Біологія

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

Альгологія (від лат. alga — водорість і грец. logos — вчення) — спеціалізована біологічна наука ботанічного блоку, що вивчає різноманітність, будову, функціонування, екологію, поширення та еволюцію водоростей, а також розробляє наукові основи їх практичного використання. На опанування студентами засад даної науки спрямоване вивчення вибіркової дисципліни «Альгологія» здобувачами спеціальності Е1 Біологія та біохімія.

Метою альгології як навчальної дисципліни є формування професійних компетенцій студентів – майбутніх біологів на основі набутих знань, формування у здобувачів чіткої системи знань про систематику і таксономію, морфологію і цитологію, фізіологію та біохімію, екологію та використання водоростей.

Після засвоєння навчального курсу студенти повинні:

• Вміти охарактеризувати різноманітність прокаріотичних і евкаріотичних організмів, закономірності їх розмноження;
• Бути здатними охарактеризувати екологічні та ценотичні особливості водоростей, шляхи їх еволюції та місце у філогенетичній системі органічного світу.
• Сформувати поняття про напрямки еволюції водоростей та групи спорових рослин, що від них походять
• Знати основні принципи і шляхи здійснення охорони водоростей
• Вміти розпізнавати представників різних відділів водоростей за їх анатомо-морфологічними особливостями;
• Бути здатним грамотно застосовувати терміни і поняття систематики рослин в науковій і практичній професійній діяльності.

По завершенні курсу майбутній біолог не тільки отримає чітке уявлення про водорості як екологічну групу рослин, особливості представників окремих відділів, їх участь в глобальних екосистемах. Також формуються навички, необхідні для роботи з водоростями в біохімічних лабораторіях.

Дисципліна «Альгологія» викладається на 2му курсі, в 3му семестрі. Передбачається опанування теоретичних знань на лекціях, виконання практичних робіт, індивідуальні завдання.

Підсумковий контроль проводиться в формі контрольної роботи

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Гасюк Олена Миколаївна

Чому люди по-різному реагують на стрес? Як мозок перетворює емоції на фізіологічні реакції? Чому сон, харчування, музика або інформаційне перевантаження впливають на пам’ять, увагу та працездатність? Відповіді на ці питання дає дисципліна «Психофізіологія» — сучасний інтегративний курс для студентів спеціальності «Біологія», який поєднує знання з фізіології, нейробіології, психології, біохімії та когнітивних наук.

Актуальність курсу зумовлена стрімким розвитком нейронаук, зростанням інтересу до роботи мозку, психічного здоров’я та механізмів адаптації людини до сучасного середовища. Психофізіологія допомагає зрозуміти, як нервова система забезпечує поведінку, мислення, емоції, навчання та індивідуальні особливості людини, а також як фізіологічні процеси пов’язані з психічними станами.

У межах курсу студенти ознайомляться з основами функціонування головного мозку, механізмами сприйняття інформації, уваги, пам’яті, мислення, емоцій і мотивації. Розглядатимуться психофізіологічні механізми сну, стресу, адаптації, втоми, біоритмів, когнітивної діяльності та поведінкових реакцій людини. Значна увага приділяється сучасним методам дослідження мозку та нервової системи, ролі нейромедіаторів, впливу середовища на психофізіологічний стан людини, а також взаємозв’язку психічного та фізичного здоров’я.

Практична складова дисципліни спрямована на формування навичок аналізу психофізіологічних реакцій, оцінювання функціонального стану нервової системи, інтерпретації поведінкових і фізіологічних показників та роботи з сучасними науковими даними. Студенти навчаться аналізувати вплив стресу, емоцій і когнітивних навантажень на організм, проводити прості психофізіологічні дослідження, працювати з тестами та функціональними пробами, а також критично оцінювати популярну інформацію про мозок, поведінку та психічне здоров’я.

Опанування дисципліни сприятиме формуванню сучасного наукового світогляду, розвитку аналітичного мислення та розуміння складних взаємозв’язків між мозком, психікою і поведінкою людини, що є важливим для майбутньої професійної діяльності біолога та дослідника.

Буде цікаво!

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Мельник Руслана Петрівна

Ведення спостереження в природі, збір рослин та оформлення гербарію надто плідна та приваблива у знайомстві зі світом рослин. Жоден малюнок, усний опис не зможе замінити висушену та змонтовану на аркуші паперу рослину. Відмінно змонтований, етикетований з науковою назвою гербарний зразок є і підтвердженням історичного документу, який можна перевірити з часом. Навчальна дисципліна «Гербарна справа» є обов’язковою і має вагоме значення у структурно-логічній схемі підготовки фахівців і тісно пов’язана з іншими дисциплінами, зокрема: біологія, ботаніка і систематика рослин, біологічний моніторинг та іншими дисциплінами, знаннями яких студенти повинні оволодівати. Мета: полягає у веденні гербарної справи та значущості багатогранності гербаріїв у сучасній науці. Гербарій використовується для дослідження морфології рослин, їх екологічної, географічної та індивідуальної мінливості. Гербарій – головна основа для роботи з систематики рослин; документує склад флори тієї чи іншої території, а також поширення (ареал) видів; має перевагу над будь-яким зображенням і необхідний кожному ботаніку. Завдання: опанування студентами ботанічних знань, необхідних для свідомого вивчення інших споріднених дисциплін, які формують фахову підготовку спеціалістів, формування у студентів дбайливого ставлення до рослинного світу, а також навчитися досліджувати фіторізноманіття.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

На сучасному етапі розвитку біологічна наука об’єднує значну кількість галузей та суміжних дисциплін: ботаніку, зоологію, мікробіологію, біохімію, генетику, екологію тощо. Біологічні знання є сферою активної діяльності, сучасні технології, які на них спираються – формують новий спосіб життя людей.

Навчальний курс «Історія біології» - вибіркова компонента циклу професійної підготовки здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Е1 Біологія та біохімія». В межах курсу розглядається розвиток біологічних знань, концепцій і ідей від найдавніших часів до сучасності, фундаментальні властивості і закони еволюційного розвитку живих істот. Предметом історії біології є виявлення, узагальнення і аналіз основних подій і тенденцій у розвитку біологічного знання.

Зміст курсу охоплює основні етапи становлення біології як науки, розглядає ключові відкриття в різних галузях біологічних наук, теорії, знайомить з основними факторами, які забезпечують прогрес як окремих галузей, так і біології в цілому. Здобувачі дізнаються про зміни уявлень про живі організми, їх будову, функції, походження та взаємозв’язки з навколишнім середовищем. В процесі опанування освітнього курсу здобувачі-біологи ознайомлюються з історією виникнення перших біологічних уявлень у давніх цивілізаціях, становлення класифікації живих організмів з розвитками еволюційних теорій, з відкриттям клітинної будови, зі становленням генетики, мікробіології, ботаніки і фізіології рослин, анатомії і фізіології людини і тварин.

Опанування дисципліни розширює світогляд студентів, сприяє розвитку професійних компетенцій фахівців-біологів, які необхідні для виконання різнопланових біологічних досліджень.

Вибіркова дисципліна «Історія біології» викладається на третьому курсі, в осінньому семестрі. Передбачається опанування теоретичних знань на лекціях, виконання практичних і індивідуальних завдань, складання поточного тестового контролю

Підсумковий контроль проводиться в формі підсумкової співбесіди

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Мойсієнко Іван Іванович

Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» присвячена актуальному, в умовах дуже потужного антропогенного тиску на природні екосистеми Півдня України, питанню збереження біологічного різноманіття. Втрата біологічного різноманіття визнана однією з глобальних екологічних проблем людства (Ріо-де-Жанейро, 1992). Втрата природного біорізноманіття робить нашу цивілізацію більш вразливою до негативних факторів та збіднює нашу цивілізацію. Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» направлена на вивчення основних напрямків збереження біорізноманіття, шляхом створення Червоних та Зелених книг, розбудови мережі природоохоронних територій, застосування екосистемного підходу тощо.

Метою навчальної дисципліни «Охорона природного біорізноманіття» є формування у студентів наукових знань та практичних вмінь з основних підходів до охорони біологічного різноманіття.

Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» пропонується для вивчення студентам першого бакалаврського рівня вищої освіти. Обсяг дисципліни – 4 кредити.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

Однією з найбільш актуальних екологічних проблем сучасності є збереження фітосистем. Умовою для розробки і впровадження відповідних заходів є дослідження таких екосистемних властивостей, як організація, стійкість і динаміка. При цьому інструментальні методи дослідження, попри всі переваги, не дозволяють в повному обсязі оцінити вплив антропогенних факторів на фітобіоту та їх наслідки. Значно більш для цієї мети підходить фітоіндикація – прикладний напрямок екології, який оперує методиками оцінки факторів середовища шляхом спостереження за біологічною складовою, а конкретно рослинністю.

У вузькому сенсі метою фітоіндикаційних досліджень є оцінка екологічного стану довкілля, рівня забруднення та визначення ступеня трансформації екосистем на основі дослідження морфологічних, флористичних та фітоценотичних ознак фітобіоти.

Набуття теоретичних та практичних компетенцій, які нададуть можливості здобувачу-біологу здійснювати означену діяльність, складає зміст вибіркової дисципліни «Фітоіндикація».

Метою даної освітньої компоненти є формування у студентів-біологів здатності здійснювати оцінку якості довкілля, визначення рівня антропогенного тиску та напрямку змін в екосистемах за допомогою дослідження індикаторних рослин.

В процесі опанування дисципліни здобувачі:

• ознайомляться з особливостями рослин та рослинних угруповань, які використовуються для оцінки стану довкілля;
• опановують навички досліджень рослин на морфологічному, фізіолого-біохімічному, популяційно-видовому рівнях;
• здобудуть вміння оцінювати рівень антропогенного впливу на довкілля на основі лабораторних та польових досліджень фітобіоти.

Дисципліна «Фітоіндикація», як складова блоку фахових вибіркових дисциплін, викладається на 3 курсі, у осінньому семестрі. Передбачається відвідування лекційних занять, виконання практичних та індивідуальних завдань, проходження тестового контролю. Підсумковий контроль проходить в формі залікової контрольної роботи

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Гасюк Олена Миколаївна

Клітинні основи кровотворення - курс про клітини, які створюють кров, і про те, як з клітинного "хаосу" виникає порядок, без якого організм не зможе вижити.

Цей курс дає знання, які потрібні в сучасній біології та медицині і особливо корисний для тих, хто планує працювати у медичних лабораторіях.

Що ви дізнаєтеся?

Як одна єдина гемопоетична стовбурова клітина дає початок мільйонам клітин щодня.

Як регулюється ділення, диференціація, дозрівання та смерть клітин крові.

Що відбувається, коли система дає збій - і як це призводить до лейкемії, анемій, імунодефіцитів.

Як сучасна наука використовує клітини крові у терапії, трансплантації та генної інженерії.

Чому ви навчитеся?

Передбачені практичні роботи, де ви навчитеся читати мієлограму, працювати із мікрофотографіями, інтерпретувати результати аналізів тощо.

Чому це варто вивчати?

Це ключ до розуміння імунної системи, онкології, регенерації.

Це база для тих, хто хоче працювати в біомедицині, лабораторній діагностиці, наукових дослідженнях.

Формат курсу:

Лекції з візуалізацією та сучасними науковими кейсами.

Практика: аналіз клітин, мікроскопія, інтерпретація лабораторних даних.

Дискусії про перспективи: CRISPR, клітинна терапія, штучний кістковий мозок.

Також курс розкриває окремі можливості використання ШІ.

Курс мотивує набувати знання шляхом неформальної та/або інформальної освіти.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Гасюк Олена Миколаївна

Сучасна біологія — це не лише теорія, а насамперед експеримент. Саме експериментальні методи дозволяють досліджувати механізми життєдіяльності клітин, організмів та екосистем, створювати нові лікарські засоби, розробляти біотехнології, аналізувати генетичну інформацію та оцінювати вплив факторів середовища. Курс «Експериментальні методи дослідження в біології» дає студентам можливість зрозуміти, як працює сучасна біологічна наука, та сформувати навички, необхідні для проведення власних досліджень.

У межах дисципліни студенти ознайомляться з основами планування та організації біологічного експерименту, принципами роботи в лабораторії, методами мікробіологічних, біохімічних і молекулярно-біологічних досліджень. Особлива увага приділяється роботі з клітинними культурами, методам культивування мікроорганізмів, спектрофотометрії, ферментативним реакціям, полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР), електрофорезу, секвенуванню, оцінці життєздатності клітин та сучасним in vitro моделям. Також розглядаються питання достовірності результатів, контролю контамінації та аналізу експериментальних похибок.

Практична цінність курсу полягає у формуванні дослідницького мислення та навичок роботи з сучасними біологічними методами. Знання, отримані під час вивчення дисципліни, є важливими для майбутніх фахівців у галузях біології, медицини, біотехнології, екології, харчових технологій та освіти. Курс стане корисним для студентів, які планують працювати у лабораторіях, займатися науковою діяльністю, брати участь у дослідницьких проєктах або продовжувати навчання в магістратурі та аспірантурі.

Дисципліна сприяє розвитку критичного мислення, навичок аналізу експериментальних даних та розуміння сучасних напрямів розвитку біологічної науки.

Ну, і це просто цікаво!

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Шкуропат Анастасія Вікторівна

Харчування є однією з найважливіших умов підтримання здоров’я, нормального функціонування організму та профілактики багатьох захворювань. Сучасна біологія, медицина й науки про здоров’я приділяють значну увагу фізіологічним механізмам травлення, обміну речовин і регуляції харчової поведінки. Дисципліна «Фізіологічні основи раціонального харчування» дозволяє студентам-біологам сформувати цілісне уявлення про наукові основи здорового харчування та його вплив на організм людини.

У межах курсу розглядаються фізіологічні процеси травлення, засвоєння та обміну білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин. Студенти ознайомляться з механізмами нейрогуморальної регуляції апетиту, роллю гормонів і нервової системи у формуванні харчової поведінки, енергетичним балансом організму, фізіологічними потребами людини в поживних речовинах у різні вікові періоди. Також вивчатимуться принципи раціонального та лікувально-профілактичного харчування, вплив харчових факторів на здоров’я людини та профілактику метаболічних порушень.

Практична цінність дисципліни полягає у формуванні навичок аналізу харчового раціону, оцінки фізіологічного значення продуктів харчування та розуміння взаємозв’язку між способом життя, харчуванням і станом здоров’я. Отримані знання будуть корисними майбутнім біологам у науковій, освітній, медико-біологічній та просвітницькій діяльності, а також у роботі, пов’язаній із формуванням здоров’язбережувальних компетентностей населення.

Курс сприяє розвитку сучасного наукового підходу до питань харчування, критичного мислення щодо популярних дієт і харчових міфів, а також формуванню відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я суспільства.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Профілактика інфекційних захворювань» є актуальним міждисциплінарним курсом для студентів спеціальності «Біологія», який поєднує знання з мікробіології, імунології, епідеміології, екології та наук про здоров’я людини. У сучасних умовах глобальних епідемічних викликів, появи нових патогенів, зростання антибіотикорезистентності та впливу антропогенних факторів на поширення інфекційних хвороб питання профілактики інфекцій набувають особливого наукового і практичного значення.

Курс спрямований на формування сучасного уявлення про механізми виникнення та поширення інфекційних захворювань, взаємодію патогенів із організмом людини та принципи контролю інфекційних процесів. Студенти ознайомляться з основними групами збудників інфекційних хвороб, шляхами передачі інфекцій, факторами ризику, основами імунопрофілактики, вакцинації, санітарно-гігієнічних заходів і біобезпеки. Окрему увагу приділено сучасним біологічним аспектам пандемій, ролі мікробіому, зоонозним інфекціям, антимікробній резистентності та впливу екологічних змін на епідемічні процеси.

Практична складова дисципліни передбачає формування навичок аналізу епідеміологічних ситуацій, оцінювання факторів ризику поширення інфекцій, інтерпретації базових мікробіологічних та епідеміологічних даних, роботи з науковими джерелами та сучасними рекомендаціями міжнародних організацій у сфері громадського здоров’я. Студенти навчаться розробляти профілактичні заходи, аналізувати ефективність вакцинації, оцінювати біологічні ризики та застосовувати принципи біобезпеки у навчальній, науковій і професійній діяльності.

Опанування дисципліни сприятиме розвитку наукового мислення, формуванню компетентностей у сфері громадського здоров’я та підготовці майбутніх біологів до роботи в умовах сучасних біологічних і медико-екологічних викликів.

Чекаю на курсі!

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Гомеостаз і регуляція функцій організму» є сучасним інтегративним курсом для студентів спеціальності «Біологія», який розкриває фундаментальні механізми підтримання стабільності внутрішнього середовища живих організмів. Розуміння принципів гомеостазу є основою сучасної фізіології, медицини, біотехнології, нейробіології та екології людини, а також необхідною складовою підготовки майбутнього біолога. Актуальність курсу зумовлена зростанням інтересу до механізмів адаптації організму до стресу, змін довкілля, фізичних навантажень, порушень харчування та інших факторів сучасного способу життя.

У межах дисципліни студенти ознайомляться з основними механізмами нервової, гуморальної та ендокринної регуляції функцій організму, принципами саморегуляції біологічних систем, роллю зворотних зв’язків у підтриманні гомеостазу, а також особливостями координації роботи органів і систем. Розглядаються питання регуляції обміну речовин, температури тіла, водно-сольового балансу, енергетичного забезпечення, функцій серцево-судинної, дихальної, травної та нервової систем. Значна увага приділяється адаптаційним реакціям організму, стресу, біоритмам та фізіологічним основам здоров’я людини.

Практична складова курсу спрямована на формування навичок аналізу фізіологічних показників організму, оцінювання адаптаційних можливостей людини, інтерпретації результатів функціональних проб та розуміння механізмів регуляції фізіологічних процесів. Студенти навчаться працювати з фізіологічними даними, аналізувати реакції організму на вплив факторів середовища, фізичне навантаження та стрес, а також застосовувати сучасні наукові підходи до оцінки функціонального стану організму.

Опанування дисципліни сприятиме формуванню системного біологічного мислення, розумінню цілісності організму як саморегульованої системи та розвитку професійних компетентностей, необхідних для подальшої наукової, освітньої або прикладної діяльності у сфері біології та наук про життя.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Токсикологія» є актуальним і міждисциплінарним курсом для студентів спеціальності «Біологія», який поєднує знання з біохімії, фізіології, екології, медицини та молекулярної біології. У сучасному світі людина, а особливо в умовах війни та повоєнного відновлення, постійно взаємодіє з великою кількістю природних і синтетичних хімічних речовин, тому розуміння механізмів їхнього впливу на живі організми є важливою складовою підготовки майбутнього біолога. Особливої актуальності курс набуває в умовах екологічних проблем, забруднення довкілля, поширення харчових добавок, пестицидів, важких металів, фармакологічних препаратів та інших потенційно небезпечних факторів.

Курс знайомить студентів із основними закономірностями дії токсичних речовин на організм людини і тварин, механізмами токсичності на клітинному, тканинному та системному рівнях, принципами токсикокінетики і токсикодинаміки. Розглядаються питання гострих і хронічних отруєнь, екотоксикології, харчової та лікарської токсикології, біологічної дії ксенобіотиків, токсичних ефектів забруднювачів довкілля та сучасних методів оцінки токсичності речовин. Значна увага приділяється впливу токсикантів на нервову, ендокринну, імунну та репродуктивну системи організму.

Практична складова дисципліни спрямована на формування навичок аналізу токсичних ризиків, оцінювання впливу хімічних речовин на біологічні системи, інтерпретації токсикологічних даних і роботи з науковими джерелами та нормативними документами. Студенти навчаться аналізувати склад і безпечність харчових продуктів, оцінювати токсичність факторів довкілля, працювати з показниками токсичної дії речовин та застосовувати принципи біобезпеки у професійній діяльності.

Опанування дисципліни сприятиме формуванню екологічного та наукового мислення, розвитку навичок критичного аналізу інформації щодо безпеки речовин і технологій, а також підготовці майбутніх біологів до роботи в галузях, пов’язаних із охороною здоров’я, екологічним моніторингом, лабораторними дослідженнями та біобезпекою.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Курс «Паразитологія з основами біоценології» спрямований на вивчення морфологічних, фізіологічних, екологічних та еволюційних особливостей паразитичних організмів, їхніх адаптацій до існування у системі «паразит–хазяїн». Розглядаються закономірності поширення паразитів, їх роль у функціонуванні біоценозів, а також значення паразитарних систем у природних і антропогенних екосистемах.

Особлива увага приділяється типовим видам паразитів, поширених на території України, впливу паразитизму на здоров’я людини, тварин і стан екосистем. У курсі розкриваються сучасні підходи до діагностики, профілактики та контролю паразитарних захворювань, а також розглядається епідеміологічне значення основних груп паразитів.

Опанування дисципліни забезпечує формування системного уявлення про паразитизм як біологічне явище, його екологічні та практичні наслідки, а також сприяє розвитку умінь аналізувати паразитарні системи, оцінювати їхній вплив на біосферу та розробляти заходи профілактики паразитарних інвазій.

Розрахований для опанування як в синхронному, так і в асинхронному форматі.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Курс «Гідробіологія» спрямований на формування системного уявлення про закономірності функціонування водних екосистем, їх абіотичні та біотичні компоненти, структуру угруповань гідробіонтів і процеси біологічної продукції.

У межах курсу розглядаються особливості водного середовища як середовища життя, адаптації гідробіонтів, трофічні зв’язки, сапробіологічна оцінка якості води та сучасні підходи до біомоніторингу. Курс поглиблює та конкретизує знання, отримані під час вивчення дисциплін «Зоологія», «Ботаніка», «Загальна екологія», «Фізіологія рослин і тварин», «Біогеографія» тощо.

Особлива увага приділяється практичному застосуванню знань. На практичних заняттях вирішуються реальні екологічні ситуації та використовуються сучасні інтерактивні моделі, що дозволяють досліджувати вплив забруднення, зміни клімату, дефіциту кисню та забруднення на водні екосистеми. У ході курсу розглядаються механізми газообміну у водоймах, трофічні ланцюги, процеси самоочищення води, біоіндикація та біотестування.

Матеріал курсу частково корелює зі змістом шкільних курсів біології та екології (теми «Екосистеми», «Водні екосистеми», «Біоіндикація»), що робить його актуальним для майбутніх учителів і фахівців природничого профілю.

Курс орієнтований на формування екологічного мислення та навичок аналізу природних процесів. Значна увага приділяється розвитку вміння працювати з науковою інформацією, інтерпретувати результати спостережень, проводити елементарні екологічні розрахунки та оцінювати вплив антропогенних факторів на водні екосистеми.

Розрахований для опанування як в синхронному, так і в асинхронному форматі.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Мельник Руслана Петрівна

Екологія рослин – це міждисциплінарний інтегративний курс, який вивчає різноманітність рослин; взаємозв’язки рослинних організмів між собою та з навколишнім середовищем; умови їхнього функціонування в просторі і в часі у природних умовах. Рушійною силою саморозвитку, збалансованості й адаптивної саморегуляції кругообігу речовини і потоку енергії у біосфері є зелена рослина, первинний виробник органічної речовини та зв’язаної в ній сонячної енергії. Поява рослинного царства як в океані, так і на суші створила неосяжний зелений екран планети, який є біотрансформатором потоків енергії, речовини й інформації в біосфері. Тому розвиток цивілізації залежить від фітосфери. Отже, вивчення екології рослин як самостійної дисципліни, зі своєю методологією, предметом і завданням досліджень для біолога, є цілком закономірним.

Метою викладання курсу є: формування уявлення у студентів про екологію рослин як науку, її місце в системі біологічних дисциплін, ознайомлення з методами її досліджень; отримання ґрунтовних знань про середовище існування, роль екологічних факторів у житті рослин, їх класифікацію та закони впливу; про екологічні групи рослин за відношенням до різних екологічних факторів, механізми адаптації рослин до різноманітних впливів навколишнього середовища.

Основними завданнями вивчення курсу є: формування у студентів знання про фітоекологію як теоретичну основу раціонального природокористування, навчити студентів вирішувати теоретичні і практичні екологічні проблеми;

• дати основні поняття про екологічні фактори, їх класифікацію, специфіку дії на рослини, про адаптивні реакції рослин, про різноманіття антропогенних факторів, їх вплив на рослини і рослинні угруповання; виробити у студентів навички визначення екологічних груп рослинних організмів в польових та лабораторних умовах, визначення екологічних характеристик середовища за рослинами і рослинністю.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Дисципліна «Екологія тварин» спрямована на формування системних знань про закономірності взаємодії тваринних організмів із навколишнім середовищем. У межах курсу розглядаються основні напрями сучасної екології тварин, методи екологічних досліджень, принципи екологічної класифікації та вплив абіотичних і біотичних факторів на організми. Значна увага приділяється морфологічним, фізіологічним і поведінковим адаптаціям тварин до умов існування, особливостям терморегуляції організмів, а також адаптаціям до водного, ґрунтового, наземно-повітряного та гостального середовищ. У курсі висвітлюються питання структури та динаміки популяцій, механізмів підтримання їх гомеостазу, типів міжвидових взаємодій, функціонування екосистем і біоценозів. Практична складова дисципліни передбачає опанування методів екологічного аналізу, оцінювання структури популяцій та вивчення сінекологічних закономірностей.

Практична складова дисципліни передбачає розв’язання реальних екологічних задач, аналіз екологічних ситуацій, оцінювання стану популяцій та екосистем, а також використання інтерактивних моделей для дослідження екологічних процесів і закономірностей.

Розрахований для опанування як в синхронному, так і в асинхронному форматі.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

Людина використовує рослини протягом тисячоліть. Рослини – невід’ємна частина нашого життя, настільки близька та звична, що сприймається нами як даність. І ми не чекаємо від рослинок нічого поганого. Така думка є вкрай хибною.

В живій природі на людину чатує чимало неприємних «сюрпризів». Ми звикли вважати небезпечними хижих зубастих звірів та кусючих отруйних комах. Однак небезпечними можуть бути і рослинні організми. Щоб навчитися відрізняти рослини, контакт з якими може бути небезпечним, необхідно володіти комплексом знань про їх типові біологічні особливості, а також вміти застосовувати ці знання в житті. В формуванні означених компетенцій і полягає мета даної дисципліни

«Небезпечні рослини в житті людини» – вибіркова дисципліна, що вивчається на 4 курсі, в 8 семестрі. Вивчення дисципліни дозволяє озброїти здобувачів знаннями про морфологію, біологію та поширення отруйних рослин та рослин-алергенів, вмінням розпізнавати їх, як в природі, так і в культурі, та навичками безпечного поводження з ними

Зміст дисципліни включає два модуля. При опануванні модуля «Отруйні рослини»:

• Формується поняття про групу рослин, що є отруйними для людини, пояснюється хімічний склад, який власне і робить їх такими унікальними;
• знайомляться з отруйними рослинами, поширеними в природних фітоценозах степової зони України, з їх характерними особливостями;
• Вивчають найбільш поширені декоративні рослини відкритого та закритого грунту, що можуть становити небезпеку для людини та домашніх тварин;

При вивченні модуля «Рослини-алергени»:

• Розглядаються фізіологічні причини виникнення у людей алергічних реакцій на рослини,
• Ознайомлюються з видовим складом та біологічними особливостями групи рослин-алергенів, поширених в степовій зоні України;
• Формуються навички розпізнавання найбільш поширених рослин-алергенів серед декоративних рослин відкритого та закритого грунту;
• Надаються знання щодо правильного поводження з такими рослинами

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Лектор: Мойсієнко Іван Іванович
Практичні заняття: Загороднюк Наталія Володимирівна

Дендрологія — це комплексна біологічна наука, що всебічно вивчає деревні рослини (дерева, чагарники, чагарнички, ліани), їхню морфологію, анатомію, систематику, екологію, географічне поширення та роль у біосфері.

Метою опанування здобувачами-біологами вибіркової дисципліни «Дендрологія» є формування системи знань про структурно-функціональну організацію деревних рослин, їхню еволюцію, таксономічне різноманіття та адаптивний потенціал в екосистемах.

Завдання дисципліни

• Вивчити біоморфологічні й анатомічні характеристики деревних рослин, особливості їх онтогенезу та адаптивні метаморфози.
• Опанувати методи філогенетичної систематики для ідентифікації представників Голонасінних і Покритонасінних.
• З’ясувати екологічні вимоги деревних видів та закономірності формування дендрофлори й рослинного покриву України.
• Засвоїти теоретичні засади інтродукції, акліматизації, фенології, дендрохронології та фітосоціології.

Зміст навчальної дисципліни складається з кількох тематичних модулів.

Модуль «Загальна біоморфологія деревних рослин. Відділ Голонасінні» охоплює вивчення деревних рослин як біоморфологічної категорії, класифікацій їхніх життєвих форм (за І. Серебряковим та К. Раункієром), морфології пагонових систем та анатомії стовбура. Розглядаються адаптивні метаморфози вегетативних органів та закономірності онтогенезу й структури популяцій. Студенти опановують основи інтродукції, дендрофенології, дендрохронології та фітосоціології (структура фітоценозів). Блок завершується аналізом філогенетичної системи та біорізноманіття відділу Голонасінні.

Модуль «Основи систематики рослин. Відділ Покритонасінні» присвячений аналізу філогенетичної системи та характеристиці представників Покритонасінних, які формують основу флори України. Велика увага приділяється декоративним якостям дерев і чагарників. Розглядаються закономірності природної зональності та вертикальної поясності: особливості дендрофлори лісів, гірських регіонів, а також специфіка деревної рослинності степової зони

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Гасюк Олена Миколаївна

Сучасна біологія — це не лише теорія, а насамперед експеримент. Саме експериментальні методи дозволяють досліджувати механізми життєдіяльності клітин, організмів та екосистем, створювати нові лікарські засоби, розробляти біотехнології, аналізувати генетичну інформацію та оцінювати вплив факторів середовища. Курс «Експериментальні методи дослідження в біології» дає студентам можливість зрозуміти, як працює сучасна біологічна наука, та сформувати навички, необхідні для проведення власних досліджень.

У межах дисципліни студенти ознайомляться з основами планування та організації біологічного експерименту, принципами роботи в лабораторії, методами мікробіологічних, біохімічних і молекулярно-біологічних досліджень. Особлива увага приділяється роботі з клітинними культурами, методам культивування мікроорганізмів, спектрофотометрії, ферментативним реакціям, полімеразній ланцюговій реакції (ПЛР), електрофорезу, секвенуванню, оцінці життєздатності клітин та сучасним in vitro моделям. Також розглядаються питання достовірності результатів, контролю контамінації та аналізу експериментальних похибок.

Практична цінність курсу полягає у формуванні дослідницького мислення та навичок роботи з сучасними біологічними методами. Знання, отримані під час вивчення дисципліни, є важливими для майбутніх фахівців у галузях біології, медицини, біотехнології, екології, харчових технологій та освіти. Курс стане корисним для студентів, які планують працювати у лабораторіях, займатися науковою діяльністю, брати участь у дослідницьких проєктах або продовжувати навчання в магістратурі та аспірантурі.

Дисципліна сприяє розвитку критичного мислення, навичок аналізу експериментальних даних та розуміння сучасних напрямів розвитку біологічної науки.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Шкуропат Анастасія Вікторівна

Харчування є однією з найважливіших умов підтримання здоров’я, нормального функціонування організму та профілактики багатьох захворювань. Сучасна біологія, медицина й науки про здоров’я приділяють значну увагу фізіологічним механізмам травлення, обміну речовин і регуляції харчової поведінки. Дисципліна «Фізіологічні основи раціонального харчування» дозволяє студентам-біологам сформувати цілісне уявлення про наукові основи здорового харчування та його вплив на організм людини.

У межах курсу розглядаються фізіологічні процеси травлення, засвоєння та обміну білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин. Студенти ознайомляться з механізмами нейрогуморальної регуляції апетиту, роллю гормонів і нервової системи у формуванні харчової поведінки, енергетичним балансом організму, фізіологічними потребами людини в поживних речовинах у різні вікові періоди. Також вивчатимуться принципи раціонального та лікувально-профілактичного харчування, вплив харчових факторів на здоров’я людини та профілактику метаболічних порушень.

Практична цінність дисципліни полягає у формуванні навичок аналізу харчового раціону, оцінки фізіологічного значення продуктів харчування та розуміння взаємозв’язку між способом життя, харчуванням і станом здоров’я. Отримані знання будуть корисними майбутнім біологам у науковій, освітній, медико-біологічній та просвітницькій діяльності, а також у роботі, пов’язаній із формуванням здоров’язбережувальних компетентностей населення.

Курс сприяє розвитку сучасного наукового підходу до питань харчування, критичного мислення щодо популярних дієт і харчових міфів, а також формуванню відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я суспільства.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Гомеостаз і регуляція функцій організму» є сучасним інтегративним курсом для студентів спеціальності «Біологія», який розкриває фундаментальні механізми підтримання стабільності внутрішнього середовища живих організмів. Розуміння принципів гомеостазу є основою сучасної фізіології, медицини, біотехнології, нейробіології та екології людини, а також необхідною складовою підготовки майбутнього біолога. Актуальність курсу зумовлена зростанням інтересу до механізмів адаптації організму до стресу, змін довкілля, фізичних навантажень, порушень харчування та інших факторів сучасного способу життя.

У межах дисципліни студенти ознайомляться з основними механізмами нервової, гуморальної та ендокринної регуляції функцій організму, принципами саморегуляції біологічних систем, роллю зворотних зв’язків у підтриманні гомеостазу, а також особливостями координації роботи органів і систем. Розглядаються питання регуляції обміну речовин, температури тіла, водно-сольового балансу, енергетичного забезпечення, функцій серцево-судинної, дихальної, травної та нервової систем. Значна увага приділяється адаптаційним реакціям організму, стресу, біоритмам та фізіологічним основам здоров’я людини.

Практична складова курсу спрямована на формування навичок аналізу фізіологічних показників організму, оцінювання адаптаційних можливостей людини, інтерпретації результатів функціональних проб та розуміння механізмів регуляції фізіологічних процесів. Студенти навчаться працювати з фізіологічними даними, аналізувати реакції організму на вплив факторів середовища, фізичне навантаження та стрес, а також застосовувати сучасні наукові підходи до оцінки функціонального стану організму.

Опанування дисципліни сприятиме формуванню системного біологічного мислення, розумінню цілісності організму як саморегульованої системи та розвитку професійних компетентностей, необхідних для подальшої наукової, освітньої або прикладної діяльності у сфері біології та наук про життя.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Бесчасний Сергій Павлович

Дисципліна «Профілактика інфекційних захворювань» є актуальним міждисциплінарним курсом для студентів спеціальності «Біологія», який поєднує знання з мікробіології, імунології, епідеміології, екології та наук про здоров’я людини. У сучасних умовах глобальних епідемічних викликів, появи нових патогенів, зростання антибіотикорезистентності та впливу антропогенних факторів на поширення інфекційних хвороб питання профілактики інфекцій набувають особливого наукового і практичного значення.

Курс спрямований на формування сучасного уявлення про механізми виникнення та поширення інфекційних захворювань, взаємодію патогенів із організмом людини та принципи контролю інфекційних процесів. Студенти ознайомляться з основними групами збудників інфекційних хвороб, шляхами передачі інфекцій, факторами ризику, основами імунопрофілактики, вакцинації, санітарно-гігієнічних заходів і біобезпеки. Окрему увагу приділено сучасним біологічним аспектам пандемій, ролі мікробіому, зоонозним інфекціям, антимікробній резистентності та впливу екологічних змін на епідемічні процеси.

Практична складова дисципліни передбачає формування навичок аналізу епідеміологічних ситуацій, оцінювання факторів ризику поширення інфекцій, інтерпретації базових мікробіологічних та епідеміологічних даних, роботи з науковими джерелами та сучасними рекомендаціями міжнародних організацій у сфері громадського здоров’я. Студенти навчаться розробляти профілактичні заходи, аналізувати ефективність вакцинації, оцінювати біологічні ризики та застосовувати принципи біобезпеки у навчальній, науковій і професійній діяльності.

Опанування дисципліни сприятиме розвитку наукового мислення, формуванню компетентностей у сфері громадського здоров’я та підготовці майбутніх біологів до роботи в умовах сучасних біологічних і медико-екологічних викликів.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Мельник Руслана Петрівна

Ведення спостереження в природі, збір рослин та оформлення гербарію надто плідна та приваблива у знайомстві зі світом рослин. Жоден малюнок, усний опис не зможе замінити висушену та змонтовану на аркуші паперу рослину. Відмінно змонтований, етикетований з науковою назвою гербарний зразок є і підтвердженням історичного документу, який можна перевірити з часом. Навчальна дисципліна «Гербарна справа» є обов’язковою і має вагоме значення у структурно-логічній схемі підготовки фахівців і тісно пов’язана з іншими дисциплінами, зокрема: біологія, ботаніка і систематика рослин, біологічний моніторинг та іншими дисциплінами, знаннями яких студенти повинні оволодівати. Мета: полягає у веденні гербарної справи та значущості багатогранності гербаріїв у сучасній науці. Гербарій використовується для дослідження морфології рослин, їх екологічної, географічної та індивідуальної мінливості. Гербарій – головна основа для роботи з систематики рослин; документує склад флори тієї чи іншої території, а також поширення (ареал) видів; має перевагу над будь-яким зображенням і необхідний кожному ботаніку. Завдання: опанування студентами ботанічних знань, необхідних для свідомого вивчення інших споріднених дисциплін, які формують фахову підготовку спеціалістів, формування у студентів дбайливого ставлення до рослинного світу, а також навчитися досліджувати фіторізноманіття.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

На сучасному етапі розвитку біологічна наука об’єднує значну кількість галузей та суміжних дисциплін: ботаніку, зоологію, мікробіологію, біохімію, генетику, екологію тощо. Біологічні знання є сферою активної діяльності, сучасні технології, які на них спираються – формують новий спосіб життя людей.

Навчальний курс «Історія біології» - вибіркова компонента циклу професійної підготовки здобувача першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Е1 Біологія та біохімія». В межах курсу розглядається розвиток біологічних знань, концепцій і ідей від найдавніших часів до сучасності, фундаментальні властивості і закони еволюційного розвитку живих істот. Предметом історії біології є виявлення, узагальнення і аналіз основних подій і тенденцій у розвитку біологічного знання.

Зміст курсу охоплює основні етапи становлення біології як науки, розглядає ключові відкриття в різних галузях біологічних наук, теорії, знайомить з основними факторами, які забезпечують прогрес як окремих галузей, так і біології в цілому. Здобувачі дізнаються про зміни уявлень про живі організми, їх будову, функції, походження та взаємозв’язки з навколишнім середовищем. В процесі опанування освітнього курсу здобувачі-біологи ознайомлюються з історією виникнення перших біологічних уявлень у давніх цивілізаціях, становлення класифікації живих організмів з розвитками еволюційних теорій, з відкриттям клітинної будови, зі становленням генетики, мікробіології, ботаніки і фізіології рослин, анатомії і фізіології людини і тварин.

Опанування дисципліни розширює світогляд студентів, сприяє розвитку професійних компетенцій фахівців-біологів, які необхідні для виконання різнопланових біологічних досліджень.

Вибіркова дисципліна «Історія біології» викладається на третьому курсі, в осінньому семестрі. Передбачається опанування теоретичних знань на лекціях, виконання практичних і індивідуальних завдань, складання поточного тестового контролю

Підсумковий контроль проводиться в формі підсумкової співбесіди

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Мойсієнко Іван Іванович

Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» присвячена актуальному, в умовах дуже потужного антропогенного тиску на природні екосистеми Півдня України, питанню збереження біологічного різноманіття. Втрата біологічного різноманіття визнана однією з глобальних екологічних проблем людства (Ріо-де-Жанейро, 1992). Втрата природного біорізноманіття робить нашу цивілізацію більш вразливою до негативних факторів та збіднює нашу цивілізацію. Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» направлена на вивчення основних напрямків збереження біорізноманіття, шляхом створення Червоних та Зелених книг, розбудови мережі природоохоронних територій, застосування екосистемного підходу тощо.

Метою навчальної дисципліни «Охорона природного біорізноманіття» є формування у студентів наукових знань та практичних вмінь з основних підходів до охорони біологічного різноманіття.

Дисципліна «Охорона природного біорізноманіття» пропонується для вивчення студентам першого бакалаврського рівня вищої освіти. Обсяг дисципліни – 4 кредити.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 4
Кількість годин лекцій: 20
Кількість годин практичних занять: 20
Форма контролю: Залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

Однією з найбільш актуальних екологічних проблем сучасності є збереження фітосистем. Умовою для розробки і впровадження відповідних заходів є дослідження таких екосистемних властивостей, як організація, стійкість і динаміка. При цьому інструментальні методи дослідження, попри всі переваги, не дозволяють в повному обсязі оцінити вплив антропогенних факторів на фітобіоту та їх наслідки. Значно більш для цієї мети підходить фітоіндикація – прикладний напрямок екології, який оперує методиками оцінки факторів середовища шляхом спостереження за біологічною складовою, а конкретно рослинністю.

У вузькому сенсі метою фітоіндикаційних досліджень є оцінка екологічного стану довкілля, рівня забруднення та визначення ступеня трансформації екосистем на основі дослідження морфологічних, флористичних та фітоценотичних ознак фітобіоти.

Набуття теоретичних та практичних компетенцій, які нададуть можливості здобувачу-біологу здійснювати означену діяльність, складає зміст вибіркової дисципліни «Фітоіндикація».

Метою даної освітньої компоненти є формування у студентів-біологів здатності здійснювати оцінку якості довкілля, визначення рівня антропогенного тиску та напрямку змін в екосистемах за допомогою дослідження індикаторних рослин.

В процесі опанування дисципліни здобувачі:

• ознайомляться з особливостями рослин та рослинних угруповань, які використовуються для оцінки стану довкілля;
• опановують навички досліджень рослин на морфологічному, фізіолого-біохімічному, популяційно-видовому рівнях;
• здобудуть вміння оцінювати рівень антропогенного впливу на довкілля на основі лабораторних та польових досліджень фітобіоти.

Дисципліна «Фітоіндикація», як складова блоку фахових вибіркових дисциплін, викладається на 3 курсі, у осінньому семестрі. Передбачається відвідування лекційних занять, виконання практичних та індивідуальних завдань, проходження тестового контролю. Підсумковий контроль проходить в формі залікової контрольної роботи

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Курс «Паразитологія з основами біоценології» спрямований на вивчення морфологічних, фізіологічних, екологічних та еволюційних особливостей паразитичних організмів, їхніх адаптацій до існування у системі «паразит–хазяїн». Розглядаються закономірності поширення паразитів, їх роль у функціонуванні біоценозів, а також значення паразитарних систем у природних і антропогенних екосистемах.

Особлива увага приділяється типовим видам паразитів, поширених на території України, впливу паразитизму на здоров’я людини, тварин і стан екосистем. У курсі розкриваються сучасні підходи до діагностики, профілактики та контролю паразитарних захворювань, а також розглядається епідеміологічне значення основних груп паразитів.

Опанування дисципліни забезпечує формування системного уявлення про паразитизм як біологічне явище, його екологічні та практичні наслідки, а також сприяє розвитку умінь аналізувати паразитарні системи, оцінювати їхній вплив на біосферу та розробляти заходи профілактики паразитарних інвазій.

Розрахований для опанування як в синхронному, так і в асинхронному форматі.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Курс «Гідробіологія» спрямований на формування системного уявлення про закономірності функціонування водних екосистем, їх абіотичні та біотичні компоненти, структуру угруповань гідробіонтів і процеси біологічної продукції.

У межах курсу розглядаються особливості водного середовища як середовища життя, адаптації гідробіонтів, трофічні зв’язки, сапробіологічна оцінка якості води та сучасні підходи до біомоніторингу. Курс поглиблює та конкретизує знання, отримані під час вивчення дисциплін «Зоологія», «Ботаніка», «Загальна екологія», «Фізіологія рослин і тварин», «Біогеографія» тощо.

Особлива увага приділяється практичному застосуванню знань. На практичних заняттях вирішуються реальні екологічні ситуації та використовуються сучасні інтерактивні моделі, що дозволяють досліджувати вплив забруднення, зміни клімату, дефіциту кисню та забруднення на водні екосистеми. У ході курсу розглядаються механізми газообміну у водоймах, трофічні ланцюги, процеси самоочищення води, біоіндикація та біотестування.

Матеріал курсу частково корелює зі змістом шкільних курсів біології та екології (теми «Екосистеми», «Водні екосистеми», «Біоіндикація»), що робить його актуальним для майбутніх учителів і фахівців природничого профілю.

Курс орієнтований на формування екологічного мислення та навичок аналізу природних процесів. Значна увага приділяється розвитку вміння працювати з науковою інформацією, інтерпретувати результати спостережень, проводити елементарні екологічні розрахунки та оцінювати вплив антропогенних факторів на водні екосистеми.

Розрахований для опанування як в синхронному, так і в асинхронному форматі.

Семестр: Осінній
Кількість кредитів: 3
Кількість годин лекцій: 16
Кількість годин практичних занять: 14
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Мельник Руслана Петрівна

Екологія рослин – це міждисциплінарний інтегративний курс, який вивчає різноманітність рослин; взаємозв’язки рослинних організмів між собою та з навколишнім середовищем; умови їхнього функціонування в просторі і в часі у природних умовах. Рушійною силою саморозвитку, збалансованості й адаптивної саморегуляції кругообігу речовини і потоку енергії у біосфері є зелена рослина, первинний виробник органічної речовини та зв’язаної в ній сонячної енергії. Поява рослинного царства як в океані, так і на суші створила неосяжний зелений екран планети, який є біотрансформатором потоків енергії, речовини й інформації в біосфері. Тому розвиток цивілізації залежить від фітосфери. Отже, вивчення екології рослин як самостійної дисципліни, зі своєю методологією, предметом і завданням досліджень для біолога, є цілком закономірним.

Метою викладання курсу є: формування уявлення у студентів про екологію рослин як науку, її місце в системі біологічних дисциплін, ознайомлення з методами її досліджень; отримання ґрунтовних знань про середовище існування, роль екологічних факторів у житті рослин, їх класифікацію та закони впливу; про екологічні групи рослин за відношенням до різних екологічних факторів, механізми адаптації рослин до різноманітних впливів навколишнього середовища.

Основними завданнями вивчення курсу є: формування у студентів знання про фітоекологію як теоретичну основу раціонального природокористування, навчити студентів вирішувати теоретичні і практичні екологічні проблеми;

• дати основні поняття про екологічні фактори, їх класифікацію, специфіку дії на рослини, про адаптивні реакції рослин, про різноманіття антропогенних факторів, їх вплив на рослини і рослинні угруповання; виробити у студентів навички визначення екологічних груп рослинних організмів в польових та лабораторних умовах, визначення екологічних характеристик середовища за рослинами і рослинністю.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Орлова-Гудім Катерина Сергіївна

Дисципліна «Екологія тварин» спрямована на формування системних знань про закономірності взаємодії тваринних організмів із навколишнім середовищем. У межах курсу розглядаються основні напрями сучасної екології тварин, методи екологічних досліджень, принципи екологічної класифікації та вплив абіотичних і біотичних факторів на організми. Значна увага приділяється морфологічним, фізіологічним і поведінковим адаптаціям тварин до умов існування, особливостям терморегуляції організмів, а також адаптаціям до водного, ґрунтового, наземно-повітряного та гостального середовищ. У курсі висвітлюються питання структури та динаміки популяцій, механізмів підтримання їх гомеостазу, типів міжвидових взаємодій, функціонування екосистем і біоценозів. Практична складова дисципліни передбачає опанування методів екологічного аналізу, оцінювання структури популяцій та вивчення сінекологічних закономірностей.

Практична складова дисципліни передбачає розв’язання реальних екологічних задач, аналіз екологічних ситуацій, оцінювання стану популяцій та екосистем, а також використання інтерактивних моделей для дослідження екологічних процесів і закономірностей.

Розрахований для опанування як в синхронному, так і в асинхронному форматі.

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Викладач: Загороднюк Наталія Володимирівна

Людина використовує рослини протягом тисячоліть. Рослини – невід’ємна частина нашого життя, настільки близька та звична, що сприймається нами як даність. І ми не чекаємо від рослинок нічого поганого. Така думка є вкрай хибною.

В живій природі на людину чатує чимало неприємних «сюрпризів». Ми звикли вважати небезпечними хижих зубастих звірів та кусючих отруйних комах. Однак небезпечними можуть бути і рослинні організми. Щоб навчитися відрізняти рослини, контакт з якими може бути небезпечним, необхідно володіти комплексом знань про їх типові біологічні особливості, а також вміти застосовувати ці знання в житті. В формуванні означених компетенцій і полягає мета даної дисципліни

«Небезпечні рослини в житті людини» – вибіркова дисципліна, що вивчається на 4 курсі, в 8 семестрі. Вивчення дисципліни дозволяє озброїти здобувачів знаннями про морфологію, біологію та поширення отруйних рослин та рослин-алергенів, вмінням розпізнавати їх, як в природі, так і в культурі, та навичками безпечного поводження з ними

Зміст дисципліни включає два модуля. При опануванні модуля «Отруйні рослини»:

• Формується поняття про групу рослин, що є отруйними для людини, пояснюється хімічний склад, який власне і робить їх такими унікальними;
• знайомляться з отруйними рослинами, поширеними в природних фітоценозах степової зони України, з їх характерними особливостями;
• Вивчають найбільш поширені декоративні рослини відкритого та закритого грунту, що можуть становити небезпеку для людини та домашніх тварин;

При вивченні модуля «Рослини-алергени»:

• Розглядаються фізіологічні причини виникнення у людей алергічних реакцій на рослини,
• Ознайомлюються з видовим складом та біологічними особливостями групи рослин-алергенів, поширених в степовій зоні України;
• Формуються навички розпізнавання найбільш поширених рослин-алергенів серед декоративних рослин відкритого та закритого грунту;
• Надаються знання щодо правильного поводження з такими рослинами

Семестр: Весняний
Кількість кредитів: 5
Кількість годин лекцій: 26
Кількість годин практичних занять: 24
Форма контролю: Диф. залік
Мова викладання: Українська

Лектор: Мойсієнко Іван Іванович
Практичні заняття: Загороднюк Наталія Володимирівна

Дендрологія — це комплексна біологічна наука, що всебічно вивчає деревні рослини (дерева, чагарники, чагарнички, ліани), їхню морфологію, анатомію, систематику, екологію, географічне поширення та роль у біосфері.

Метою опанування здобувачами-біологами вибіркової дисципліни «Дендрологія» є формування системи знань про структурно-функціональну організацію деревних рослин, їхню еволюцію, таксономічне різноманіття та адаптивний потенціал в екосистемах.

Завдання дисципліни

• Вивчити біоморфологічні й анатомічні характеристики деревних рослин, особливості їх онтогенезу та адаптивні метаморфози.
• Опанувати методи філогенетичної систематики для ідентифікації представників Голонасінних і Покритонасінних.
• З’ясувати екологічні вимоги деревних видів та закономірності формування дендрофлори й рослинного покриву України.
• Засвоїти теоретичні засади інтродукції, акліматизації, фенології, дендрохронології та фітосоціології.

Зміст навчальної дисципліни складається з кількох тематичних модулів.

Модуль «Загальна біоморфологія деревних рослин. Відділ Голонасінні» охоплює вивчення деревних рослин як біоморфологічної категорії, класифікацій їхніх життєвих форм (за І. Серебряковим та К. Раункієром), морфології пагонових систем та анатомії стовбура. Розглядаються адаптивні метаморфози вегетативних органів та закономірності онтогенезу й структури популяцій. Студенти опановують основи інтродукції, дендрофенології, дендрохронології та фітосоціології (структура фітоценозів). Блок завершується аналізом філогенетичної системи та біорізноманіття відділу Голонасінні.

Модуль «Основи систематики рослин. Відділ Покритонасінні» присвячений аналізу філогенетичної системи та характеристиці представників Покритонасінних, які формують основу флори України. Велика увага приділяється декоративним якостям дерев і чагарників. Розглядаються закономірності природної зональності та вертикальної поясності: особливості дендрофлори лісів, гірських регіонів, а також специфіка деревної рослинності степової зони