Херсонський державний університет
Kherson State University · Sapere aude! · засновано 1917
«Людина народжена для діяльності...
Нічого не робити і не існувати —
для людини одне й те саме»
(Вольтер)
Народився Франсуа-Марі 21 листопада 1694 в Парижі в родині чиновника. Освіту здобув в єзуїтському коледжі. Після цього, не дивлячись на бажання батька, не став юристом, а зайнявся літературною діяльністю. Вольтер писав гострі сатиричні вірші, через які кілька разів потрапляв до в’язниці.
Звільнившись з в’язниці, в 1726 році виїхав до Англії на 3 роки. Розширивши свої знання про філософію, науку, літературу Англії, Вольтер, повернувшись до Франції, видав «Філософські листи». Цей твір заборонили, тому автор виїхав до Лотарингії, щоб уникнути покарання. Там він знайшов прихисток у маркізи дю Шатле (з якою прожив 15 років). Звинувачений в знущанні з релігії (поема «Світська людина»), Вольтер втік до Нідерландів.
У 1746 Вольтер був призначений придворним поетом і історіографом, але, порушивши невдоволення маркізи де Помпадур, порвав з двором. Через ці події оселився в Берліні. Тут іронія Вольтера також не знайшла місця, йому довелося виїхати до Швейцарії, де і провів решту життя у власному маєтку на околицях Женеви. Вольтер листувався з найсильнішими монархами світу – Катериною II, Фрідріхом II, Густавом, Людовиком XV і Людовіком XVI.
Серед найвідоміших філософських робіт Вольтера – «Проблеми Енциклопедії». Він написав 28 трагедій. Наприклад, «Едіп», «Цезар», «Магомет», «Семіраміда», «Танкред». Серед інших відомих творів Вольтера – «Задіг або доля», «Кандід», «Орлеанська діва».
Творча та просвітницька спадщина Вольтера не пройшла повз увагу й української літератури та культури. У книгах "Історія Карла XII" (1731) та "Історія Росії за Петра Великого" Вольтер згадував про Україну. Тарас Шевченко у повісті "Прогулка с удовольствием и не без морали" іронізував з приводу книги "Листування Катерини Великої з Вольтером" (1803), де виявилися суперечливі філософські й історичні погляди Вольтера. Іван Франко, зокрема, захоплювався сарказмом, іронічним скептицизмом та цинізмом, якими пройняті дотепні епіграми, шаржі, каламбури письменника. Леся Українка радила членам "Плеяди" перекладати твори Вольтера.
Окремі епіграми та вірші Вольтера переклали П. Грабовський, X. Алчевська. Комедію "Наніні" у 1885-1896 pp. було поставлено на сцені Харківського Вільного театру. Українською мовою повість "Кандід" у 1927 р. переклав В. Підмогильний, а в 1955 р. – М. Терещенко; "Вибрані твори" (1932) – Л. Івченко. "Орлеанську діву" (1937) – М. Рильський.
Останні дні Вольтера були наповнені фізичним болем – він помирав від раку. Помер письменник і філософ 30 травня 1778
До 330 річчя від дня народження Вольтера [справж. – Марі Франсуа Аруе (1694-1778)], французького письменника, філософа, історика Наукова бібліотека ХДУ підготувала книжкову виставку «Вольтер – символ епохи європейського Просвітництва».