються з сучасними підходами до організації навчальної діяльності, використанням інтерактивних технологій і прикладних задач у процесі навчання алгебри.

Курс сприяє розвитку математичної культури, навичок аналітичного мислення та професійних компетентностей майбутніх учителів математики, необхідних для ефективного викладання алгебри, підготовки учнів до математичних конкурсів, олімпіад і зовнішнього незалежного оцінювання.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 28
Кількість годин практичних занять: 30
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Котова Ольга Володимирівна

Дисципліна «Системи числення» спрямована на формування у здобувачів освіти цілісного уявлення про способи подання числової інформації, принципи побудови та функціонування різних систем числення, а також їх застосування у математиці, інформатиці та шкільному курсі навчання. У межах курсу розглядаються позиційні та непозиційні системи числення, правила запису чисел, виконання арифметичних операцій у різних системах, а також методи переведення чисел з однієї системи числення в іншу.

Особлива увага приділяється двійковій, вісімковій, десятковій та шістнадцятковій системам числення, які широко використовуються в сучасних інформаційних технологіях і комп’ютерних системах. Студенти ознайомлюються з алгоритмами арифметичних операцій у різних системах числення, принципами кодування інформації, поданням чисел у пам’яті комп’ютера та особливостями використання систем числення у цифрових технологіях.

У процесі вивчення дисципліни значна увага приділяється методичним аспектам викладання теми «Системи числення» у закладах загальної середньої освіти. Розглядаються підходи до пояснення абстрактних понять, способи розвитку алгоритмічного та логічного мислення учнів, використання практичних задач, інтерактивних методів навчання та міжпредметних зв’язків з інформатикою. Вивчення дисципліни сприяє формуванню навичок аналізу, математичного моделювання та ефективного використання сучасних освітніх технологій.

Курс має практичне спрямування та забезпечує підготовку майбутніх учителів математики й інформатики до професійної діяльності, організації дослідницької роботи учнів, підготовки їх до олімпіад, конкурсів та використання цифрових інструментів у навчальному процесі.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 28
Кількість годин практичних занять: 30
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьмич Валерій Іванович

Дисципліна є логічним продовженням курсу математичного аналізу, який вивчається на першому та другому курсах спеціальності «014.04 Середня освіта (Математика)». Програма дисципліни передбачає детальне вивчення таких понять, як міра множини, вимірні функції, інтеграл Лебега, їх властивостей та застосувань до розв’язування відповідних прикладних математичних і фізичних задач.

У процесі вивчення дисципліни здобувачі повинні ознайомитись з метричними і нормованими просторами, та методами досліджень неперервних функціоналів та операторів у цих просторах, зокрема, з методом застосування операторів стиску, та з елементами варіаційного числення.

Поточний контроль якості засвоєння знань проводиться у вигляді виконання домашніх контрольних робіт, написання рефератів та наступного їх захисту.

Підсумковий контроль якості засвоєння програми дисципліни проводиться у вигляді диференційованого заліку.

Метою вивчення дисципліни є засвоєння здобувачами методів дослідження функціоналів та операторів за допомогою методів функціонального аналізу, формування компетентностей з побудови математичних моделей фізичних, технічних, економічних явищ та процесів.

Під час вивчення курсу здобувачі набувають наступних компетентностей:

- оволодіння технікою та методикою використання основних прийомів, засобів та методів функціонального аналізу, та набуття уміння застосовувати їх елементи при вивченні шкільного курсу математики;

- ознайомлення з прикладами використання методів функціонального аналізу у різноманітних галузях науки, техніки та інженерії;

- формування компетентностей з побудови математичних моделей, та набуття навичок з використання методів функціонального аналізу при вивченні інших дисциплін фізико-математичного циклу.

Результатом вивчення дисципліни є набуття здобувачами вищої освіти здатності розв’язувати складні спеціалізовані задачі загальної середньої освіти, а також розв’язувати складні задачі і практичні проблеми математики та математичного моделювання.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 28
Кількість годин практичних занять: 30
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Кузьмич Валерій Іванович

Предметом вивчення даної дисципліни є формування прийомів логічного мислення учнів за допомогою системи нестандартних задач з математики. Причому, розглядаються задачі аналітичного, геометричного та логічного характеру. Багато із розглядуваних задач часто зустрічаються у популярній літературі, пов’язані з життєвими ситуаціями.

Частина задач пов’язана з теорією ймовірностей та математичною статистикою, і має відношення до теорії ігор, вибору оптимальних стратегій. Задачі з геометричним змістом формують просторові уявлення, зокрема, знайомлять зі способами орієнтації у просторі. Задачі аналітичного характеру формують логічність дій та обґрунтованість висновків. Задачі логічного характеру формують навички пошуку нестандартних рішень та побудови математичних моделей при розв’язуванні таких задач.

Різноплановість тематики матеріалу дисципліни дає можливість зацікавити учнів окремими галузями науки, сформувати у них потребу та навички пошуку нестандартних рішень при вирішенні життєвих ситуацій, та заохотити їх до знайомства з популярною літературою по окремих предметах.

Слід відзначити що на сьогоднішній день у вітчизняній літературі не так багато джерел популярного спрямування для формування логічного мислення учнів. Одним із результатів вивчення цієї дисципліни студентами буде формування оригінального збірника нестандартних задач з різних шкільних предметів. Студенти матимуть змогу брати активну участь у формуванні такого збірника задач, пропонуючи до нього знайдені ними, або створені самостійно задачі.

Задачі, які розглядаються при вивченні дисципліни, можуть бути використані під час занять з багатьох шкільних дисциплін. Вони можуть використовуватись вчителями під час проведення позакласної роботи з учнями, зокрема при підготовці різноманітних конкурсів, олімпіад, учнівських дослідницьких робіт і таке інше.